До филип'ян 2
1 Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
If there is therefore any exhortation in Messiah, if any consolation of love, if any fellowship of the Ruach, if any tender mercies and compassion,
2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
make my joy full, by being like-minded, having the same love, being of one accord, of one mind;
3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
doing nothing through rivalry or through conceit, but in humility, each counting others better than himself;
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
each of you not just looking to his own things, but each of you also to the things of others.
5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!
Have this in your attitude, which was also in Messiah Yeshua,
6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,
who, existing in the form of God, did not consider equality with God a thing to be grasped,
7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,
but emptied himself, taking the form of a servant, being made in the likeness of men.
8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.
And being found in human form, he humbled himself, becoming obedient to death, yes, the death of the cross.
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,
Therefore God also highly exalted him, and gave to him the name which is above every name;
10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,
that at the name of Yeshua every knee should bow, of those in heaven, those on earth, and those under the earth,
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!
and that every tongue should confess that Yeshua the Messiah is Lord, to the glory of God the Father.
12 Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
So then, my beloved, even as you have always obeyed, not only in my presence, but now much more in my absence, work out your own salvation with awe and reverence.
13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.
For it is God who works in you both to will and to work, for his good pleasure.
14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву,
Do everything without complaining or arguing,
15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
that you may become blameless and pure, children of God without blemish in the midst of a crooked and perverse generation, among whom you are seen as lights in the world,
16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.
holding up the word of life; that I may have something to boast in the day of Messiah, that I did not run in vain nor labor in vain.
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
Yes, and if I am poured out on the sacrifice and service of your faith, I rejoice, and rejoice with you all.
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!
In the same way, you also rejoice, and rejoice with me.
19 Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
But I hope in the Lord Yeshua to send Timothy to you soon, that I also may be cheered up when I know how you are doing.
20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.
For I have no one else like-minded, who will truly care about you.
21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
For they all seek their own, not the things of Yeshua the Messiah.
22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.
But you know the proof of him, that, as a child serves a father, so he served with me in furtherance of the Good News.
23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.
Therefore I hope to send him at once, as soon as I see how it will go with me.
24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.
But I trust in the Lord that I myself also will come shortly.
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,
But I counted it necessary to send to you Epaphroditus, my brother, fellow worker, fellow soldier, and your emissary and servant of my need;
26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.
since he longed for you all, and was very troubled, because you had heard that he was sick.
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
For indeed he was sick, nearly to death, but God had mercy on him; and not on him only, but on me also, that I might not have sorrow on sorrow.
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
I have sent him all the more eagerly, therefore, so that when you see him again you may rejoice, and that I may be less anxious.
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
Receive him therefore in the Lord with all joy, and hold such in honor,
30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.
because for the work of Messiah he came near to death, risking his life to supply that which was lacking in your service toward me.
