Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Dwoko wach mamuol kweyo mirima, to wach makwiny jimbo ich wangʼ.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Lew ngʼat mariek konyore gi rieko, to dho ngʼat mofuwo hulo gik mofuwo.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Wenge Jehova Nyasaye ni kuonde duto, karito joricho gi joma beyo.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Lep makelo ber en yath mar ngima, to lep mar miriambo omiyo chuny bedo mool.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Ngʼat mofuwo chayo kum mar wuon mare, to ngʼat mawinjo ka ikwere nyiso rieko.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
Od ngʼat makare otingʼo mwandu maduongʼ, to pok mar joricho kelo nigi chandruok.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Dho jomariek lando ngʼeyo, to ngʼat mofuwo to wechene obam.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Jehova Nyasaye odagi misango mar jaricho, to lamo mar ngʼat moriere tir miye mor.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Jehova Nyasaye odagi yore ngʼat marach, to ohero jogo matimo gik makare.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Kum malit orito ngʼat maweyo yo, ngʼat masin kikwere biro tho.
Jehova Nyasaye ongʼeyo gik moko matimore, bed ni en Tho kata Kethruok, omiyo dhano ok dipandne paro manie chunye! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Ngʼat ma jasunga dagi puonj, ok odwar mondo ongʼadne rieko gi jomariek.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Chuny mamor miyo wangʼ bedo gi mor, to chuny mokuyo miyo dhano bedo mool.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Chuny mongʼeyo pogo tiend weche dwaro ngʼeyo, to dho ngʼat mofuwo chamo fuwo.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Ndalo duto mag ngʼat mahinyore gin thagruok, to chuny mamor ni kod mor mosiko.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Ber bedo gi matin ka iluoro Jehova Nyasaye moloyo mwandu mangʼeny kod koko.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Ber chamo alot kama hera nitie, moloyo chamo ringʼo machwe kama achaya nitie.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Ngʼat ma iye wangʼ piyo medo miero, to ngʼat ma terore mos kweyo dhawo.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Yor jasamuoyo olor gi kuthe, to yor ngʼat moriere tir en yo malach.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Wuowi mariek miyo wuon mare mor, to ngʼat mofuwo chayo min mare.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Fuwo moro ngʼat maonge gi rieko, to ngʼat man-gi winjo wuotho moriere tir.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Chenro ok chopi nikech onge puonj makare, to ka giyudo jongʼad rieko mangʼeny to gichopo.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Ngʼato yudo mor e dwoko mowinjore, to mano ber manade kuom wach mochopo e sa midware.
Yor ngima telo kadhi malo ni ngʼat makare, mondo ogengʼe kik odhi mwalo kar tho. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Jehova Nyasaye muko od ngʼat masungore, to orito kiep dhako ma chwore otho ma ok omul.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Jehova Nyasaye odagi paro mar joricho, to jogo ma chunygi ler miye mor.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Ngʼat ma jawuoro kelo chandruok ne joode, to ngʼatno mamon gi asoya biro dak amingʼa.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Chuny ngʼat makare pimo dwokoge, to dho ngʼat ma timbene richo hulo gik maricho.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Jehova Nyasaye bor gi ngʼat ma timbene richo, to owinjo lamo mar ngʼat makare.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Neno mamor kelo mor ni chuny, to wach maber miyo choke bedo gi ngima.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Ngʼat machiko ite kikwere biro bedo thuolo e kind joma riek.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Ngʼat ma ok dew kum ochayore owuon, to ngʼat mawinjo kikwere medo winjo wach.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
Luoro Jehova Nyasaye puonjo dhano rieko, to bedo mamuol kelo luor.
