< Від Матвія 27 >

1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
প্রভাতে জাতে প্রধানযাজকলোকপ্রাচীনা যীশুং হন্তুং তৎপ্রতিকূলং মন্ত্রযিৎৱা
2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
তং বদ্ৱ্ৱা নীৎৱা পন্তীযপীলাতাখ্যাধিপে সমর্পযামাসুঃ|
3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
ততো যীশোঃ পরকরেৱ্ৱর্পযিতা যিহূদাস্তৎপ্রাণাদণ্ডাজ্ঞাং ৱিদিৎৱা সন্তপ্তমনাঃ প্রধানযাজকলোকপ্রাচীনানাং সমক্ষং তাস্ত্রীংশন্মুদ্রাঃ প্রতিদাযাৱাদীৎ,
4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
এতন্নিরাগোনরপ্রাণপরকরার্পণাৎ কলুষং কৃতৱানহং| তদা ত উদিতৱন্তঃ, তেনাস্মাকং কিং? ৎৱযা তদ্ বুধ্যতাম্|
5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
ততো যিহূদা মন্দিরমধ্যে তা মুদ্রা নিক্ষিপ্য প্রস্থিতৱান্ ইৎৱা চ স্ৱযমাত্মানমুদ্ববন্ধ|
6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
পশ্চাৎ প্রধানযাজকাস্তা মুদ্রা আদায কথিতৱন্তঃ, এতা মুদ্রাঃ শোণিতমূল্যং তস্মাদ্ ভাণ্ডাগারে ন নিধাতৱ্যাঃ|
7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
অনন্তরং তে মন্ত্রযিৎৱা ৱিদেশিনাং শ্মশানস্থানায তাভিঃ কুলালস্য ক্ষেত্রমক্রীণন্|
8 чому й зветься те поле „полем крови“аж до сьогодні.
অতোঽদ্যাপি তৎস্থানং রক্তক্ষেত্রং ৱদন্তি|
9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
ইত্থং সতি ইস্রাযেলীযসন্তানৈ র্যস্য মূল্যং নিরুপিতং, তস্য ত্রিংশন্মুদ্রামানং মূল্যং
10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
১০মাং প্রতি পরমেশ্ৱরস্যাদেশাৎ তেভ্য আদীযত, তেন চ কুলালস্য ক্ষেত্রং ক্রীতমিতি যদ্ৱচনং যিরিমিযভৱিষ্যদ্ৱাদিনা প্রোক্তং তৎ তদাসিধ্যৎ|
11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
১১অনন্তরং যীশৌ তদধিপতেঃ সম্মুখ উপতিষ্ঠতি স তং পপ্রচ্ছ, ৎৱং কিং যিহূদীযানাং রাজা? তদা যীশুস্তমৱদৎ, ৎৱং সত্যমুক্তৱান্|
12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
১২কিন্তু প্রধানযাজকপ্রাচীনৈরভিযুক্তেন তেন কিমপি ন প্রত্যৱাদি|
13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
১৩ততঃ পীলাতেন স উদিতঃ, ইমে ৎৱৎপ্রতিকূলতঃ কতি কতি সাক্ষ্যং দদতি, তৎ ৎৱং ন শৃণোষি?
14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
১৪তথাপি স তেষামেকস্যাপি ৱচস উত্তরং নোদিতৱান্; তেন সোঽধিপতি র্মহাচিত্রং ৱিদামাস|
15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
১৫অন্যচ্চ তন্মহকালেঽধিপতেরেতাদৃশী রাতিরাসীৎ, প্রজা যং কঞ্চন বন্ধিনং যাচন্তে, তমেৱ স মোচযতীতি|
16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
১৬তদানীং বরব্বানামা কশ্চিৎ খ্যাতবন্ধ্যাসীৎ|
17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
১৭ততঃ পীলাতস্তত্র মিলিতান্ লোকান্ অপৃচ্ছৎ, এষ বরব্বা বন্ধী খ্রীষ্টৱিখ্যাতো যীশুশ্চৈতযোঃ কং মোচযিষ্যামি? যুষ্মাকং কিমীপ্সিতং?
