Від Матвія 5
1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
And seeing the multitudes, He went up into the mountain; and having sat down, His disciples came to Him.
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
And having opened His mouth He taught them, saying;
3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Blessed are the poor in spirit: because the kingdom of the heavens is theirs.
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
Blessed are the meek, because they shall inherit the earth.
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
Blessed are they that mourn: because they shall be comforted.
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
Blessed are they that hunger and thirst after righteousness: because they shall be filled.
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
Blessed are the merciful: because they shall receive mercy.
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Blessed are the pure in heart: because they shall see God.
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
Blessed are the peacemakers: because they shall be called the sons of God.
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
Blessed are they, who are persecuted for righteousness' sake: for the kingdom of the heavens is theirs.
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
Blessed are ye when they may despise you, and shall persecute you, and may say all evil against you, falsifying, for my sake.
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Rejoice, and he exceedingly glad: because your reward is great in the heavens: for in this manner they persecuted the prophets who were before you.
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Ye are the salt of the earth; and if the salt may lose its savor, in what shall it be salted? It is yet without value, except having been cast out, to be trodden under feet by the people.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
Ye are the light of the world. A city sitting on a mountain is unable to be hidden.
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
Neither do they light a candle, and place it under a bushel, but on the candlestick; and it shineth to all who are in the house.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Let your light so shine before the people, in order that they may see your good works, and glorify your Father who is in the heavens.
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
Think not that I came to destroy the law of the prophets: I came not to destroy, but to fulfill.
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
For truly I say unto you, Until heaven and earth may pass away, one jot or tittle can not pass from the law, until all things may be accomplished.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
Therefore if any one may break one of the least of these commandments, and so teach the people, he shall be called the least in the kingdom of the heavens: but whosoever may do and teach them, the same shall be called great in the kingdom of the heavens.
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
For I say unto you, that if your righteousness may not abound more than that of the scribes and Pharisees, you can not enter into the kingdom of the heavens.
21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
You have heard that it was said to the ancients, Thou shalt not murder; and whosoever may murder shall be in danger of the judgment;
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
but I say unto you that every one being angry with his brother, shall be in danger of the judgment; and whosoever may say to his brother, Thou scoundrel, shall be in danger of the council; and whosoever may say, Thou fool, shall be liable unto a hell of fire. (Geenna g1067)
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
Therefore if you may bring your gift to the altar, and there remember that your brother has something against you,
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
leave there your gift before the altar, and go, first be reconciled to your brother, then having come offer your gift.
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
Be reconciled with your adversary quickly, while you are in the way with him; lest the adversary may deliver you to the judge, and the judge to the officer, and you may be cast into prison.
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
Truly I say unto you, You can not go out from thence until you have paid the last farthing.
27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
You have heard that it was said, Thou shalt not commit adultery.
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
But I say unto you that every one looking on a woman in order to lust after her hath already committed adultery with her in his heart.
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
And if thy right eye offend thee, pluck it out, and cast it from thee: for it is profitable to thee that one of thy members may perish, and not that thy whole body may go away into hell. (Geenna g1067)
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
And it was said, Whosoever may send away his wife, let him give her a divorcement.
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
But I say unto you, that every one sending away his wife, except on account of fornication, causeth her to commit adultery: and whosoever may marry her who has been cast off commits adultery.
33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
Again you have heard that it was said to the ancients, Thou shalt not swear falsely, but shall perform unto the Lord thine oaths.
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
But I say unto you, Swear not at all; neither by heaven, because it is the throne of God;
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
nor by the earth, because it is the footstool of His feet; neither by Jerusalem, because it is the city of the great King.
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
Neither swear by thy head, because thou art unable to make one hair white or black.
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
But let your speech be, Yea, yea; Nay, nay; but that which aboundeth more than these is of the evil one.
38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
You have heard that it was said, An eye for an eye, and a tooth for a tooth.
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
But I say unto you, Resist not him that is evil: but whosoever smites thee on thy right cheek, turn to him the other also:
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
to him wishing to prosecute thee at law, and take away thy coat, let him have the cloak also.
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
Whosoever shall compel thee to go a mile, go with him two.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
Give to the one asking thee, and do not turn away from the one wishing to borrow from thee.
43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
You have heard that it was said, Thou shalt love thy neighbor and hate thine enemy.
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
But I say unto you, Love your enemies with a divine love, bless those who curse you and pray for those who despitefully use you and persecute you:
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
in order that you may be the sons of your Father who is in the heavens: because He raises up His sun on the wicked and on the good, and rains on the righteous and on the unrighteous.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
For if you love those that love you, what reward have ye? because the publicans also do the same.
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
If you salute your brethren only, what do ye more abundantly? do not the heathens also the same thing?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Therefore ye shall be perfect, as your Father who is in heaven is perfect.
