Від Матвія 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
I ARI kotida pon sop o, kotela pur ong sapwilim a kanim.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
A kilang, re wa dong i me somau kokon madak, me wonon pon pet. Iesus lao kotin masani ar poson, ap masani ong me somau kokon madak: Nai, kaporopor mau, dip om akan me lapwadar.
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
A kilang, saunkawewe kai mongemongeloleki: Lap o kin lalaue.
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
A Iesus lao mangi arail lamelam, ap kotin, masani: Menda komail lamelam sued nan mongiong omail?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
Pwe ia me mongai ren inda: Dip om akan lapwadar! De inda: Uda aluwei?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Вій розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
A pwe komail en asa, me Nain aramas me manaman ong lapwada dip nin sappa iei me a kotin masanieki ong me somau kokon madak: Uda, ale ki om ko ong deu om!
7 Той устав і пішов у свій дім.
I ari udar, koieilar deu a.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
Pokon lao kilanger mepukat, rap malamalauak kila kapinga Kot, me kotiki ong aramas manaman due met.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
Iesus lao kotiwei sang wasa o, ap masani aramas amen, me ad a Matäus, me momod nan deun nopwei, ap kotin masani ong i: Idauen ia do! I ari uda idauenla i.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
Kadekadeo a lao kaipokedi konot nan im o, kilang saunopwei o me dipan me toto iang Iesus o sapwilim a tounpadak kan konokonot.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
Parisär akan lao kilanger met, ap indang sapwilim a tounpadak kan: Da me omail Saunpadak iangki saunopwei o me dipan akan konokonot?
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
Iesus lao mangi mepukat, ap kotin masani: Me kelail akan sota mau ong saunwini, pwe me somau eta.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
A komail kola, padakki wewen kasoi pot et: I kin polauleki kadek a kaidin mairong isis. I kodon eker dong kalula me dipan akan, a kaidin me pung kan.
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
En Ioanes a tounpadak kan ap pwara dong re a potoan ong: Da me kit o Parisär akan kin kaisesol pan pak toto, a sapwilim omui tounpadak kang sota kin kaisesol?
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
Iesus ap kotin masani ong irail: Da, toun kamadip en kapapaud pan kak kamauk ni ansau ol kamot mi re’rail? A kadekadeo eu ran ol kamod pan peukawei sang irail, re ap pan kaisesol.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
Sota amen me kin deipinaki likau kap likau maring, pwe me depin a pan teirok sang likau o, a por o pan laudela.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
Pil sota amen me kin kodie ong wain kap nan ed maring, a ma ei ed akan pan ola, a wain pan wudokela, o ed akan pan ola. A re kin kodie ong wain kap nan ed kap, ira karos ap nekinek mau.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
Ni a kotin masani ong irail mepukat, kilang saupeidi amen ap pedelong, poridi ong i potoan ong: Nai seripein apton melar, a ren kotido, pwil po a lim ar, a ap pan maureda.
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
Iesus ari kotida idauenla i, o sapwilim a tounpadak kan pil iang.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
A kilang, li amen, me nta pwilipwil par ngaulriau, a kai ong pon palikia o sair imwin sapwilim a likau.
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
Pwe a lamelame: Ma i doke sapwilim a likau, i pan kelailada.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“І одужала жінка з тієї години.
A Iesus kotin saupeila; a lao masani i, ap kotin masani: Seripein kaporopor mau, om poson me kakelail uk ada. A li o kelailadar ni auer ota.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
A Iesus lao kotilong ong nan im en saupeidi o, ap masani saunkasang o moromorong en aramas akan,
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
Ap kotin masani: Kowei sang, pwe seripein en sota melar, pwe a mamair. Irail ap kaurureki i.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
Aramas akan lao kokok sang, i ap kotilong ong, ale pa a, seripein ap paurida.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
Mepukat ap lolok sili nan sap karos.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
Iesus lao kotila sang wasa o, ol maskun riamen idauenla i, weriwer indada: Kupura kit, Komui sapwilim en Dawid!
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
A lao kotilong ong nan im o, me maskun ko ap ko dong i. Iesus ari masani ong ira: Koma kamelele, me I kak ong wiada met? Ira potoan ong: Ei Maing.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
I ap kotin sair mas ara masani: Duen oma poson a pan wiaui ong koma.
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
Mas ara ari pad pasang. Iesus ap kotin kalik ira di masani: Kalaka, pwe meamen de asa!
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
A ira koieilar katiti sili ni sap karos.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
Ira lao koieilar, kilang, irail ap wa dong i aramas amen, me lotong o tewil ti poa.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
Tewil lao pakausa sang, me lotong o ap lokaia; pokon o ap malamalauak kila indada: Nan dueta met a saikenta wiauier nan Israel.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
A Parisär indada: Nan saumas en tewil akan me a kausaki sang tewil akan.
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
Iesus ap kotin kakan sili nan kanim laud o me tikitik kan kawewe nan ar sinakoke kan o padapadaki rongamau en wei, o kotin kakelada song en somau o luet akan karos.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
A lao masani pokon o, ap kotin kupuro kin irail, pwe irail soangiangalar o dupokalar dueta sip akan, me sota sile parail.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
I ap kotin masani ong sapwilim a tounpadak kan: Nan melel rak me kalaimun, a men dodok me malaulau.
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.
Komail ari poeki ren Kaun en rak, en kadarala toun dodok kan nan a rak.