18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
১৮তৈরীর্ষ্যযা স সমর্পিত ইতি স জ্ঞাতৱান্|
19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
১৯অপরং ৱিচারাসনোপৱেশনকালে পীলাতস্য পত্নী ভৃত্যং প্রহিত্য তস্মৈ কথযামাস, তং ধার্ম্মিকমনুজং প্রতি ৎৱযা কিমপি ন কর্ত্তৱ্যং; যস্মাৎ তৎকৃতেঽদ্যাহং স্ৱপ্নে প্রভূতকষ্টমলভে|
20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
২০অনন্তরং প্রধানযাজকপ্রাচীনা বরব্বাং যাচিৎৱাদাতুং যীশুঞ্চ হন্তুং সকললোকান্ প্রাৱর্ত্তযন্|
21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“Вони ж відказали: „Варавву“.
২১ততোঽধিপতিস্তান্ পৃষ্টৱান্, এতযোঃ কমহং মোচযিষ্যামি? যুষ্মাকং কেচ্ছা? তে প্রোচু র্বরব্বাং|
22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
২২তদা পীলাতঃ পপ্রচ্ছ, তর্হি যং খ্রীষ্টং ৱদন্তি, তং যীশুং কিং করিষ্যামি? সর্ৱ্ৱে কথযামাসুঃ, স ক্রুশেন ৱিধ্যতাং|
23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
২৩ততোঽধিপতিরৱাদীৎ, কুতঃ? কিং তেনাপরাদ্ধং? কিন্তু তে পুনরুচৈ র্জগদুঃ, স ক্রুশেন ৱিধ্যতাং|
24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
২৪তদা নিজৱাক্যমগ্রাহ্যমভূৎ, কলহশ্চাপ্যভূৎ, পীলাত ইতি ৱিলোক্য লোকানাং সমক্ষং তোযমাদায করৌ প্রক্ষাল্যাৱোচৎ, এতস্য ধার্ম্মিকমনুষ্যস্য শোণিতপাতে নির্দোষোঽহং, যুষ্মাভিরেৱ তদ্ বুধ্যতাং|
25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
২৫তদা সর্ৱ্ৱাঃ প্রজাঃ প্রত্যৱোচন্, তস্য শোণিতপাতাপরাধোঽস্মাকম্ অস্মৎসন্তানানাঞ্চোপরি ভৱতু|
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
২৬ততঃ স তেষাং সমীপে বরব্বাং মোচযামাস যীশুন্তু কষাভিরাহত্য ক্রুশেন ৱেধিতুং সমর্পযামাস|
27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
২৭অনন্তরম্ অধিপতেঃ সেনা অধিপতে র্গৃহং যীশুমানীয তস্য সমীপে সেনাসমূহং সংজগৃহুঃ|
28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
২৮ততস্তে তস্য ৱসনং মোচযিৎৱা কৃষ্ণলোহিতৱর্ণৱসনং পরিধাপযামাসুঃ
29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
২৯কণ্টকানাং মুকুটং নির্ম্মায তচ্ছিরসি দদুঃ, তস্য দক্ষিণকরে ৱেত্রমেকং দত্ত্ৱা তস্য সম্মুখে জানূনি পাতযিৎৱা, হে যিহূদীযানাং রাজন্, তুভ্যং নম ইত্যুক্ত্ৱা তং তিরশ্চক্রুঃ,
30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
৩০ততস্তস্য গাত্রে নিষ্ঠীৱং দৎৱা তেন ৱেত্রেণ শির আজঘ্নুঃ|
31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
৩১ইত্থং তং তিরস্কৃত্য তদ্ ৱসনং মোচযিৎৱা পুনর্নিজৱসনং পরিধাপযাঞ্চক্রুঃ, তং ক্রুশেন ৱেধিতুং নীতৱন্তঃ|
32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
৩২পশ্চাত্তে বহির্ভূয কুরীণীযং শিমোন্নামকমেকং ৱিলোক্য ক্রুশং ৱোঢুং তমাদদিরে|
33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
৩৩অনন্তরং গুল্গল্তাম্ অর্থাৎ শিরস্কপালনামকস্থানমু পস্থায তে যীশৱে পিত্তমিশ্রিতাম্লরসং পাতুং দদুঃ,
34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
৩৪কিন্তু স তমাস্ৱাদ্য ন পপৌ|
35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
৩৫তদানীং তে তং ক্রুশেন সংৱিধ্য তস্য ৱসনানি গুটিকাপাতেন ৱিভজ্য জগৃহুঃ, তস্মাৎ, ৱিভজন্তেঽধরীযং মে তে মনুষ্যাঃ পরস্পরং| মদুত্তরীযৱস্ত্রার্থং গুটিকাং পাতযন্তি চ|| যদেতদ্ৱচনং ভৱিষ্যদ্ৱাদিভিরুক্তমাসীৎ, তদা তদ্ অসিধ্যৎ,
36 І, посідавши, стерегли́ Його там.
