< До Филимона 1 >

1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,
פולוס אסיר המשיח ישוע וטימותיוס האח אל פילימון החביב והעזר אתנו׃
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:
ואל אפיה האהובה ואל ארכפוס חבר מלחמתינו ואל הקהלה אשר בביתך׃
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
חסד לכם ושלום מאת אלהים אבינו ואדנינו ישוע המשיח׃
4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.
מודה אני לאלהי בכל עת בהזכירי אתך בתפלותי׃
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
אחרי שמעי אהבתך ואמונתך אשר בך לאדנינו ישוע ולכל הקדושים׃
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.
למען אשר תאמץ התחברות אמונתך בדעת כל טוב אשר בכם לשם המשיח׃
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.
כי שמחה גדולה ונחמה יש לנו באהבתך באשר היתה רוחה למעי הקדושים אחי על ידיך׃
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,
לכן אף כי יש לי בטחון רב במשיח לצותך את הראוי לך הנה בחרתי למען האהבה לחלות את פניך׃
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
כאשר הנה אנכי פולוס איש זקן ועתה גם אסיר ישוע המשיח׃
10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.
אבקשה ממך על בני אשר הוללתיו במוסרי על אניסימוס׃
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
אשר מלפנים לא הועיל לך ועתה הוא להועיל גם לך גם לי והשיבתיו אליך׃
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
ואתה קבל נא אתו שהוא מעי׃
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,
חפצתי לעצר אתו אצלי שישרתני תחתיך במוסרות הבשורה׃
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.
אבל בלי רצונך לא אביתי לעשות דבר למען לא תהיה טובתך באנס כי אם בנדבה׃
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, (aiōnios g166)
כי אולי נפרד ממך לשעה בעבור אשר יהיה לך לעולם׃ (aiōnios g166)
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.
ומעתה לא כעבד כי אם למעלה מעבד כאח אהוב שכן הוא לי ביותר ואף כי לך הן בבשר הן באדון׃
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
והנה אם תחשבני לחבר לך תקבלנו כמוני׃
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.
ואם הרע לך בדבר או חיב הוא לך דבר חשבהו לי׃
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.
אני פולוס כתבתי בידי אני אשלם ולא אמר כי אתה חיב לי גם את נפשך׃
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!
כן אחי אהנה נא ממך באדון נחם נא את מעי באדון׃
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.
בבטחוני כי תשמע לי כתבתי אליך ויודע אני כי תעשה יותר ממה שאמרתי׃
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.
ועם זה גם תכין לי בית מלון כי אקוה אשר אנתן לכם על ידי תפלותיכם׃
23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,
אפפרס האסור אתי במשיח ישוע׃
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.
ומרקוס וארסטרכוס ודימס ולוקס עזרי שאלים לשלומך׃
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.
חסד ישוע המשיח אדנינו עם רוחכם אמן׃

< До Филимона 1 >