Від Матвія 5
1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
Увидев народ, Он взошел на гору; и, когда сел, приступили к Нему ученики Его.
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
И Он, отверзши уста Свои, учил их, говоря:
3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное.
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
Блаженны плачущие, ибо они утешатся.
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю.
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся.
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят.
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены сынами Божиими.
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
Блаженны изгнанные за правду, ибо их есть Царство Небесное.
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать и всячески неправедно злословить за Меня.
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Радуйтесь и веселитесь, ибо велика ваша награда на небесах: так гнали и пророков, бывших прежде вас.
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Вы - соль земли. Если же соль потеряет силу, то чем сделаешь ее соленою? Она уже ни к чему не годна, как разве выбросить ее вон на попрание людям.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
Вы - свет мира. Не может укрыться город, стоящий на верху горы.
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
И, зажегши свечу, не ставят ее под сосудом, но на подсвечнике, и светит всем в доме.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Так да светит свет ваш пред людьми, чтобы они видели ваши добрые дела и прославляли Отца вашего Небесного.
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
Не думайте, что Я пришел нарушить закон или пророков: не нарушить пришел Я, но исполнить.
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
Ибо истинно говорю вам: доколе не прейдет небо и земля, ни одна йота или ни одна черта не прейдет из закона, пока не исполнится все.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
Итак, кто нарушит одну из заповедей сих малейших и научит так людей, тот малейшим наречется в Царстве Небесном; а кто сотворит и научит, тот великим наречется в Царстве Небесном.
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
Ибо, говорю вам, если праведность ваша не превзойдет праведности книжников и фарисеев, то вы не войдете в Царство Небесное.
21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
Вы слышали, что сказано древним: не убивай, кто же убьет, подлежит суду.
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
А Я говорю вам, что всякий, гневающийся на брата своего напрасно, подлежит суду; кто же скажет брату своему: “рака”, подлежит синедриону; а кто скажет: “безумный”, подлежит геенне огненной. (Geenna g1067)
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
Итак, если ты принесешь дар твой к жертвеннику и там вспомнишь, что брат твой имеет что-нибудь против тебя,
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
оставь там дар твой пред жертвенником, и пойди прежде примирись с братом твоим, и тогда приди и принеси дар твой.
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
Мирись с соперником твоим скорее, пока ты еще на пути с ним, чтобы соперник не отдал тебя судье, а судья не отдал бы тебя слуге, и не ввергли бы тебя в темницу;
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
истинно говорю тебе: ты не выйдешь оттуда, пока не отдашь до последнего кодранта.
27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
Вы слышали, что сказано древним: не прелюбодействуй.
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
А Я говорю вам, что всякий, кто смотрит на женщину с вожделением, уже прелюбодействовал с нею в сердце своем.
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
Если же правый глаз твой соблазняет тебя, вырви его и брось от себя, ибо лучше для тебя, чтобы погиб один из членов твоих, а не все тело твое было ввержено в геенну. (Geenna g1067)
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
И если правая твоя рука соблазняет тебя, отсеки ее и брось от себя, ибо лучше для тебя, чтобы погиб один из членов твоих, а не все тело твое было ввержено в геенну. (Geenna g1067)
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
Сказано также, что если кто разведется с женою своею, пусть даст ей разводную.
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
А Я говорю вам: кто разводится с женою своею, кроме вины любодеяния, тот подает ей повод прелюбодействовать; и кто женится на разведенной, тот прелюбодействует.
33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
Еще слышали вы, что сказано древним: не преступай клятвы, но исполняй пред Господом клятвы твои.
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
А Я говорю вам: не клянись вовсе: ни небом, потому что оно престол Божий;
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
ни землею, потому что она подножие ног Его; ни Иерусалимом, потому что он город великого Царя;
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
ни головою твоею не клянись, потому что не можешь ни одного волоса сделать белым или черным.
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
Но да будет слово ваше: да, да; нет, нет; а что сверх этого, то от лукавого.
38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
Вы слышали, что сказано: око за око и зуб за зуб.
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
А Я говорю вам: не противься злому. Но кто ударит тебя в правую щеку твою, обрати к нему и другую;
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
и кто захочет судиться с тобою и взять у тебя рубашку, отдай ему и верхнюю одежду;
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
и кто принудит тебя идти с ним одно поприще, иди с ним два.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
Просящему у тебя дай и от хотящего занять у тебя не отвращайся.
43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
Вы слышали, что сказано: люби ближнего твоего и ненавидь врага твоего.
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
А Я говорю вам: любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас,
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
да будете сынами Отца вашего Небесного, ибо Он повелевает солнцу Своему восходить над злыми и добрыми и посылает дождь на праведных и неправедных.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
Ибо если вы будете любить любящих вас, какая вам награда? Не то же ли делают и мытари?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
И если вы приветствуете только братьев ваших, что особенного делаете? Не так же ли поступают и язычники?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Итак будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.