৩৬পশ্চাৎ তে তত্রোপৱিশ্য তদ্রক্ষণকর্ৱ্ৱণি নিযুক্তাস্তস্থুঃ|
37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
৩৭অপরম্ এষ যিহূদীযানাং রাজা যীশুরিত্যপৱাদলিপিপত্রং তচ্ছিরস ঊর্দ্ৱ্ৱে যোজযামাসুঃ|
38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
৩৮ততস্তস্য ৱামে দক্ষিণে চ দ্ৱৌ চৈরৌ তেন সাকং ক্রুশেন ৱিৱিধুঃ|
39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
৩৯তদা পান্থা নিজশিরো লাডযিৎৱা তং নিন্দন্তো জগদুঃ,
40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
৪০হে ঈশ্ৱরমন্দিরভঞ্জক দিনত্রযে তন্নির্ম্মাতঃ স্ৱং রক্ষ, চেত্ত্ৱমীশ্ৱরসুতস্তর্হি ক্রুশাদৱরোহ|
41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
৪১প্রধানযাজকাধ্যাপকপ্রাচীনাশ্চ তথা তিরস্কৃত্য জগদুঃ,
42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
৪২সোঽন্যজনানাৱৎ, কিন্তু স্ৱমৱিতুং ন শক্নোতি| যদীস্রাযেলো রাজা ভৱেৎ, তর্হীদানীমেৱ ক্রুশাদৱরোহতু, তেন তং ৱযং প্রত্যেষ্যামঃ|
43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
৪৩স ঈশ্ৱরে প্রত্যাশামকরোৎ, যদীশ্ৱরস্তস্মিন্ সন্তুষ্টস্তর্হীদানীমেৱ তমৱেৎ, যতঃ স উক্তৱান্ অহমীশ্ৱরসুতঃ|
44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
৪৪যৌ স্তেনৌ সাকং তেন ক্রুশেন ৱিদ্ধৌ তৌ তদ্ৱদেৱ তং নিনিন্দতুঃ|
45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
৪৫তদা দ্ৱিতীযযামাৎ তৃতীযযামং যাৱৎ সর্ৱ্ৱদেশে তমিরং বভূৱ,
46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
৪৬তৃতীযযামে "এলী এলী লামা শিৱক্তনী", অর্থাৎ মদীশ্ৱর মদীশ্ৱর কুতো মামত্যাক্ষীঃ? যীশুরুচ্চৈরিতি জগাদ|
47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
৪৭তদা তত্র স্থিতাঃ কেচিৎ তৎ শ্রুৎৱা বভাষিরে, অযম্ এলিযমাহূযতি|
48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
৪৮তেষাং মধ্যাদ্ একঃ শীঘ্রং গৎৱা স্পঞ্জং গৃহীৎৱা তত্রাম্লরসং দত্ত্ৱা নলেন পাতুং তস্মৈ দদৌ|
49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
৪৯ইতরেঽকথযন্ তিষ্ঠত, তং রক্ষিতুম্ এলিয আযাতি নৱেতি পশ্যামঃ|
50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
৫০যীশুঃ পুনরুচৈরাহূয প্রাণান্ জহৌ|
51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
৫১ততো মন্দিরস্য ৱিচ্ছেদৱসনম্ ঊর্দ্ৱ্ৱাদধো যাৱৎ ছিদ্যমানং দ্ৱিধাভৱৎ,
52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
