Від Матвія 4
1 Потому Ісус був пове́дений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокуша́в.
Andin Əysa Roⱨning yetǝkqilikidǝ Iblisning sinaⱪ-azduruxliriƣa yüzlinix üqün qɵl-bayawanƣa elip berildi.
2 І по́стив Він сорок день і сорок ноче́й, а вкінці зголодні́в.
U ⱪiriⱪ keqǝ-kündüz roza tutⱪandin keyin, uning ⱪorsiⱪi eqip kǝtkǝnidi.
3 І ось приступив до Нього споку́сник, і сказав: „Коли Ти Син Божий, скажи, щоб камі́ння це стало хліба́ми!“
Əmdi azdurƣuqi uning yeniƣa kelip uningƣa: — Əgǝr sǝn rasttinla Hudaning Oƣli bolsang, muxu taxlarni nanƣa aylinixⱪa buyruƣin! — dedi.
4 А Він відповів і промовив: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним словом, що походить із уст Божих“.
Lekin u jawabǝn: — [Tǝwratta]: «Insan pǝⱪǝt nan bilǝnla ǝmǝs, bǝlki Hudaning aƣzidin qiⱪⱪan ⱨǝrbir sɵz bilǝnmu yaxaydu» dǝp pütülgǝn, — dedi.
5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на нарі́жника храму,
Andin Iblis uni muⱪǝddǝs xǝⱨǝrgǝ elip berip, ibadǝthanining ǝng egiz jayiƣa turƣuzup uningƣa:
6 та й каже Йому: „Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, і вони на руках понесу́ть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги́“.
— Hudaning Oƣli bolsang, ɵzüngni pǝskǝ taxlap baⱪⱪin! Qünki [Tǝwratta]: «[Huda] Ɵz pǝrixtilirigǝ sening ⱨǝⱪⱪingdǝ ǝmr ⱪilidu»; wǝ «putungning taxⱪa urulup kǝtmǝsliki üqün, ular seni ⱪollirida kɵtürüp yüridu» dǝp pütülgǝn — dedi.
7 Ісус відказав йому: „Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!“
Əysa uningƣa: «Tǝwratta yǝnǝ, «Pǝrwǝrdigar Hudayingni siniƣuqi bolma!» dǝpmu pütülgǝn — dedi.
8 Знов диявол бере Його на височе́зную го́ру, і показує Йому всі царства на світі та їхню славу,
Andin, Iblis uni naⱨayiti egiz bir taƣⱪa qiⱪirip, uningƣa dunyadiki barliⱪ padixaⱨliⱪlarni xǝrǝpliri bilǝn kɵrsitip:
9 та й каже до Нього: „Це все Тобі дам, якщо впаде́ш і мені Ти покло́нишся!“
Yǝrgǝ yiⱪilip manga ibadǝt ⱪilsang, bularning ⱨǝmmisini sanga beriwetimǝn, — dedi.
10 Тоді каже до нього Ісус: „Відійди, сатано! Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
Andin Əysa uningƣa: — Yoⱪal, Xǝytan! Qünki [Tǝwratta]: «Pǝrwǝrdigar Hudayingƣila ibadǝt ⱪil, pǝⱪǝt Uningla ibadǝt-hizmitidǝ bol!» dǝp pütülgǝn, — dedi.
11 Тоді позоставив диявол Його. І ось анголи́ приступили, і служили Йому́.
Buning bilǝn Iblis uni taxlap ketip ⱪaldi, wǝ mana, pǝrixtilǝr kelip uning hizmitidǝ boldi.
12 Як довідавсь Ісус, що Івана ув'я́знено, перейшов у Галілею.
Əmdi [Əysa] Yǝⱨyaning tutⱪun ⱪilinƣanliⱪini anglap, Galiliyǝgǝ yol aldi.
13 І, покинувши Він Назаре́та, прийшов й оселився в Капернау́мі примо́рськім, на границі країн Завуло́нової й Нефтали́мової,
U Nasarǝt yezisini taxlap, Zǝbulun wǝ Naftali rayonidiki [Galiliyǝ] dengizi boyidiki Kǝpǝrnaⱨum xǝⱨirigǝ kelip orunlaxti.
