Числа 16
1 І взяли Коре́й, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Дата́н, і Авіро́н, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Руви́мові,
Kora wuod Izhar, ma wuod Kohath, ma wuod Lawi, kod joka Reuben moko kaka Dathan gi Abiram, ma yawuot Eliab kod On wuod Peleth noriwore kaachiel
2 та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдеся́т мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закли́кувані на збори, люди вельможні.
kendo negichokore mondo giked gi Musa. Kaachiel kodgi ne nitiere jo-Israel mia ariyo gi piero abich, ma jotend oganda mongʼere mane oseyier kaka jakanyo mar bura.
3 І зібра́лися вони на Мойсея та на Ааро́на, та й сказали до них: „До́сить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Госпо́дь! І чому́ ви несе́теся понад зборами Господніми?“
Negibiro kaka oganda achiel mochokore mondo giked gi Musa kod Harun kendo negiwachonegi niya, “Usetimo mokalo tongʼ! Oganda duto ler, ngʼato ka ngʼato kuomgi, kendo Jehova Nyasaye ni kodgi. En angʼo momiyo koro uketoru malo moloyo oganda mar Jehova Nyasaye?”
4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
Kane Musa owinjo wachno, nopodho piny auma.
5 І промовив він до Коре́я та до всієї громади його, говорячи: „Уранці Господь дасть знати, хто́ Його та хто́ святий, щоб набли́зити його до Себе; а кого вибере, того Він і набли́зить до Себе.
Eka nowacho ne Kora kod jolupne duto niya, “Kochopo gokinyi Jehova Nyasaye noyier joma oyie kuome kendo maler, kendo norwak ngʼatno obi bute.
6 Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Коре́ю та вся громадо твоя́,
To in, Kora, kod joma luwou duto nyaka tim ma: Kawuru ubani
7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, — той чоловік, що Господь його вибере, — він святий. До́сить вам, Левієві сини!“
kendo kiny umok mach kod gima dungʼ tik mangʼwe ngʼar e nyim Jehova Nyasaye. Ngʼatno ma Jehova Nyasaye oyiero ema nobed ngʼama ler. Un jo-Lawi usekalo tongʼ!”
8 І сказав Мойсей до Корея: „Слухайте ж, Левієві сини, —
Musa bende nowacho ne Kora niya, “Koro Winjuru, un jo-Lawi!
9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб набли́зити вас до Се́бе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
Ok lichnu ni Nyasach Israel osegolou oko mar oganda jo-Israel mamoko kendo okelou bute owuon mondo uti e hekalu mar Jehova Nyasaye kendo mondo uchung e nyim oganda kendo utinegi?
10 І Він набли́зив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й свяще́нства?
Osekelou kod jo-Lawi weteu duto bute, to koro sani utemo bedo jodolo bende.
11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Ааро́н, — що́ він, що ви ремствуєте проти нього?“
Un kaachiel gi joma luwou duto usengʼanyo ni Jehova Nyasaye. Harun to en ngʼa ma ungʼurne?”
12 I послав Мойсей та Ааро́н закли́кати Дата́на й Авіро́на, синів Еліявових, та сказали вони: „Не ви́йдемо!
Eka Musa noluongo Dathan kod Abiram, ma yawuot Eliab. To negiwacho niya, “Ok wanabi!
13 Чи мало того, що ти вивів нас із кра́ю, який тече́ молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельмо́жею?
Ok lichni ni isegolowa e piny mopongʼ gi chak kod mor kich mondo inegwa e thim? Kendo sani koro idwaro miyowa tingʼ mapek?
14 Ти не впровадив нас ані до кра́ю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля́ та виноградники. Чи ти ви́береш очі цим лю́дям? Не вийдемо!“
Kata kamano, pod ok ikelowa e piny mopongʼ gi chak kod mor kich kata miyowa girkeni mag puothe kod puothe mag mzabibu. Ubiro lodho wenge jogi oko? Ngangʼ, ok wanabi!”
15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: „Не обернися до їхнього прино́шення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!“
Eka Musa iye nowangʼ matek mi owachone Jehova Nyasaye niya, “Kik iyie gi misengini mag-gi. Pod ok akawo kata mana punda achiel koa kuomgi, kata mana kethone ngʼato angʼata kuomgi.”
16 І сказав Мойсей до Коре́я: „Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Ааро́н узавтра.
Musa nowacho ne Kora niya, “In kaachiel gi jolupni duto kod Harun bende nyaka ubi e nyim Jehova Nyasaye.
