Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Gelinde Rede stillt den Grimm; verletzend Wort erregt den Zorn.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Des Weisen Zunge kleidet guten Sinn in schöne Form; der Mund des Toren spricht die nackte Torheit.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
An jedem Orte sieht des Herren Aug die Bösen und die Guten.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Der Zunge Milde ist ein Lebensbaum; doch wenn darauf Verkehrtheit liegt, wirkt sie verstörend auf den Geist.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Der Tor verschmäht die väterliche Zucht; wer auf die Rüge achtet, handelt klug.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
Im Haus des Frommen findet Vorrat sich in Fülle; doch in des Frevlers Ernte liegt Zerrüttung.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Der Weisen Lippen zeugen Wissen, doch nicht das Herz der Toren.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Der Frevler Opfer ist ein Greuel für den Herrn; doch das Gebet der Redlichen gefällt ihm wohl.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Der Weg der Frevler ist ein Greuel für den Herrn; das Streben nach der Tugend hat er gern.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Dem, der vom Pfade weicht, ist Rüge nicht willkommen; wer aber Mahnung haßt, muß sterben.
Ganz offen liegen Unterwelt und Abgrund vor dem Herrn; um wieviel mehr der Menschen Herzen! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Der Spötter liebt nicht, daß man ihn vermahne; er geht nicht zu den Weisen.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Ein fröhlich Herz macht auch das Antlitz freundlich; bedrückt ist das Gemüt bei Herzenskummer.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Erkenntnis sucht des Klugen Herz; auf Torheit geht der Toren Miene aus.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Wohl sind des Armen Tage alle böse; doch ist er heiteren Gemüts, hat er beständig Festgelage.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Viel besser, wenig zu besitzen in der Furcht des Herrn, als reiche Schätze und dabei ein bös Gewissen.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Viel besser ein Gericht Gemüse und dabei auch Liebe, als ein fettes Rind und Haß dabei.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Ein hitziger Mann erregt den Zank; wer aber sanft ist, stillt den Hader.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Der Weg des Furchtsamen gleicht einer Dornenhecke; der Pfad des Aufrechten ist wohl gebahnt.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Ein weiser Sohn versorgt den Vater reichlich; ein dummer Mensch vernachlässigt die Mutter.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Die Torheit bringt dem Unverständigen Gefahr; doch ebenen Weg geht der Vernünftige.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Die Pläne schlagen fehl, wo die Beratung fehlt; sind aber der Berater viel, so kommen sie zustande.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Ein jeder hört sich selber gern. Ein Wort zur rechten Zeit, wie selten!
Hier oben gibt es für den Klugen einen Lebensweg, damit er fern sich hält dem Abgrund drunten. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Wegreißt der Herr der Stolzen Haus; der Witwe Eigentum läßt er bestehen.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Ein Greuel für den Herrn sind boshafte Gedanken; doch rein sind Worte, freundlich ausgesprochen.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Es läßt der Geizhals die Familien darben; wer auf Vermögen nicht versessen ist, ernährt sie wohl.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Die Antwort überlegt des Frommen Herz; des Frevler Mund spricht unumwunden Bosheit.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Den Gottlosen ist fern der Herr; doch das Gebet der Frommen achtet er.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Ein freundlich Anblicken erfreut das Herz, und frohe Kunde labt den Leib.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Ein Ohr, das auf die Mahnung hört, die Leben spendet, weilt gerne mitten unter Weisen.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Wer Zucht verachtet, wirft sein Leben weg; doch wer auf Rüge hört, erkauft sich Leben.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
Die Furcht des Herrn ist Grundlage der Weisheit, der Ehre geht voran die Demut.
