Приповісті 11

1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.

Fałszywa waga budzi odrazę w PANU, ale podobają mu się uczciwe odważniki.

2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.

Za pychą przychodzi hańba, a u pokornych jest mądrość.

3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.

Uczciwość prawych poprowadzi ich, lecz grzeszników zgubi ich przewrotność.

4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.

Bogactwa nie pomogą w dniu gniewu, ale sprawiedliwość ocala od śmierci.

5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.

Sprawiedliwość nienagannego toruje mu drogę, a niegodziwy upadnie przez swoją niegodziwość.

6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.

Sprawiedliwość prawych ocali ich, a przewrotni będą schwytani w swojej przewrotności.

7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.

Gdy umiera niegodziwy, ginie [jego] nadzieja, a oczekiwanie niesprawiedliwych znika.

8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.

Sprawiedliwy bywa wybawiony z ucisku, a na jego miejsce przychodzi niegodziwy.

9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.

Obłudnik ustami niszczy swego bliźniego, a sprawiedliwi bywają wybawieni dzięki wiedzy.

10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.

Gdy sprawiedliwym się powodzi, miasto się cieszy, a gdy giną niegodziwi, panuje radość.

11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.

Dzięki błogosławieństwu prawych wznosi się miasto, a usta niegodziwych je burzą.

12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.

Nierozumny gardzi swym bliźnim, a człowiek roztropny milczy.

13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.

Plotkarz wyjawia tajemnice, ale człowiek wiernego serca ukrywa [powierzoną] sprawę.

14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.

Gdzie nie ma dobrej rady, lud upada, a gdzie wielu radców, tam jest wybawienie.

15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.

Bardzo sobie szkodzi, kto ręczy za obcego, a kto nienawidzi poręki, jest bezpieczny.

16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.

Miła kobieta dostępuje chwały, a mocarze zdobywają bogactwa.

17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.

Człowiek miłosierny czyni dobrze swej duszy, a okrutnik dręczy własne ciało.

18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.

Niegodziwy czyni zwodnicze dzieło, a kto sieje sprawiedliwość, [ma] zapłatę pewną.

19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.

Jak sprawiedliwość [prowadzi] do życia, tak do śmierci [zmierza] ten, kto naśladuje zło.

20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.

Ludzie przewrotnego serca budzą odrazę w PANU, a podobają mu się ci, których droga jest prawa.

21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.

Zły nie uniknie kary, choćby [innych] wezwał na pomoc, a potomstwo sprawiedliwych będzie ocalone.

22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.

[Czym] złoty kolczyk w ryju świni, [tym] piękna kobieta pozbawiona roztropności.

23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.

Pragnieniem sprawiedliwych jest tylko dobro, oczekiwaniem zaś niegodziwych – gniew.

24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.

Jeden hojnie rozdaje, a jednak mu przybywa, [drugi] nad miarę skąpi, a ubożeje.

25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.

Człowiek szczodry będzie bogatszy, a kto [innych] syci, sam też będzie nasycony.

26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.

Kto zatrzymuje zboże, tego lud przeklnie, a błogosławieństwo [będzie] nad głową tego, który je sprzedaje.

27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.

Kto pilnie szuka dobrego, zdobędzie przychylność, lecz kto szuka zła, przyjdzie ono na niego.

28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.

Kto ufność pokłada w swych bogactwach, ten upadnie, a sprawiedliwi będą zielenić się jak latorośl.

29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.

Kto niepokoi swój dom, odziedziczy wiatr, a głupi będzie sługą mądrego.

30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.

Owoc sprawiedliwego [jest] drzewem życia; a kto zyskuje dusze, jest mądry.

31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!

[Jeśli] sprawiedliwy otrzyma zapłatę na ziemi, to tym bardziej niegodziwy i grzesznik.