Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Wuowi mariek winjo puonj wuon mare, to ngʼat ma wangʼe tek ok winj wach kikwere.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Ngʼat makare yudo pok maber kaluwore gi gik mowacho, to ngʼatno ma ok ja-adiera nigi gombo mar miero.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Ngʼatno morito dhoge orito ngimane, to ngʼatno ma wuoyo karodho wach biro dhiyo e kethruok.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Jasamuoyo dwaro gimoro gi chunye duto to ok oyud gimoro, to jakinda yudo gik moko duto modwaro.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Ngʼat makare mon kod gima ok adiera, to joricho kelo wichkuot kod dwanyruok.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Tim makare rito ngʼat mobidhore, timbe maricho to tieko jaricho.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Ngʼat moro wuondore ni en ja-mwandu, to adiera oonge gimoro; to ngʼat machielo wuondore ni en jachan, to adiera en gi mwandu mangʼeny.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Mwandu ngʼato sa moro nyalo reso ngimane, to jochan onge gima bwogo.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Ler mar ngʼat makare rieny maler, to taya mar ngʼat marach inego.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Sunga nywolo mana dhawo, to rieko iyudo kuom jogo moyie puonj.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Pesa moyud e yo ma ok kare lal nono, to ngʼat makano pesa matin matin miyo omedore.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Gima igeno mobudho miyo chuny bedo matuo, to gima igeno motimore en yath mar ngima.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Ngʼat ma jaro puonj biro yudo pokne, to ngʼat moluoro chik imiyo pok maber.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Puonj mar ngʼat mariek en soko mar ngima ma reso ngʼato e obadho mag tho.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Bedo gi winjo kelo luor, to yor ngʼato ma ok ja-adier tek.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Ngʼato ka ngʼato mariek timo gik moko kuom ngʼeyo, to ngʼat mofuwo nyiso mana fupe.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Jaote marach donjo e chandruok, to jaote modimbore kelo konyruok.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Ngʼat modagi siem nwangʼo dhier kod wichkuot, to ngʼato angʼata mawinjo kikwere to yudo duongʼ.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Geno mochopi en gima mit ne chuny, to joma ofuwo ok dwar aa e richo.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Ngʼat mawuotho gi ngʼama riek bedo mariek, to osiep joma ofuwo hinyore.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Chandruok luwo jaricho, to mwandu e ohand ngʼat makare.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Ngʼat maber weyo mwandu ne nyithind nyithinde, to mwandu jaricho okan ni joma kare.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Puoth ngʼat ma jachan sa moro nyalo nyago chiemo mangʼeny, to tim ma ok kare tiekogi duto.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Ngʼat ma ok ti kod kede kuom chwado wuode, omon kod wuode, to ngʼat mohere bedo motangʼ mondo orieye.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Joma kare chiemo moromo kaka chunygi dwaro, to ii ngʼat marach nigi kech.
