Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
| מענה-רך ישיב חמה ודבר-עצב יעלה-אף |
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
| לשון חכמים תיטיב דעת ופי כסילים יביע אולת |
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
| בכל-מקום עיני יהוה צפות רעים וטובים |
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
| מרפא לשון עץ חיים וסלף בה שבר ברוח |
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
| אויל--ינאץ מוסר אביו ושמר תוכחת יערים |
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
| בית צדיק חסן רב ובתבואת רשע נעכרת |
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
| שפתי חכמים יזרו דעת ולב כסילים לא-כן |
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
| זבח רשעים תועבת יהוה ותפלת ישרים רצונו |
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
| תועבת יהוה דרך רשע ומרדף צדקה יאהב |
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
| מוסר רע לעזב ארח שונא תוכחת ימות |
| שאול ואבדון נגד יהוה אף כי-לבות בני-אדם (Sheol h7585) |
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
| לא יאהב-לץ הוכח לו אל-חכמים לא ילך |
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
| לב שמח ייטב פנים ובעצבת-לב רוח נכאה |
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
| לב נבון יבקש-דעת ופני (ופי) כסילים ירעה אולת |
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
| כל-ימי עני רעים וטוב-לב משתה תמיד |
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
| טוב-מעט ביראת יהוה-- מאוצר רב ומהומה בו |
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
| טוב ארחת ירק ואהבה-שם-- משור אבוס ושנאה-בו |
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
| איש חמה יגרה מדון וארך אפים ישקיט ריב |
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
| דרך עצל כמשכת חדק וארח ישרים סללה |
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
| בן חכם ישמח-אב וכסיל אדם בוזה אמו |
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
| אולת שמחה לחסר-לב ואיש תבונה יישר-לכת |
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
| הפר מחשבות באין סוד וברב יועצים תקום |
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
| שמחה לאיש במענה-פיו ודבר בעתו מה-טוב |
| ארח חיים למעלה למשכיל-- למען סור משאול מטה (Sheol h7585) |
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
| בית גאים יסח יהוה ויצב גבול אלמנה |
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
| תועבת יהוה מחשבות רע וטהרים אמרי-נעם |
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
| עכר ביתו בוצע בצע ושונא מתנת יחיה |
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
| לב צדיק יהגה לענות ופי רשעים יביע רעות |
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
| רחוק יהוה מרשעים ותפלת צדיקים ישמע |
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
| מאור-עינים ישמח-לב שמועה טובה תדשן-עצם |
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
| אזן--שמעת תוכחת חיים בקרב חכמים תלין |
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
| פורע מוסר מואס נפשו ושומע תוכחת קונה לב |
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
| יראת יהוה מוסר חכמה ולפני כבוד ענוה |
