До Филимона 1
1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,
Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:
та любій Апфиї, та Архипові, товаришеві воїну нашому і домашній твоїй церкві:
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.
Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.
щоб спільність віри твоя була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.
Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих пізнали одради через тебе, брате.
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,
Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
та ради дюбови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;
10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.
благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
ти ж його, чи то серце моє, прийми.
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,
Хотїв був я при собі держати його, щоб замість тебе служив менї в кайданах благовістя;
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.
та без твоєї волї не хотів я нічого зробити, щоб не мов по неволі добро твоє було, а по волї.
Бо може тому розлучивсь на час, щоб на віки прийняв єси його, (aiōnios g166)
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.
вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тілу, і в Господї.
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
Коди ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.
Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.
Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!
Так, брате, нехай маю потіху з тебе в Господї, звесели серце моє в Господї.
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.
Надіявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, ніж говорю, зробиш.
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.
Разом же наготов менї і господу, надіюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.
23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,
Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї,
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.
Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.
