Числа 16
1 І взяли Коре́й, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Дата́н, і Авіро́н, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Руви́мові,
Levi acaeng Kohath capa Izhar, Izhar capa Korah loe, Reuben acaeng Paleth capa On, On capa Eliab, Eliab capa hnik Dathan hoi Abiram cae to kawk moe,
2 та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдеся́т мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закли́кувані на збори, люди вельможні.
amkhueng kaminawk thungah minawk mah panoek ih kami, ahmin kamthang kami, amkhuenghaih ukkung Israel kami cumvai hnet, qui pangato hoi nawnto Mosi to hmang o;
3 І зібра́лися вони на Мойсея та на Ааро́на, та й сказали до них: „До́сить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Госпо́дь! І чому́ ви несе́теся понад зборами Господніми?“
nihcae loe nawnto amkhueng o moe, Mosi hoi Aaron ih lok to aek o, nihnik khaeah, Kamtlai hmoek ah tok na sak hoi; amkhueng kaminawk loe ciimcai o; Angraeng loe, kami boih nuiah oh bae, tiah a naa o.
4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
Nihcae ih lok Mosi mah thaih naah a mikhmai long ah akuep;
5 І промовив він до Коре́я та до всієї громади його, говорячи: „Уранці Господь дасть знати, хто́ Його та хто́ святий, щоб набли́зити його до Себе; а кого вибере, того Він і набли́зить до Себе.
to pacoengah Mosi mah, Korah hoi a hnukbang kaminawk khaeah, Angraeng ih kami loe mi maw, mi maw ciimcai, angmah khaeah angzohsak han ih kami loe mi maw, tito khawnbang ah amtuengsak tih; a qoih ih kami doeh angmah taengah amtuengsak tih.
6 Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Коре́ю та вся громадо твоя́,
Nang, Korah hoi na hnukbang kaminawk boih hae hae sah oh; sabae to la o ah loe,
7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, — той чоловік, що Господь його вибере, — він святий. До́сить вам, Левієві сини!“
khawnbang ah Angraeng hmaa ah, sabae thungah hmuihoih hmai thlaekhaih to sah oh; to naah Angraeng mah qoih ih kami loe ciimcai kami ah om tih; nangcae Levi kaminawk loe kamtlai hmoek ah na sak o boeh, tiah a naa.
8 І сказав Мойсей до Корея: „Слухайте ж, Левієві сини, —
Mosi mah Korah khaeah, Nangcae Levi kaminawk, tahngai oh;
9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб набли́зити вас до Се́бе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
nangcae loe Angraeng ih kahni imthung ah toksak moe, kaminawk hma ah angdoet pacoengah, nihcae ih tok to sak hanah, nangcae to Israel Sithaw mah a taengah kawk boeh, Israel kaminawk thung hoi pahoe ih hmuen loe, nangcae han tetta hmuen ah maw oh?
10 І Він набли́зив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й свяще́нства?
Nangmah hoi nam nawkamya Levi ih caanawk boih, angmah hoi kanghnai ah suek boeh to mah, nangcae mah qaima ah oh han ih na pakrong o vop maw?
11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Ааро́н, — що́ він, що ви ремствуєте проти нього?“
To pongah nangmah hoi na hnukbang kaminawk boih nawnto nam khueng o moe, Angraeng ih lok to na aek o; Aaron loe kawbaktih kami ah maw oh moe, na laisaep o thuih? tiah a naa.
12 I послав Мойсей та Ааро́н закли́кати Дата́на й Авіро́на, синів Еліявових, та сказали вони: „Не ви́йдемо!
To pacoengah Mosi mah Eliab capa hnik Dathan hoi Abiram to kawk; toe nihnik mah, Kang zo hoi mak ai,
13 Чи мало того, що ти вивів нас із кра́ю, який тече́ молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельмо́жею?
nang mah ni praezaek ah kaicae dueksak hanah, tahnutui hoi khoitui longhaih prae thung hoiah nang tacawt haih, to hmuen loe tetta ah maw oh moe, vaihi kaicae nuiah angraeng ah oh han na koeh vop?
14 Ти не впровадив нас ані до кра́ю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля́ та виноградники. Чи ти ви́береш очі цим лю́дям? Не вийдемо!“
Toe tahnutui hoi khoitui longhaih prae ah kaicae nang caeh haih ai, lawk hoi misur takhanawk doeh qawk ah nang paek ai; hae kaminawk ih mik to na taprok pae han maw? Kaihnik loe nang khaeah kang zo hoi mak ai, tiah a naa hoi.
15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: „Не обернися до їхнього прино́шення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!“
To naah Mosi loe paroeai palungphui moe, Angraeng khaeah, nihnik mah paek ih hmuen to talawk pae hmah; nihnik khae ih laa hrang maeto doeh ka la pae ai, nihcae han nganbawh kana doeh ka paek vai ai, tiah a naa.
16 І сказав Мойсей до Коре́я: „Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Ааро́н узавтра.
