Числа 30

1 І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав:

摩西晓谕以色列各支派的首领说：“耶和华所吩咐的乃是这样：

2 Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

人若向耶和华许愿或起誓，要约束自己，就不可食言，必要按口中所出的一切话行。

3 А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості,

女子年幼、还在父家的时候，若向耶和华许愿，要约束自己，

4 і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і буде важний кожен зарі́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́.

她父亲也听见她所许的愿并约束自己的话，却向她默默不言，她所许的愿并约束自己的话就都要为定。

5 А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обі́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важні́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй.

但她父亲听见的日子若不应承她所许的愿和约束自己的话，就都不得为定；耶和华也必赦免她，因为她父亲不应承。

6 А якщо буде вона замі́жня, а обі́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою,

她若出了嫁，有愿在身，或是口中出了约束自己的冒失话，

7 і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні́ обі́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важні́.

她丈夫听见的日子，却向她默默不言，她所许的愿并约束自己的话就都要为定。

8 А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обі́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй.

但她丈夫听见的日子，若不应承，就算废了她所许的愿和她出口约束自己的冒失话；耶和华也必赦免她。

9 А обі́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній.

寡妇或是被休的妇人所许的愿，就是她约束自己的话，都要为定。

10 А якщо вона обі́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою,

她若在丈夫家里许了愿或起了誓，约束自己，

11 а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важні́ всі обі́тниці її, і кожен зарі́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й.

丈夫听见，却向她默默不言，也没有不应承，她所许的愿并约束自己的话就都要为定。

12 А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй.

丈夫听见的日子，若把这两样全废了，妇人口中所许的愿或是约束自己的话就都不得为定，因她丈夫已经把这两样废了；耶和华也必赦免她。

13 Кожна обі́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її.

凡她所许的愿和刻苦约束自己所起的誓，她丈夫可以坚定，也可以废去。

14 А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обі́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

倘若她丈夫天天向她默默不言，就算是坚定她所许的愿和约束自己的话；因丈夫听见的日子向她默默不言，就使这两样坚定。

15 А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її.

但她丈夫听见以后，若使这两样全废了，就要担当妇人的罪孽。”

16 Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між ба́тьком та його дочкою в її мо́лодості в домі батька свого“.

这是丈夫待妻子，父亲待女儿，女儿年幼、还在父家，耶和华所吩咐摩西的律例。