Від Матвія 6
1 Стережіться виставляти свою ми́лостиню перед людьми́, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
Mitaòa, hera hanoe’ areo añatrefa’ ondatio o fatariha’ areoo, hitsiriria’ iareo, f’ie ho po-tambe aman-dRae’ areo andindìñe ao.
2 Отож, коли чиниш ти ми́лостиню, не сурми́ перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
Ie mitolon-kavantañañe, ko mikoi-dava ndra mitioke trompetra hiaolo azo manahake o soamiatrekeo fa anoe’ iereo an-dalaño naho an-tsena ey o falalà’ iareoo soa te ho isa’ ondaty. Eka! to ty asako ama’o t’ie fa nandrambe tambe.
3 А як ти чиниш ми́лостиню, — хай не знатиме ліва рука твоя, що́ робить прави́ця твоя,
F’ihe naho manao fatarihañe, ko ampahafohineñe ty fità’o havia ty anoem-pità’o havana
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
soa te hihaja i fatariha’oy; le i Rae’o mahavazoho añ’etake ro hanambe azo.
5 А як мо́литеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехре́стях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
Ie mihalaly rehe, ko mañonjom-peo, le ko manao soamiatreke lonjetse, mpitea halaly am-pitontonañe ao naho an-kotson-kiririsa ey, miloloke an-dreham-piriñake hijanjiña’ ondaty hilombofa’e. Eka! to t’itaroñako t’ie fa aman-tambe.
6 А ти, коли мо́лишся, „увійди до своєї комі́рчини, зачини свої двері, і помолися“Отцеві своєму, що в таїні́; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Fa ihe, naho miloloke, miziliha am-pandrea’o ao le agabeño ty lala’o, naho milolofa aman-dRae’o am-bangiñe ao, vaho ho tambezen-dRae’o mivazoho añ’ etake ao.
7 А як молитеся, не прока́зуйте за́йвого, як ті погани, — бо ду́мають, ніби вони бу́дуть ви́слухані за своє велемо́вство.
Inahareo ka, naho mihalaly, ko mibeobeoke manahake o tsereheñeo, ie atao’iereo ho janjiñeñe ty amo figaradadàha’ iareoo.
8 Отож, не вподобля́йтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребу́єте, ще раніше за ваше проха́ння!
Aa le ko itsikombeañe. Ami’te arofoanan-dRae’ areo andindiñe ao o enta’ areoo aolo’ ty ihalalia’areo?
9 Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,
Inao ty hilolofa’ areo: Ry Rae’ay andindiñe ao, ho masiñeñe ty tahina’o.
10 нехай при́йде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Ho tahieñe ty fifehea’o, hanoeñe an-dindiñe ao naho an-tane atoy o satri’oo.
11 Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні.
Atoloro anay nainai’e ty mahakama’ay,
12 І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
Apoho o tahi’aio, manahake ty ihevea’ay o anaña’ay hakeoo.
13 I не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амі́нь “.
Ko minday anay mb’an-kaozaram-panjiziañe, fa kalaño amy ze atao raty, [toe Azo ty fifeheañe, ty haozarañe vaho ty engeñe nainai’e.] Amene.
14 Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.
Naho hevè’ areo ty hakeo’ ondaty, le ho hahà’ i Rae’areo andindìñey ka o tahi’areoo.
15 А коли ви не бу́дете лю́дям прощати, то й Отець ваш не простить вам про́гріхів ваших.
Fe naho tsy apo’ areo ty hakeo’ ondaty, tsy ho hahàn-dRae’areo o tahi’areoo.
16 А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
Ie mililitse, ko manao laharam-pandalàn-tsoamiatreke, mañamonjetse laharañe hisenge te mililitse añatrefa’ ondaty. Eka! to t’itaroñako t’ie fa nahazo tambe.
17 А ти, коли по́стиш, намасти́ свою голову, і лице своє вмий,
F’ihe, naho mililitse sasao ty añ’ambone’o;
18 щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
tsy mone ho oni’ ondaty t’ie mililitse, naho tsy t’i Rae’o añ’etake ao, vaho i Rae’o mahavazoho an-kafits’aoy ro hanambe azo.