Mosi mah Korah khaeah, Aaron, nangmah hoi na hnukbang kaminawk boih, khawnbang ah Angraeng hmaa ah angphong oh;
17 І візьміть кожен свою кади́льницю, і покладіть на неї кадила та й принесе́те перед Господнє лице кожен кади́льницю свою, двісті й п'ятдеся́т кадильниць, і ти та Ааро́н, кожен кадильницю свою“.
kami boih mah hmuihoih thlaekhaih sabae to sin oh, a thungah hmuihoih to suem oh; nangcae boih mah hmuihoih thlaekhaih sabae cumvai hnet, qui pangato Angraeng hmaa ah sin oh; nang hoi Aaron mah doeh hmuihoih sabae to sin hoi toeng ah, tiah a naa.
18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
To pongah kami boih mah angmah ih hmuihoih sabae to sin o moe, hmuihoih to hmai hoiah thlaek o pacoengah, Mosi, Aaron hoi nawnto kaminawk amkhuenghaih kahni im thok taengah angdoet o boih.
19 І Коре́й зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
Korah mah doeh Mosi hoi Aaron ohhaih ahmuen maeto bang ih kaminawk amkhuenghaih thok taengah, angmah hnukbang kaminawk to amkhuengsak toeng; to naah Angraeng lensawkhaih kaminawk boih khaeah amtueng.
20 І промовив Господь до Мойсея та до Аароиа, говорячи:
Angraeng mah Mosi hoi Aaron khaeah,
21 „Відділіться від цієї громади, — Я винищу їх умить!“
Atue setta thungah hae kaminawk hae ka hum boih han boeh pongah, hae kaminawk salak hoiah amhoe hoi ah, tiah a naa.
22 А вони попа́дали на обличчя свої та й сказали: „Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?“
Toe Mosi hoi Aaron loe long ah akuep hoi moe, Aw Sithaw, kaminawk boih ih pakhra ukkung Sithaw, kami maeto zaehaih pongah, acaeng kaminawk boih nuiah palung na phui han maw? tiah a naa hoi.
23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
To naah Angraeng mah Mosi khaeah,
24 „Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця ме́шкання Коре́я, Дата́на й Авіро́на!“
Korah, Dathan hoi Abiram ih kahni im hoi kamhoe ah oh hanah kaminawk to lokthui paeh, tiah a naa.
25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним ста́рші Ізраїлеві.
Mosi loe angthawk moe, Israel kami kacoehtanawk hoi nawnto Dathan hoi Abiram khaeah caeh.
26 І він промовляв до громади, говорячи: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всьо́го, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!“
Kaminawk khaeah, Hae ah kaom kasae kaminawk ih kahni im hoi kamhoe ah om oh; nihcae ih hmuen tita doeh sui o hmah; to tih ai nahaeloe nangcae doeh nihcae zaehaih pongah nam ro o moeng tih, tiah a thuih pae.
27 І вони відступи́лися від місця ме́шкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Дата́н та Авіро́н вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки́ їх, і сини їх, та діти їхні.
Kaminawk loe Korah, Dathan hoi Abiram cae ih kahni imthung hoiah tacawt o boih boeh pongah, Korah, Dathan hoi Abiram loe a zunawk, a capanawk, a caa nawktanawk hoi nawnto angmacae ohhaih im thok taengah angdoet o.
28 І сказав Мойсей: „Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла́ ці, що вони не з моєї ви́гадки.
To naah Mosi mah, Hae ah kaom hmuennawk loe kaimah koeh ah sak ih na ai ni; Angraeng mah sak han ang patoeh pongah ni ka sak.
29 Якщо вони повмирають, як умирає кожна люди́на, і їх спіткає доля кожної люди́ни, то не Господь послав мене!
Kaminawk boih mah tong ih duekhaih hoi thuitaekhaih to hae kaminawk mah tong o nahaeloe, Angraeng mah kai hae patoeh ai, tito panoek oh.
30 А коли Господь створить щось нове́, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зі́йдуть живі до шео́лу, то пізнаєте, що люди обра́зили Господа“. (Sheol h7585)
Toe Angraeng mah hmuen kangtha to sah moe, long to akah rak pacoengah, hae kaminawk hoi nihcae ih ampuinawk to paaeh moe, kahing ah tangqom thungah caeh o nahaeloe, hae kaminawk mah Angraeng to khet patoek o, tito na panoek o tih, tiah a naa. (Sheol h7585)
31 І сталося, як скінчи́в він говорити всі ці слова́, то розступи́лася та земля, що під ними!
To loknawk a thuih boih pacoengah, Nihcae ohhaih im tlim ih long to akah rak,
32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми́ їхні, і кожну люди́ну, що Кореєва, та ввесь їх має́ток.
long loe pakha aangh moe, to kaminawk hoi nihcae ih imnawk, Korah ih imthung takoh boih, a tawnh ih hmuenmaenawk boih to paaeh.
