До филип'ян 2

1 Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,

所以，在基督里若有什么劝勉，爱心有什么安慰，圣灵有什么交通，心中有什么慈悲怜悯，

2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

你们就要意念相同，爱心相同，有一样的心思，有一样的意念，使我的喜乐可以满足。

3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.

凡事不可结党，不可贪图虚浮的荣耀；只要存心谦卑，各人看别人比自己强。

4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

各人不要单顾自己的事，也要顾别人的事。

5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!

你们当以基督耶稣的心为心：

6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

他本有 神的形象， 不以自己与 神同等为强夺的；

7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

反倒虚己， 取了奴仆的形象， 成为人的样式；

8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.

既有人的样子，就自己卑微， 存心顺服，以至于死， 且死在十字架上。

9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,

所以， 神将他升为至高， 又赐给他那超乎万名之上的名，

10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,

叫一切在天上的、地上的，和地底下的， 因耶稣的名无不屈膝，

11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!

无不口称“耶稣基督为主”， 使荣耀归与父 神。

12 Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.

这样看来，我亲爱的弟兄，你们既是常顺服的，不但我在你们那里，就是我如今不在你们那里，更是顺服的，就当恐惧战兢做成你们得救的工夫。

13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.

因为你们立志行事都是 神在你们心里运行，为要成就他的美意。

14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву,

凡所行的，都不要发怨言，起争论，

15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

使你们无可指摘，诚实无伪，在这弯曲悖谬的世代作 神无瑕疵的儿女。你们显在这世代中，好像明光照耀，

16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.

将生命的道表明出来，叫我在基督的日子好夸我没有空跑，也没有徒劳。

17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.

我以你们的信心为供献的祭物，我若被浇奠在其上，也是喜乐，并且与你们众人一同喜乐。

18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!

你们也要照样喜乐，并且与我一同喜乐。

19 Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

我靠主耶稣指望快打发提摩太去见你们，叫我知道你们的事，心里就得着安慰。

20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.

因为我没有别人与我同心，实在挂念你们的事。

21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.

别人都求自己的事，并不求耶稣基督的事。

22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.

但你们知道提摩太的明证；他兴旺福音，与我同劳，待我像儿子待父亲一样。

23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.

所以，我一看出我的事要怎样了结，就盼望立刻打发他去；

24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.

但我靠着主自信我也必快去。

25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,

然而，我想必须打发以巴弗提到你们那里去。他是我的兄弟，与我一同做工，一同当兵，是你们所差遣的，也是供给我需用的。

26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.

他很想念你们众人，并且极其难过，因为你们听见他病了。

27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

他实在是病了，几乎要死；然而 神怜恤他，不但怜恤他，也怜恤我，免得我忧上加忧。

28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.

所以我越发急速打发他去，叫你们再见他，就可以喜乐，我也可以少些忧愁。

29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

故此，你们要在主里欢欢乐乐地接待他，而且要尊重这样的人；

30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.

因他为做基督的工夫，几乎至死，不顾性命，要补足你们供给我的不及之处。