Приповісті 14

1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.

Naag kastoo caqli lahu gurigeeday dhistaa, Laakiinse nacasaddu gacmaheeday ku dumisaa.

2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.

Kii qummanaantiisa ku socda ayaa Rabbiga ka cabsada, Laakiinse kii jidkiisa ku qalloocan wuu quudhsadaa isaga.

3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.

Afka nacasyada waxaa ka soo biqla kibir; Laakiinse kuwa caqliga leh bushimahooda ayaa iyaga dhawri doona.

4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.

Meeshii aan dibi joogin qabaalkii ay wax ka cuni jireen waa baabbah; Laakiinse kordhinta badanu waxay ku timaadaa xoogga dibiga.

5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.

Markhaatigii aamin ahu been ma sheego, Laakiinse markhaatigii been ahu been buu ku hadlaa.

6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.

Kii wax quudhsadaa xigmad buu doondoonaa, mana helo, Laakiinse aqoontu waa u fudud dahay kii waxgarasho leh.

7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.

Nacaska hortiisa ka fogow, Waayo, bushimihiisa aqoon ka heli maysid.

8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

Ninkii miyir leh xigmaddiisu waa inuu jidkiisa gartaa, Laakiinse nacasyada nacasnimadoodu waa khiyaano.

9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.

Nacasyadu dembigay ku majaajiloodaan, Laakiinse kuwa qumman waxaa ku dhex jirta raallinimo.

10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Qalbigu qadhaadhnimadiisuu yaqaan, Oo shisheeyena farxaddiisa lama qaybsado.

11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.

Guriga kuwa sharka leh waa la afgembiyi doonaa, Laakiinse taambuugga kuwa qummanu waa barwaaqoobi doonaa.

12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

Waxaa jirta waddo dadka la hagaagsan, Laakiinse dhammaadkeedu waa waddooyinka dhimashada.

13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.

Qalbigu xataa qosol waa ku murugoodaa, Oo farxad dhammaadkeeduna waa caloolxumo.

14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.

Kii xaqnimada qalbigiisa dib ugaga noqdaa jidkiisuu ka dhergi doonaa, Oo ninkii wanaagsanuna wuxuu ka dhergi doonaa naftiisa.

15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.

Kii garaaddaranu eray kasta wuu rumaystaa, Laakiinse kii miyir lahu socodkiisa aad buu u fiiriyaa.

16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.

Ninkii caqli lahu waa cabsadaa, oo sharka wuu ka noqdaa; Laakiinse nacasku waa ciishoodaa, wuuna isku kalsoon yahay.

17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.

Kii degdeg u cadhoodaa nacasnimuu wax ku sameeyaa, Oo ninkii sharnimo hindisana waa la neceb yahay.

18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.

Garaadlaawayaashu nacasnimay dhaxlaan, Laakiinse kuwii miyir leh waxaa madaxa loo saaraa taaj aqoon ah.

19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.

Kuwa sharka lahu kuwa wanaagsan hortooda ayay ku foororsadaan, Oo kuwa xunxunna waxay ku foororsadaan irdaha kuwa xaqa ah.

20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.

Miskiinka xataa deriskiisu waa neceb yahay, Laakiinse taajirku saaxiibbo badan buu leeyahay.

21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.

Kii deriskiisa quudhsadaa wuu dembaabaa, Laakiinse kii miskiinka u naxariistaa waa barakaysan yahay.

22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.

Kuwa sharka ku fikiraa sow ma qaldamaan? Laakiinse kuwa wanaagga ku fikira waxaa u ahaan doona naxariis iyo run.

23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.

Hawl kasta faa'iidaa ku jirta, Laakiinse hadalka bushimuhu wuxuu keenaa caydhnimo keliya.

24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.

Kuwa caqliga leh taajkoodu waa maalkooda, Laakiinse nacasyada nacasnimadoodu waa nacasnimo keliya.

25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.

Markhaatigii run ahu nafuu samatabbixiyaa, Laakiinse kii been sheegaa waa khaayin.

26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.

Rabbiga ka cabsashadiisu waxay leedahay kalsoonaan xoog leh, Oo carruurtiisuna waxay lahaan doonaan meel ay magangalaan.

27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.

Rabbiga ka cabsashadiisu waa il nololeed, Si dabinnada dhimashada looga leexdo.

28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.

Sharafta boqorku waxay ku jirtaa dadka badnaantiisa, Laakiinse baabba'a amiirku wuxuu ku jiraa dadka yaraantiisa.

29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.

Kii cadhada u gaabiyaa waa garasho badan yahay; Laakiinse kii degdeg u cadhoodaa nacasnimuu sarraysiiyaa.

30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.

Qalbigii degganu waa nolosha jidhka, Laakiinse hinaaso waa qudhunka lafaha.

31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.

Kii miskiinka dulmaa wuxuu caayaa Kan sameeyey, Laakiinse kii ka baahan u naxariistaa wuu murweeyaa.

32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Kii shar leh waxaa lagu afgembiyaa sharnimadiisa, Laakiinse kan xaqa ahu rajuu leeyahay markuu dhinto.

33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.

Xigmaddu waxay taal kii garasho leh qalbigiisa, Laakiinse wixii nacasyada uurkooda ku jiraa waa ismuujiyaa.

34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.

Xaqnimadu quruun way sarraysiisaa, Laakiinse dembigu waa u ceeb dad kasta.

35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.

Boqorka raallinimadiisa waxaa leh midiidinkii caqli ku shaqeeya, Laakiinse wuxuu u cadhoon doonaa kii ceeb sameeya.