৫২ভূমিশ্চকম্পে ভূধরোৱ্যদীর্য্যত চ| শ্মশানে মুক্তে ভূরিপুণ্যৱতাং সুপ্তদেহা উদতিষ্ঠন্,
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
৫৩শ্মশানাদ্ ৱহির্ভূয তদুত্থানাৎ পরং পুণ্যপুরং গৎৱা বহুজনান্ দর্শযামাসুঃ|
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
৫৪যীশুরক্ষণায নিযুক্তঃ শতসেনাপতিস্তৎসঙ্গিনশ্চ তাদৃশীং ভূকম্পাদিঘটনাং দৃষ্ট্ৱা ভীতা অৱদন্, এষ ঈশ্ৱরপুত্রো ভৱতি|
55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
৫৫যা বহুযোষিতো যীশুং সেৱমানা গালীলস্তৎপশ্চাদাগতাস্তাসাং মধ্যে
56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
৫৬মগ্দলীনী মরিযম্ যাকূব্যোশ্যো র্মাতা যা মরিযম্ সিবদিযপুত্রযো র্মাতা চ যোষিত এতা দূরে তিষ্ঠন্ত্যো দদৃশুঃ|
57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
৫৭সন্ধ্যাযাং সত্যম্ অরিমথিযানগরস্য যূষফ্নামা ধনী মনুজো যীশোঃ শিষ্যৎৱাৎ
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
৫৮পীলাতস্য সমীপং গৎৱা যীশোঃ কাযং যযাচে, তেন পীলাতঃ কাযং দাতুম্ আদিদেশ|
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
৫৯যূষফ্ তৎকাযং নীৎৱা শুচিৱস্ত্রেণাচ্ছাদ্য
60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
৬০স্ৱার্থং শৈলে যৎ শ্মশানং চখান, তন্মধ্যে তৎকাযং নিধায তস্য দ্ৱারি ৱৃহৎপাষাণং দদৌ|
61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
৬১কিন্তু মগ্দলীনী মরিযম্ অন্যমরিযম্ এতে স্ত্রিযৌ তত্র শ্মশানসম্মুখ উপৱিৱিশতুঃ|
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
৬২তদনন্তরং নিস্তারোৎসৱস্যাযোজনদিনাৎ পরেঽহনি প্রধানযাজকাঃ ফিরূশিনশ্চ মিলিৎৱা পীলাতমুপাগত্যাকথযন্,
63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
৬৩হে মহেচ্ছ স প্রতারকো জীৱন অকথযৎ, দিনত্রযাৎ পরং শ্মশানাদুত্থাস্যামি তদ্ৱাক্যং স্মরামো ৱযং;
64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
৬৪তস্মাৎ তৃতীযদিনং যাৱৎ তৎ শ্মশানং রক্ষিতুমাদিশতু, নোচেৎ তচ্ছিষ্যা যামিন্যামাগত্য তং হৃৎৱা লোকান্ ৱদিষ্যন্তি, স শ্মশানাদুদতিষ্ঠৎ, তথা সতি প্রথমভ্রান্তেঃ শেষীযভ্রান্তি র্মহতী ভৱিষ্যতি|
65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
৬৫তদা পীলাত অৱাদীৎ, যুষ্মাকং সমীপে রক্ষিগণ আস্তে, যূযং গৎৱা যথা সাধ্যং রক্ষযত|
66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.
৬৬ততস্তে গৎৱা তদ্দূরপাষাণং মুদ্রাঙ্কিতং কৃৎৱা রক্ষিগণং নিযোজ্য শ্মশানং রক্ষযামাসুঃ|

< Від Матвія 27 >