19 Не складайте ска́рбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злоді́ї підко́пуються й викрадають.
Ko mitolom-pamotry vara an-tane atoy, habotse’ ty oletse naho ty eno, ndra hipoñafa’ ty mpikizo hañaoke.
20 Складайте ж собі ска́рби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підко́пуються та не кра́дуть.
Mañajà vara andindìñ’ ao, ami’ty tsy hagedra’ ty oletse naho ty eno, mbore tsy ho gorobahe’ ty mpikizo hamaoke;
21 Бо де скарб твій, — там бу́де й серце твоє!
fa ami’ty nampipoha’o o vara’oo, ao ka ty arofo’o.
22 Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
Failo’ ty sandry ty fihaino’o, ie vantam-pañente o fihaino’oo le tsy haieñe ty sandri’o.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!
Aa naho mitsikirike o fihaino’oo, le himoromoroñe iaby ty vata’o; ie maieñe ty zava ama’o ao, le hene haieñe o lala’oo!
24 Ніхто двом панам служити не може, — бо або одно́го знена́видить, а дру́гого буде любити, або буде трима́тись одно́го, а другого зне́хтує. Не можете Богові служити й мамо́ні.
Tsy eo ty mahafitoroñe talè roe, hera ho falai’e ty raike naho hikokoa’e ty raike, ke hiasia’e ty raike vaho sirikae’e ty raike; tsy lefe’areo toroñeñe t’i Andrianañahare naho ty voatse toy.
25 Через те вам кажу́: Не журіться про життя́ своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?
Inao ty itaroñako, Ko marimarihe’ areo ty havelo’areo, ty ho kamae’ areo ndra ty hinoma’ areo, vaho ty sandri’ areo, ty hisafora’ areo. Tsy likoare’ ty troke hao ty mahakama, naho ty sandriñe ty sikiñe?
26 Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
Heheke o voron-dikerañeo: tsy mitongy, tsy mandrofotse vaho tsy mañoroñe an-driha, fa fahana’ i Rae’areo onjoneñey. Tsy sarotse te am’iereo v’inahareoo?
27 Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?
Ia ama’ areo, te mahimahiñe ro mahatovoñe ty haabo’e kiho raike?
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.
Aa ino ty marikarihañe amo saroñeo? Birèto o befelañe an-tetekeo, ty fitiri’e; ie tsy mandrorotse, tsy manenoñe,
29 А Я вам кажу́, що й сам Соломо́н у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
fe itaroñako te, ndra i Solomona ami’ty enge’e iaby, tsy nihamiñe manahake ty raike ama’e.
30 І коли польову́ ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог отак зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
Aa naho zay ty ampisikinan’ Añahare ty vinda am-bare mizorazora ao, ie maindoñe androany naho miheatse vaho ahifike an-toñake ao hamaray; tsy mandikoatse zay hao nahareo ry kede fatokisañe?
31 Отож, не журіться, кажучи: Що́ ми будемо їсти, чи: Що́ будемо пити, або: У що́ ми зодя́гнемось?
Aa kanao zay ty itarean’ Añahare, ko mihakahaka manao ty hoe: Ino ty ho hane’ay? ndra, Ino ty ho nome’ay? ndra ino ty ho sikina’ay,
32 Бож усьо́го того́ погани шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
amy t’ie hene paie’ o sandriñeo, vaho arofoanan-dRae’ areo ze paia’ areo iaby.
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.
Tsoeho hey i Fifehean’ Añaharey naho ty havantaña’e; vaho hene hatolotse anahareo.
34 Отож, не журіться про за́втрашній день, — бо завтра за себе само́ поклопо́четься. Кожний день має до́сить своєї турбо́ти!
Ko angovitañe ty hamaraiñe, fa ho vazobazore’ i hamaraiñey o azeo. Tsahatse ty andro o haembera’eo.