17 І візьміть кожен свою кади́льницю, і покладіть на неї кадила та й принесе́те перед Господнє лице кожен кади́льницю свою, двісті й п'ятдеся́т кадильниць, і ти та Ааро́н, кожен кадильницю свою“.
Ngʼato ka ngʼato nyaka kaw tape owuon ma mach ni e yie kendo oketie ubani mangʼwe ngʼar madirom mia ariyo gi piero abich mi uchiwe e nyim Jehova Nyasaye in kaachiel gi Harun.”
18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
Omiyo ngʼato ka ngʼato nokawo tape owuon ma mach nitie iye kendo oketoe ubani mangʼwe ngʼar mine gichungʼ kod Musa gi Harun e dhoranga Hemb Romo.
19 І Коре́й зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
Kane Kora osechoko joge duto mondo okwedgo Musa gi Harun e dhoranga Hemb Romo, duongʼ Jehova Nyasaye ne onyisore ayanga ne oganda mane ochokore duto.
20 І промовив Господь до Мойсея та до Аароиа, говорячи:
Jehova Nyasaye nowacho ne Musa kod Harun niya,
21 „Відділіться від цієї громади, — Я винищу їх умить!“
“Pogreuru gi kanyakla mar ogandani mondo omi atiekgi chuth.”
22 А вони попа́дали на обличчя свої та й сказали: „Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?“
To Musa kod Harun nopodho auma moywak niya, “Yaye Nyasaye, mongʼeyo chunje duto mag dhano, iyi diwangʼ gi kanyakla mar ogandagi duto ka en mana ngʼato achiel ema otimo richo?”
23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Eka Jehova Nyasaye nowacho ne Musa ni,
24 „Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця ме́шкання Коре́я, Дата́на й Авіро́на!“
“Wachne kanyakla mar oganda kama: ‘Daruru uwuog machiegni gi hembe Kora, Dathan kod Abiram.’”
25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним ста́рші Ізраїлеві.
Musa noa malo modhi ir Dathan kod Abiram, kendo jodong Israel noluwe.
26 І він промовляв до громади, говорячи: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всьо́го, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!“
Nochiwo siem ne kanyakla mar oganda niya, “Suduru mabor gi hembe jogo ma timbegi richo! Kik umul girgi moro amora, ka ok kamano to ubiro lal nono nikech richo mag-gi.”
27 І вони відступи́лися від місця ме́шкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Дата́н та Авіро́н вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки́ їх, і сини їх, та діти їхні.
Omiyo negisudo mabor gi hembe mag Kora, Dathan kod Abiram. Dathan kod Abiram nosewuok oko kendo negichungo gi mondegi, nyithindgi kod rowere mag-gi e dhoranga hembegi.
28 І сказав Мойсей: „Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла́ ці, що вони не з моєї ви́гадки.
Eka Musa nowacho niya, “Ma e kaka ubiro ngʼeyo ni Jehova Nyasaye ema noora mondo atim gigi duto kendo ni ne ok en pacha awuon:
29 Якщо вони повмирають, як умирає кожна люди́на, і їх спіткає доля кожної люди́ни, то не Господь послав мене!
Ka dipo ni jogi otho mana kaka ji duto nyalo tho, to kare Jehova Nyasaye ne ok oora.
30 А коли Господь створить щось нове́, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зі́йдуть живі до шео́лу, то пізнаєте, що люди обра́зили Господа“. (Sheol h7585)
To ka Jehova Nyasaye okelo gima nyien mopogore gi mago duto mapile, kendo ma piny oyawo dhoge mi omwonyogi, gi gik moko duto ma mekgi, kendo ma gidhi ei bur ka gingima, eka unungʼe ni jogi osewuotho e nyim Jehova Nyasaye gi achaya.” (Sheol h7585)
31 І сталося, як скінчи́в він говорити всі ці слова́, то розступи́лася та земля, що під ними!
Mana gi sa mane otieko wacho gigi, lowo mane ni e bwo tiendgi nobarore,
32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми́ їхні, і кожну люди́ну, що Кореєва, та ввесь їх має́ток.
kendo piny noyawo dhoge mi omwonyogi, gi joodgi duto kod joka Kora duto kod mwandugi duto.
