Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Better is a dry morsel with quietness, than a house full of feasting with strife.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
A servant who deals wisely will rule over a son who causes shame, and shall have a part in the inheritance among the brothers.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
The refining pot is for silver, and the furnace for gold, but YHWH tests the hearts.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
An evildoer heeds wicked lips. A liar gives ear to a mischievous tongue.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Whoever mocks the poor reproaches his Maker. He who is glad at calamity shall not be unpunished.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Children's children are the crown of old men; the glory of children are their parents.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Arrogant speech isn't fitting for a fool, much less do lying lips fit a prince.
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
A bribe is a precious stone in the eyes of him who gives it; wherever he turns, he prospers.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
He who covers an offense promotes love; but he who repeats a matter separates best friends.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
A rebuke enters deeper into one who has understanding than a hundred lashes into a fool.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
An evil man seeks only rebellion; therefore a cruel messenger shall be sent against him.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Let a bear robbed of her cubs meet a man, rather than a fool in his folly.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Whoever rewards evil for good, evil shall not depart from his house.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
The beginning of strife is like breaching a dam, therefore stop contention before quarreling breaks out.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
He who justifies the wicked, and he who condemns the righteous, both of them alike are an abomination to YHWH.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Why is there money in the hand of a fool to buy wisdom, seeing he has no understanding?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
A friend loves at all times; and a brother is born for adversity.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
A man void of understanding strikes hands, and becomes collateral in the presence of his neighbor.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
He who loves disobedience loves strife. One who builds a high gate seeks destruction.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
One who has a perverse heart doesn't find prosperity, and one who has a deceitful tongue falls into trouble.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
He who becomes the father of a fool grieves. The father of a fool has no joy.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
A cheerful heart makes good medicine, but a crushed spirit dries up the bones.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
A wicked man receives a bribe in secret, to pervert the ways of justice.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Wisdom is before the face of one who has understanding, but the eyes of a fool wander everywhere.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
A foolish son brings grief to his father, and bitterness to her who bore him.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Also to punish the righteous is not good, nor to flog officials for their integrity.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
He who spares his words has knowledge. He who is even tempered is a man of understanding.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Even a fool, when he keeps silent, is counted wise. When he shuts his lips, he is thought to be discerning.
