Від Матвія 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
So when He came down from the mountain large crowds followed Him.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
And then, a leper came and worshiped Him saying, “Lord, if You are willing, You can make me clean.”
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
So reaching out His hand Jesus touched him, saying, “I am willing; be cleansed!” And immediately his leprosy was cleansed.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво “.
And Jesus says to him: “See that you tell no one; but go, show yourself to the priest and offer the gift that Moses commanded, as a proof to them.”
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
As He entered Capernaum a centurion came to Him, pleading with Him
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
and saying, “Lord, my servant is lying at home paralyzed, being terribly tormented.”
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
And Jesus says to him, “I will go and heal him.”
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
But in answer the centurion said: “Lord, I am not worthy that you should come under my roof; but only speak a word and my servant will be healed.
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
For I also am a man under authority, having soldiers under me. And I say to this one, ‘Go,’ and he goes; and to another, ‘Come,’ and he comes; and to my slave, ‘Do this,’ and he does.”
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
Upon hearing him Jesus marveled, and said to those who were following: “Assuredly I say to you, not even in Israel have I found such great faith!
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
And I say to you that many will come from east and west and sit down with Abraham, Isaac and Jacob in the kingdom of the heavens;
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
but the sons of the kingdom will be thrown out into the darkness farthest away. There, there will be weeping and gnashing of teeth.”
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“І тієї ж години одужав слуга його.
Then Jesus said to the centurion, “Go; and let it be done for you just as you believed.” And his servant was healed in that very hour.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
Now when Jesus had come into Peter's house, He saw his mother-in-law laid up and burning with fever.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
So He touched her hand and the fever left her; and she got up and began to serve Him.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
And when evening came they brought to Him many who were demonized. And He cast out the spirits with a word, and healed all who were sick,
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
so that what was spoken through Isaiah the prophet should be fulfilled, namely: “He Himself took our infirmities and bore our diseases.”
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
Seeing large crowds around Him Jesus gave an order to depart for the opposite shore.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
Then a certain scribe approaching said to Him, “Teacher, I will follow you wherever you may go.”
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
So Jesus says to him, “The foxes have dens and the birds of the air have nests, but the Son of the Man does not have where He may lay His head.”
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
Then a different one of the disciples said to Him, “Lord, permit me first to go and bury my father.”
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
But Jesus said to him, “Follow me, and leave the dead to bury their own dead.”
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
Now when He got into the boat, His disciples followed Him.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
And then—a great tempest arose on the sea, so that the boat was covered by the waves. But He was sleeping.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
So the disciples came and awakened Him saying, “Lord, save us! We are perishing!”
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
And He says to them, “Why are you cowardly, you little-faiths?” Then rising He rebuked the winds and the sea, and there was a great calm.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
So the men marveled, saying, “What sort of being is this, that even the winds and the sea obey Him?”
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
Upon His coming to the other side, to the region of the Gergesenes, two demonized men met Him, coming out from the tombs, very dangerous, so that no one could pass that way.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
And then—they cried out saying: “What do you have to do with us, Jesus, Son of God? Have you come here to torment us before the time?”
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
Now a good way off from them there was a herd of many pigs feeding.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
So the demons kept imploring Him saying, “Since you are going to cast us out, permit us to go into the herd of pigs.”
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
So He said to them, “Go!” And coming out they went off into the herd of pigs. And then—the whole herd of pigs rushed down the steep bank into the sea and died in the water!
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
So the swineherds ran away, and going into the town they told everything, including about the demonized men.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!
And then, the whole town went out to meet with Jesus; and upon seeing Him they begged Him to depart from their borders.