33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шео́лу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору! (Sheol h7585)
Negidhi e bur kagingima mi lowo uomogi kod mwandugi kendo negilal nono ei oganda Israel. (Sheol h7585)
34 А ввесь Ізра́їль, що був навко́ло них, повтікав на їхній крик, бо казали: „Щоб земля не поглинула й нас!“
E kinde mane giywak, jo-Israel duto mane ni machiegni kodgi noringo, kaywak niya, “Wan bende piny dhi mwonyowa!”
35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдеся́т чоловіка, що прино́сили кадило!
Kendo mach nowuok koa kuom Jehova Nyasaye mi owangʼo ji mia ariyo gi piero abich mane oyudo chiwo misango mangʼwe ngʼar.
36 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Jehova Nyasaye nowacho ne Musa niya,
37 „Скажи до Елеаза́ра, сина священика Ааро́на, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорі́лища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
“Nyis Eliazar wuod Harun, ma jadolo, mondo ogol tawo miwangʼo ubani kendo okee mirni mar mach mabor, nimar tawono ler
38 кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бля́хи на покриття для жертівника, бо прино́сили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів“.
nimar gin tawo mag joma otimo richo ewi ngimagi giwegi. Los tawono moriere kendo iketgi ewi kendo mar misango, nimar nochiwgi e nyim Jehova Nyasaye kendo gisebedo maler. We gibed ranyisi ne jo-Israel.”
39 І взяв священик Елеаза́р мідяні́ кадильниці, що прино́сили їх ті, що спалені, і перекува́ли їх на покриття для жертівника,
Omiyo Eliazar jadolo nochoko tawo mar mula mane okel gi jogo mane osewangʼ, kendo nochokogi kanyakla monywasogi mondo muon-go kendo mar misango,
40 пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближа́вся кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
mana kaka Jehova Nyasaye nochike kokalo kuom Musa. Ma ne parone jo-Israel ni onge ngʼato angʼata makmana nyikwa Harun ema onego bi mondo owangʼ gima dungʼ tik mangʼwe ngʼar e nyim Jehova Nyasaye, ka ok kamano to obiro chalo kaka Kora kod jolupne.
41 А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: „Ви повбивали Господній наро́д!“
Kinyne oganda mar jo-Israel duto nongʼurne Musa kod Harun. Negiwachonegi niya, “Usenego jo-Jehova Nyasaye.”
42 І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, — аж ось покрила її хмара, і показа́лася слава Господня!
To ka ogandano nochokore mar kwedo Musa kod Harun kendo gilokore ka gingʼiyo Hemb Romo, apoya nono boche polo noume kendo duongʼ mar Jehova Nyasaye noyangore.
43 І ввійшли Мойсей та Аарон до пе́реду ски́нії запові́ту.
Eka Musa kod Harun nodhi e nyim Hemb Romo,
44 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
kendo Jehova Nyasaye nowacho ne Musa niya,
45 „Вийдіть з-посеред цієї громади, а я ви́нищу їх умить!“І вони попа́дали на обличчя свої.
“Wuogi e kanyakla mondo omi atiekgi chuth.” Kendo Musa gi Harun nopodho auma e nyim Jehova Nyasaye.
46 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від же́ртівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася пора́зка“.
Eka Musa nowacho ne Harun niya, “Kaw tawo mar ubani mari kendo iket gima dungʼ tik mangʼwe ngʼar e iye, kaachiel gi mach moa e kendo mar misango, kendo iret idhi e chokruokno mondo itimnegi misango mar pwodhruok e richo. Mirima osebiro koa ir Jehova Nyasaye; masiche osechakore.”
47 І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до сере́дини зборів, аж ось — розпочалася пора́зка наро́ду! І він поклав кадила, і очистив наро́д.
Omiyo Harun notimo kaka Musa nowachone, kendo noringo modhi e dier chokruok. Masira ne osechakore e dier ji, to Harun nochiwo gima dungʼ tik mangʼwe ngʼar kendo nokwayonegi ngʼwono kuom gima gisetimo.
48 І став він поміж уме́рлими та поміж живими, — і затрималась та пора́зка.
Nochungʼ e kind joma ngima gi joma otho, mi masiche norumo.
49 І було́ померлих поразкою чотирна́дцять тисяч і сімсо́т, окрім померлих у справі Корея.
Makmana ji alufu apar gangʼwen gi mia abiriyo nosetho nikech masichego, komedore gi jogo mane osetho nikech Kora.
50 І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а пора́зка припинилася.
Eka Harun noduogo ir Musa e dhoranga Hemb Romo, nimar masiche noserumo.
