До Филимона 1
1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,
Од Павла, сужња Исуса Христа, и Тимотија брата, Филимону љубазном и помагачу нашем,
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:
И Апфији, сестри љубазној, и Архипу, нашем другару у војевању, и домаћој твојој цркви:
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Благодат вам и мир од Бога Оца нашег, и Господа Исуса Христа.
4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.
Захваљујем Богу свом спомињући те свагда у молитвама својим,
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
Чувши љубав твоју и веру коју имаш ка Господу Исусу и к свима светима:
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.
Да твоја вера, коју имамо заједно, буде силна у познању сваког добра, које имате у Христу Исусу.
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.
Јер имам велику радост и утеху ради љубави твоје, што срца светих починуше кроза те, брате!
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,
Тога ради ако и имам велику слободу у Христу да ти заповедам шта је потребно,
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
Али опет молим љубави ради, ја који сам такав као старац Павле, а сад сужањ Исуса Христа;
10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.
Молимо те за свог сина Онисима, ког родих у оковима својим;
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
Који је теби некада био непотребан, а сад је и теби и мени врло потребан, ког послах теби натраг;
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
А ти га, то јест, моје срце прими.
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,
Ја га хтедох да задржим код себе, да ми место тебе послужи у оковима јеванђеља;
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.
Али без твоје воље не хтедох ништа чинити, да не би твоје добро било као за невољу, него од добре воље.
Јер може бити да се за то растаде с тобом на неко време да га добијеш вечно, (aiōnios g166)
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.
Не више као роба, него више од роба, брата љубазног, а особито мени, а камоли теби, и по телу и у Господу
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
Ако дакле држиш мене за свог другара, прими њега као мене.
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.
Ако ли ти у чему скриви, или је дужан, то на мене запиши.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.
Ја Павле написах руком својом, ја ћу платити: да ти не кажем да си и сам себе мени дужан.
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!
Да брате! Да имам корист од тебе у Господу, развесели срце моје у Господу.
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.
Уздајући се у твоју послушност написах ти знајући да ћеш још више учинити него што говорим.
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.
А уз то уготови ми и конак; јер се надам да ћу за ваше молитве бити дарован вама.
23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,
Поздравља те Епафрас који је са мном сужањ у Христу Исусу,
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.
Марко, Аристарх, Димас, Лука, помагачи моји.
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.
Благодат Господа нашег Исуса Христа са духом вашим. Амин.
