Від Матвія 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
Large crowds followed Jesus once he'd come down from the mountain.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
A leper approached him and bowed down, worshiping him, and said, “Lord, if you're willing, please heal me.”
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
Jesus reached out and touched him with his hand. “I am willing,” he said. “Be healed!” Immediately he was healed from his leprosy.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво “.
“Make sure you don't tell anyone,” Jesus told him. “Go and show yourself to the priest and give the offering which Moses required as public proof.”
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
When Jesus entered Capernaum, a centurion came up to him, begging for help,
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
“Lord, my servant is at home, lying down, unable to move. He's in terrible agony.”
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
“I will come and heal him,” Jesus replied.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
The centurion answered, “Lord, I don't merit a visit to my home. Just say the word, and my servant will be healed.
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
For I am myself under the authority of superiors, while I also have soldiers under my command. I command one, ‘Go!’ and he goes. I command another, ‘Come!’ and he comes. I tell my servant, ‘Do this!’ and he does it.”
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
When Jesus heard what he said, he was astonished. He told those who were following him, “I tell you the truth, I haven't found this kind of trust anywhere in Israel.
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
I tell you that many will come from the east and the west, and sit down with Abraham and Isaac and Jacob in the kingdom of heaven.
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
But the heirs of the kingdom will be thrown out into utter darkness where there will be weeping and grinding of teeth.”
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“І тієї ж години одужав слуга його.
Then Jesus told the centurion, “Go home. Because you trusted that it would happen, what you asked for has been done.” The servant was healed right away.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
When Jesus arrived at Peter's house, he saw that Peter's mother-in-law was sick in bed with a high fever.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
He touched her hand and the fever left her. She got up and began making him a meal.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
When evening came they brought many who were demon-possessed to Jesus. He made the spirits leave at his command, and he healed all those who were sick.
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
This fulfilled what the prophet Isaiah said: “He healed our diseases, and freed us from our illnesses.”
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
When Jesus saw the crowds around him, he gave instructions that they should go to the other side of the lake.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
One of the religious teachers approached him and said, “Teacher, I will follow you wherever you go!”
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
“Foxes have their dens, and wild birds have their nests, but the Son of man has nowhere he can lie down and rest,” Jesus told him.
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
Another disciple said to Jesus, “Lord, first let me go and bury my father.”
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
“Follow me. Leave the dead to bury their own dead,” Jesus replied.
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
Then Jesus got into a boat and his disciples went with him.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
A violent storm suddenly blew up, and waves crashed over the boat, but Jesus went on sleeping.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
The disciples went over to him and woke him up. “Save us, Lord! We're going to drown!” they shouted.
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
“Why are you so afraid? Why do you trust so little?” he asked them. Then he got up, and commanded the winds and the waves to stop. Everything was absolutely calm.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
The disciples were astonished, and said, “Who is this? Even the winds and the waves obey him!”
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
When he arrived on the other side, in the region of the Gadarenes, two demon-possessed men came out of the graveyard to meet him. They were so dangerous that nobody dared to travel that way.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
They shouted out, “What have you got to do with us, you Son of God? Have you come to torture us before our time?”
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
In the distance a large herd of pigs was feeding.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
The demons pleaded with him, “If you're going to drive us out, send us into the herd of pigs.”
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
“Go!” said Jesus. The demons left the men and went into the pigs. The whole herd ran down the steep hillside into the sea and drowned.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
The pig herders ran away. They went to the town and told the people there everything that had taken place, and what had happened to the demon-possessed men.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!
The whole town came out to meet Jesus. When they found him, they begged him to leave their district.