14 щоб спра́вдилось те, що сказав Іса́я пророк, промовляючи:
Xundaⱪ ⱪilip, Yǝxaya pǝyƣǝmbǝr arⱪiliⱪ eytilƣan xu bexarǝt ǝmǝlgǝ axuruldi, demǝk: —
15 „Завуло́нова зе́мле, і Нефтали́мова зе́мле, за Йорда́ном при мо́рській дорозі, Галіле́є поганська!
«Zǝbulun zemini wǝ Naftali zemini, Iordan dǝryasining neriⱪi tǝripidiki «dengiz yoli» boyida, «Yat ǝllǝrning makani» bolƣan Galiliyǝdǝ,
16 Наро́д, що в темно́ті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло“.
Ⱪarangƣuluⱪta yaxiƣan hǝlⱪ parlaⱪ bir nurni kɵrdi; Yǝni ɵlüm kɵlǝnggisining yurtida olturƣuqilarƣa, Dǝl ularning üstigǝ nur qüxti».
17 Із того ча́су Ісус розпочав проповідувати й промовляти: „Покайтеся, бо набли́зилось Царство Небесне!“
Xu waⱪittin baxlap, Əysa: «Towa ⱪilinglar! Qünki ǝrx padixaⱨliⱪi yeⱪinlixip ⱪaldi!» — dǝp jar ⱪilixⱪa baxlidi.
18 Як прохо́див же Він поблизу́ Галілейського моря, то побачив двох братів: Си́мона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що не́вода в море закида́ли, — бо рибалки були́.
[Bir küni], u Galiliyǝ dengizi boyida ketiwetip, ikki aka-uka, yǝni Petrus dǝpmu atilƣan Simon isimlik bir kixini wǝ uning inisi Andiriyasni kɵrdi. Ular beliⱪqi bolup, dengizƣa tor taxlawatatti;
19 І Він каже до них: „Ідіть за Мною, — Я зроблю́ вас ловця́ми людей!“
u ularƣa: — Mening kǝynimdin menginglar — Mǝn silǝrni adǝm tutⱪuqi beliⱪqi ⱪilimǝn! — dedi.
20 І вони зараз покинули сі́ті, та й пішли вслід за Ним.
Ular xuan beliⱪ torlirini taxlap, uningƣa ǝgixip mangdi.
21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, — Зеведе́євого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведе́єм, їхнім ба́тьком, що ла́годили свого не́вода в чо́вні, — і покликав Він їх.
U xu yǝrdin ɵtüp, ikkinqi bir aka-ukini, yǝni Zǝbǝdiyning oƣulliri Yaⱪup wǝ inisi Yuⱨannani kɵrdi. Bu ikkisi kemidǝ atisi Zǝbǝdiy bilǝn torlirini ongxawatatti. U ularnimu qaⱪirdi.
22 Вони зараз залиши́ли чо́вна та батька свого́, — та й пішли вслід за Ним.
Ular dǝrⱨal kemini atisi bilǝn ⱪaldurup uningƣa ǝgixip mangdi.
23 І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синаго́гах навчаючи, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу, і всяку неміч між людьми.
Wǝ Əysa Galiliyǝning ⱨǝmmǝ yerini kezip, ularning sinagoglirida tǝlim berip, Hudaning padixaⱨliⱪining hux hǝwirini jakarlaytti, hǝlⱪ arisida ⱨǝrhil kesǝllǝrni wǝ ajiz-meyiplarni saⱪaytti.
24 А чутка про Нього пішла по всій Си́рії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розсла́блених, — і Він їх уздоровля́в.
U toƣruluⱪ hǝwǝr pütkül Suriyǝ ɵlkisigǝ tarⱪaldi; u yǝrdiki halayiⱪ ⱨǝrhil bimarlarni, yǝni ⱨǝrtürlük kesǝllǝr wǝ aƣriⱪ-silaⱪlarni ⱨǝmdǝ jin qaplaxⱪanlarni, tutⱪaⱪliⱪ wǝ palǝq kesiligǝ giriptar bolƣanlarni uning aldiƣa elip kelixti; wǝ u ularni saⱪaytti.
25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайорда́ння.
Galiliyǝ, «on xǝⱨǝr» rayoni, Yerusalem, Yǝⱨudiyǝ wǝ Iordan dǝryasining u ⱪetidin kǝlgǝn top-top adǝmlǝr uningƣa ǝgixip mangdi.
