Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
The proverbs of Solomon, the son of David, king of Israel:
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
to know wisdom and instruction; to discern the words of understanding;
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
to receive instruction in wise dealing, in righteousness, justice, and equity;
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
to give prudence to the simple, knowledge and discretion to the young man—
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
that the wise man may hear, and increase in learning; that the man of understanding may attain to sound counsel;
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
to understand a proverb and parables, the words and riddles of the wise.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
The fear of the LORD is the beginning of knowledge, but the foolish despise wisdom and instruction.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
My son, listen to your father’s instruction, and don’t forsake your mother’s teaching;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
for they will be a garland to grace your head, and chains around your neck.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
My son, if sinners entice you, don’t consent.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
If they say, “Come with us. Let’s lie in wait for blood. Let’s lurk secretly for the innocent without cause.
Let’s swallow them up alive like Sheol, and whole, like those who go down into the pit. (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
We’ll find all valuable wealth. We’ll fill our houses with plunder.
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
You shall cast your lot amongst us. We’ll all have one purse”—
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
my son, don’t walk on the path with them. Keep your foot from their path,
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
for their feet run to evil. They hurry to shed blood.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
For the net is spread in vain in the sight of any bird;
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
but these lay in wait for their own blood. They lurk secretly for their own lives.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
So are the ways of everyone who is greedy for gain. It takes away the life of its owners.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Wisdom calls aloud in the street. She utters her voice in the public squares.
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
She calls at the head of noisy places. At the entrance of the city gates, she utters her words:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
“How long, you simple ones, will you love simplicity? How long will mockers delight themselves in mockery, and fools hate knowledge?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Turn at my reproof. Behold, I will pour out my spirit on you. I will make known my words to you.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Because I have called, and you have refused; I have stretched out my hand, and no one has paid attention;
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
but you have ignored all my counsel, and wanted none of my reproof;
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
I also will laugh at your disaster. I will mock when calamity overtakes you,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
when calamity overtakes you like a storm, when your disaster comes on like a whirlwind, when distress and anguish come on you.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Then they will call on me, but I will not answer. They will seek me diligently, but they will not find me,
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
because they hated knowledge, and didn’t choose the fear of the LORD.
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
They wanted none of my counsel. They despised all my reproof.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
Therefore they will eat of the fruit of their own way, and be filled with their own schemes.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
For the backsliding of the simple will kill them. The careless ease of fools will destroy them.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
But whoever listens to me will dwell securely, and will be at ease, without fear of harm.”
