Від Матвія 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
And he entered into a ship, and passed over, and came into his own city.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
And, behold, they brought to him a man sick of the palsy, lying on a bed: and Yahushua seeing their faith said unto the sick of the palsy; Son, be of good cheer; thy sins be forgiven thee.
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
And, behold, certain of the scribes said within themselves, This man blasphemeth.
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
And Yahushua knowing their thoughts said, Wherefore think ye evil in your hearts?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
For whether is easier, to say, Thy sins be forgiven thee; or to say, Arise, and walk?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Вій розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
But that ye may know that the Son of man hath power on earth to forgive sins, (then saith he to the sick of the palsy, ) Arise, take up thy bed, and go unto thine house.
7 Той устав і пішов у свій дім.
And he arose, and departed to his house.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
But when the multitudes saw it, they marvelled, and glorified YHWH, which had given such power unto men.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
And as Yahushua passed forth from thence, he saw a man, named Matthew, sitting at the receipt of custom: and he saith unto him, Follow me. And he arose, and followed him.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
And it came to pass, as Yahushua sat at meat in the house, behold, many publicans and sinners came and sat down with him and his disciples.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
And when the Pharisees saw it, they said unto his disciples, Why eateth your Rabbi with publicans and sinners?
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
But when Yahushua heard that, he said unto them, They that be whole need not a physician, but they that are sick.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
But go ye and learn what that meaneth, I will have mercy, and not sacrifice: for I am not come to call the righteous, but sinners to repentance.
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
Then came to him the disciples of John, saying, Why do we and the Pharisees fast oft, but thy disciples fast not?
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
And Yahushua said unto them, Can the children of the bridechamber mourn, as long as the bridegroom is with them? but the days will come, when the bridegroom shall be taken from them, and then shall they fast.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
No man putteth a piece of new cloth unto an old garment, for that which is put in to fill it up taketh from the garment, and the rent is made worse.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
Neither do men put new wine into old bottles: else the bottles break, and the wine runneth out, and the bottles perish: but they put new wine into new bottles, and both are preserved.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
While he spake these things unto them, behold, there came a certain ruler, and worshipped him, saying, My daughter is even now dead: but come and lay thy hand upon her, and she shall live.
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
And Yahushua arose, and followed him, and so did his disciples.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
And, behold, a woman, which was diseased with an issue of blood twelve years, came behind him, and touched the hem of his garment:
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
For she said within herself, If I may but touch his garment, I shall be whole.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“І одужала жінка з тієї години.
But Yahushua turned him about, and when he saw her, he said, Daughter, be of good comfort; thy faith hath made thee whole. And the woman was made whole from that hour.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
And when Yahushua came into the ruler's house, and saw the minstrels and the people making a noise,
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
He said unto them, Give place: for the maid is not dead, but sleepeth. And they laughed him to scorn.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
But when the people were put forth, he went in, and took her by the hand, and the maid arose.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
And the fame hereof went abroad into all that land.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
And when Yahushua departed thence, two blind men followed him, crying, and saying, Thou Son of David, have mercy on us.
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
And when he was come into the house, the blind men came to him: and Yahushua saith unto them, Believe ye that I am able to do this? They said unto him, Yea, my master.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
Then touched he their eyes, saying, According to your faith be it unto you.
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
And their eyes were opened; and Yahushua straitly charged them, saying, See that no man know it.
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
But they, when they were departed, spread abroad his fame in all that country.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
As they went out, behold, they brought to him a dumb man possessed with a devil.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
And when the devil was cast out, the dumb spake: and the multitudes marvelled, saying, It was never so seen in Israel.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
But the Pharisees said, He casteth out devils through the prince of the devils.
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
And Yahushua went about all the cities and villages, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing every sickness and every disease among the people.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
But when he saw the multitudes, he was moved with compassion on them, because they fainted, and were scattered abroad, as sheep having no shepherd.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
Then saith he unto his disciples, The harvest truly is plenteous, but the labourers are few;
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.
Pray ye therefore the master of the harvest, that he will send forth labourers into his harvest.
