Від Матвія 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
And when he came down from the mount, great multitudes did follow him,
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
and lo, a leper having come, was bowing to him, saying, 'Sir, if thou art willing, thou art able to cleanse me;'
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
and having stretched forth the hand, Jesus touched him, saying, 'I will, be thou cleansed,' and immediately his leprosy was cleansed.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво “.
And Jesus saith to him, 'See, thou mayest tell no one, but go, thyself shew to the priest, and bring the gift that Moses commanded for a testimony to them.'
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
And Jesus having entered into Capernaum, there came to him a centurion calling upon him,
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
and saying, 'Sir, my young man hath been laid in the house a paralytic, fearfully afflicted,'
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
and Jesus saith to him, 'I, having come, will heal him.'
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
And the centurion answering said, 'Sir, I am not worthy that thou mayest enter under my roof, but only say a word, and my servant shall be healed;
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
for I also am a man under authority, having under myself soldiers, and I say to this one, Go, and he goeth, and to another, Be coming, and he cometh, and to my servant, Do this, and he doth [it].'
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
And Jesus having heard, did wonder, and said to those following, 'Verily I say to you, not even in Israel so great faith have I found;
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
and I say to you, that many from east and west shall come and recline (at meat) with Abraham, and Isaac, and Jacob, in the reign of the heavens,
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
but the sons of the reign shall be cast forth to the outer darkness — there shall be the weeping and the gnashing of the teeth.'
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“І тієї ж години одужав слуга його.
And Jesus said to the centurion, 'Go, and as thou didst believe let it be to thee;' and his young man was healed in that hour.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
And Jesus having come into the house of Peter, saw his mother-in-law laid, and fevered,
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
and he touched her hand, and the fever left her, and she arose, and was ministering to them.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
And evening having come, they brought to him many demoniacs, and he did cast out the spirits with a word, and did heal all who were ill,
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
that it might be fulfilled that was spoken through Isaiah the prophet, saying, 'Himself took our infirmities, and the sicknesses he did bear.'
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
And Jesus having seen great multitudes about him, did command to depart to the other side;
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
and a certain scribe having come, said to him, 'Teacher, I will follow thee wherever thou mayest go;'
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
and Jesus saith to him, 'The foxes have holes, and the birds of the heaven places of rest, but the Son of Man hath not where he may lay the head.'
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
And another of his disciples said to him, 'Sir, permit me first to depart and to bury my father;'
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
and Jesus said to him, 'Follow me, and suffer the dead to bury their own dead.'
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
And when he entered into the boat his disciples did follow him,
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
and lo, a great tempest arose in the sea, so that the boat was being covered by the waves, but he was sleeping,
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
and his disciples having come to him, awoke him, saying, 'Sir, save us; we are perishing.'
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
And he saith to them, 'Why are ye fearful, O ye of little faith?' Then having risen, he rebuked the winds and the sea, and there was a great calm;
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
and the men wondered, saying, 'What kind — is this, that even the wind and the sea do obey him?'
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
And he having come to the other side, to the region of the Gergesenes, there met him two demoniacs, coming forth out of the tombs, very fierce, so that no one was able to pass over by that way,
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
and lo, they cried out, saying, 'What — to us and to thee, Jesus, Son of God? didst thou come hither, before the time, to afflict us?'
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
And there was far off from them a herd of many swine feeding,
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
and the demons were calling on him, saying, 'If thou dost cast us forth, permit us to go away to the herd of the swine;'
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
and he saith to them, 'Go.' And having come forth, they went to the herd of the swine, and lo, the whole herd of the swine rushed down the steep, to the sea, and died in the waters,
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
and those feeding did flee, and, having gone to the city, they declared all, and the matter of the demoniacs.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!
And lo, all the city came forth to meet Jesus, and having seen him, they called on [him] that he might depart from their borders.
