Михей 1
1 Слово Господнє, що було до морешетського Михе́я за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.
Judah siangpahrang, Jotham, Ahaz hoi Hezekiah dung ah Moresheth ih Mikah khaeah Angraeng ih lok to angzoh, Samaria hoi Jerusalem kawng pongah anih khaeah hnuksakhaih amtueng.
2 „Почуйте оце, всі наро́ди, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого́!
Angraeng mah angmah ih kaciim tempul thung hoiah nangcae to misa ah ang suek, tiah Angraeng Sithaw mah hnukung ah oh hanah, aw nangcae kaminawk boih, thaih oh, aw long hoi a thungah kaom kaminawk boih, tahngai oh.
3 Бо Госпо́дь ось виходить із місця Свого́, і Він сходить і ступає по висо́тах землі.
Khenah, Angraeng loe a ohhaih ahmuen hoiah angzoh; anih loe angzo tathuk ueloe, long nui ih kasang ahmuennawk to atii tih.
4 І то́пляться гори під Ним, і та́нуть доли́ни, мов віск від огню́, мов ті во́ди, що ллються з узбі́ччя.
Hmaai ah kamkaw samdai baktih, cathaeng ah kalong tathuk tui baktih toengah, maenawk loe anih hmaa ah amzawt o ueloe, tahawtnawk doeh tanim o tih.
5 Усе це за прови́нення Якова, за гріхи́ дому Ізраїля. Хто провинення Якова, — чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, — чи ж не Єрусали́м?
Hae hmuennawk boih loe Jakob sakpazaehaih hoi Israel imthung takoh zaehaihnawk pongah ni oh. Jakob sakpazaehaih loe tih aa? Samaria na ai maw? Judah ih kasang ahmuennawk loe tih aa? Jerusalem na ai maw?
6 І зроблю́ Самарі́ю руїною в полі, за місце сади́ти виноград, і повикида́ю в долину камі́ння її, і відкрию осно́ви її.
To pongah Samaria to thlung baktiah ka tapop sut moe, misurkung thlinghaih ahmuen ah ka sak han; vangpui sakhaih thlungnawk to azawn ah ka kraih pae moe, im sak amtonghaih ahmuen to azom ah ka ohsak han.
7 І пото́вчені будуть усі її і́доли, всі ж дару́нки її за розпусту попа́лені бу́дуть в огні, і всіх бовва́нів її Я віддам на спусто́шення. Бо зібрала вона від дару́нків за блуд, і на подару́нки за блуд це пове́рнеться.
To ah kaom sakcop ih krangnawk to pakhoih pae boih tih, a thlai ih hmuennawk doeh hmai hoi thlaek boih tih; krangnawk to ka phraek pae boih han: anih mah tangzat zaw kami khae hoiah to hmuennawk to hak baktih toengah, tangzat zaw kami khaeah paek let tih.
8 Над оцим голоси́тиму я та рида́тиму, ходитиму бо́сий й наги́й, заво́дити буду, немов ті шака́ли, і буду тужи́ти, як стру́сі!
To tiah oh pongah ka qah moe, palungna ka panoek han, khokpanai ai ah bangkrai ah ka caeh han; tasui baktiah ka uk moe, bukbuh baktiah ka oi han.
9 Бо рани її невиго́йні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло́ аж до брами наро́ду Мого, аж до Єрусалиму.
Anih ih ahma loe hoih thai mak ai; Judah khaeah phak boeh; kai kaminawk ih khongkha taengah phak boeh moe, Jerusalem ah mataeng doeh a phak boeh.
10 Цього не оголо́шуйте в Ґаті, і плакати — не плачте, качайтесь по по́росі в Бет-Леафрі.
Nangcae mah to kawng to Gath ah thui o hmah loe, qah o hmah roe ah; Oprah ih im ah nangmah koeh ah long ah amlet ah.
11 Переходь собі ти, о мешка́нко Шафіру, нага́, осоро́млена, — вже бо не вийде мешка́нка Цаанану, голосі́ння Бет-Гаецелу не дасть вам спини́тися в ньому.
Nangcae Saphir ah kaom kaminawk, bangkrai ah om oh loe, azathaih hoiah om oh; Beth Ezel palung sethaih abomh hanah Zaanan ah kaom kaminawk loe tacawt o ai: Anih mah nangcae han angdoethaih ahmuen paek mak ai.
12 Бо мешка́нка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.
Maroth ah kaom kami loe hoihhaih atue to a zing; toe Angraeng khae ih sethaih loe Jerusalem khongkha khoek to phak boeh.
13 Запряжи баскі ко́ні до воза, мешка́нко Лахішу! Ти поча́ток гріха́ для сіонської до́ньки, бо знайшли́сь серед тебе провини Ізраїлеві,
Aw nangcae Lakhish ah kaom kaminawk, hrang lakok qui to zaeng o coek lai ah: Israel zaehaih saksak baktiah, anih mah Zion canu zaehaih saksak hanah loklam to patuek.
14 тому́ то даси розводо́ві листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва — ома́на для Ізраїлевих царів.
To pongah nangcae mah Moreshth Gath khaeah tangqum na paek o tih, Akzip ih imnawk loe Israel siangpahrangnawk alinghaih ah om tih.
15 Спрова́джу тобі те спадкоє́мця Я, о мешка́нко Мареші, — Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.
Nangcae Moreshah ah kaom kaminawk, nangcae ih qawktoep han koi kami to kang hoih han; lensawk Israel siangpahrang loe Adullam ah pha tih.
16 Зроби собі лисину та острижися за синів своїх лю́бих, пошир свою лисину, мов ув орла́, бо пішли на вигна́ння від тебе вони!
Na palung o ih na caanawk to naeh o ving pongah, lu angmuilum ah sam to aat oh; nihcae loe misong ah laemh o boeh pongah, tahmu baktiah lu angmuilum ah suem oh.