33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шео́лу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору! (Sheol h7585)
To kaminawk, nihcae hoi angkom kaminawk loe, kahing ah long thungah caeh o tathuk; long mah nihcae to pakuep hmoek; to tiah nihcae loe acaeng kaminawk thung hoiah anghmat angtaa o. (Sheol h7585)
34 А ввесь Ізра́їль, що був навко́ло них, повтікав на їхній крик, бо казали: „Щоб земля не поглинула й нас!“
Nihcae hanghaih lok to thaih o naah, aicae doeh long mah paaeh toeng tih boeh, tiah a poek o pongah, a taengah kaom Israel kaminawk loe cawnh o boih.
35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдеся́т чоловіка, що прино́сили кадило!
To naah Angraeng khae hoi hmai to angzoh moe, hmuihoih thlaek kami cumvai hnet, qui pangatonawk to hmai mah kangh boih.
36 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Angraeng mah Mosi hoi Aaron khaeah,
37 „Скажи до Елеаза́ра, сина священика Ааро́на, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорі́лища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
Aaron capa qaima Eleazar khaeah hmai kangqong hmuihoih thlaekhaih sabae to la ah loe, kangqong hmai to ataek ah; to hmuihoihnawk loe kaciim hmuen ah oh.
38 кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бля́хи на покриття для жертівника, бо прино́сили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів“.
Angmacae hinghaih paduek hanah zaehaih sah kaminawk ih hmuihoih thlaekhaih sabae hoiah hmaicam to khuk hanah sum kangphaek daek to sah ah; to sabaenawk loe Angraeng khaeah paek ih hmuen ah oh pongah ciim; to hmuen loe Israel kaminawk tanoekhaih ah om tih, tiah thui paeh, tiah a naa.
39 І взяв священик Елеаза́р мідяні́ кадильниці, що прино́сили їх ті, що спалені, і перекува́ли їх на покриття для жертівника,
To pongah qaima Eleazar mah hmuihoih thlaekhaih sabaenawk to lak moe, hmaicam to khuk hanah sum kamling to kangphaek daek ah daengsak.
40 пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближа́вся кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
Aaron ih caanawk na ai ah, kalah kami mah Angraeng hmaa ah hmuihoih thlaek hanah angzo nahaeloe, Korah hoi anih hnukbang kaminawk baktiah oh han om ai; to sabaenawk loe Israel kaminawk mah panoek poe han ih hmuen ah om tih, tiah Angraeng mah Mosi khaeah pae thuih ih lok baktih toengah Eleazar mah sak.
41 А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: „Ви повбивали Господній наро́д!“
Khawnbang ah loe amkhueng Israel acaeng kaminawk boih mah, Mosi hoi Aaron khaeah, Nanghnik mah Angraeng ih kaminawk to na hum hoi boih boeh, tiah laisaep o thuih.
42 І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, — аж ось покрила її хмара, і показа́лася слава Господня!
Mosi hoi Aaron ih lok to aek hanah kaminawk nawnto amkhueng o, amkhuenghaih kahni im bangah angqoi o naah, khenah, tamai mah kahni im to khuk khoep moe, Angraeng lensawkhaih to amtueng.
43 І ввійшли Мойсей та Аарон до пе́реду ски́нії запові́ту.
To pacoengah Mosi hoi Aaron loe amkhuenghaih kahni im hma bangah caeh hoi.
44 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
To naah Angraeng mah Mosi khaeah,
45 „Вийдіть з-посеред цієї громади, а я ви́нищу їх умить!“І вони попа́дали на обличчя свої.
akra ai ah hae kaminawk hae ka tamit boih han boeh pongah, hae kaminawk salak hoiah kamhoe ah om ah, tiah a naa. To naah nihnik loe long ah akuep hoi.
46 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від же́ртівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася пора́зка“.
Mosi mah Aaron khaeah, Hmuihoih thlaekhaih sabae to la ah, hmaicam nui ih hmai to la ah loe, sabae thungah suek pacoengah, kaminawk khaeah karangah caeh ah loe, zae angbawnhaih to sahsak ah; Angraeng khae hoi palungphuihaih phak boeh pongah, nathaih kasae to phak boeh, tiah a naa.
47 І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до сере́дини зборів, аж ось — розпочалася пора́зка наро́ду! І він поклав кадила, і очистив наро́д.
Mosi mah thuih ih lok baktih toengah, Aaron loe kaminawk salakah cawnh moe, a sak; khenah, to naah kaminawk khaeah nathaih kasae oh amtong boeh; toe Aaron mah hmuihoih to thlaek moe, kaminawk han angbawnhaih to sak pae.
48 І став він поміж уме́рлими та поміж живими, — і затрималась та пора́зка.
Anih loe kahing hoi kadueh salakah angdoet; to naah kasae nathaih to dip.
49 І було́ померлих поразкою чотирна́дцять тисяч і сімсо́т, окрім померлих у справі Корея.
Toe Korah pongah kadueh kaminawk to thui ai, to nathaih kasae pongah kadueh kaminawk loe sangqum boihah sang hatlai pali, qui sarihto oh o.
50 І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а пора́зка припинилася.
Kasae nathaih dip pacoengah, Aaron loe Mosi khaeah amkhuenghaih kahni im thok taengah amlaem let.
