Від Матвія 27
1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
kambo fini celummeri, liya wabe kanga nubo dur nubero cin fuwakang nureu ciya tam Yeecu ti naci twalumceu.
2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
cin bwanco, cin neken liya dur ko Bilatu
3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
dila ya fuda niwo nekenceu, kokacito ci war Yeecu nin bolang twal keri in do yiloka-yilotak yila cimen ki nungeu kwini ta'ar durem faricawanin kannge nubo dur
4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
yii ki mimmam bwirang ke ma neken buyale wo mabo bwirang keu la cin toki kii, ye yonyo wiye? nuwa ciko dor mwer?
5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
dila cutang culom nungemwi bitine ku wabe liyan dob ci, yaken yan yeiken dor cero
6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
dila ni durwabero tu culom nungembo yiki, kebo dnggdong mor werfuner
7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
la ci fuwakam keroco tibercer, kemero lacin te num ka fiye nii muka tinngek nin yilam fiye tuwe fabube bi ye kenwo mor tinnyere, kemer buyalr ka
8 чому й зветься те поле „полем крови“аж до сьогодні.
won co dike bwici cuo fi coti toti nyii Irimiya di duwenne kowo
9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
dila dike toki nyii Iremiya nii du kumeu diim cin tu culom nungem kwini ta'ar wo fene bibei Iccere, la yo dor ciro nin neu,
10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
cin neken na tenka bitinek nii tinngeret, nawo kwama yi yeureu
11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
dila Yeecunti kabum liya durko, liyadurko meco, mun liya yafudawarka? Yeecu ciya, nyoo mwa toke
12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
dila nob webebbo durko kange nubo durko cin mwelcinen, tokbo ker,
13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
dila Bilatu yico ki, mwo nuwabo mwelka tinim bowo ci mamen tiye ka?
14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
dila yicobo ker winwo, dike liya durko nyimanyi kambo ken
15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
liya durko nyamkang niwin nin nii wo nubo ma dacenneu
16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
ki kwama wuro cin wiki kange nii furcina deco Barnaba.
17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
la kaci muromere, dila Bilatu yici ki we kom cuiti a nya kumen kannge? Barnaba, kaka a wo ci cuwoti ki Yeecu kiritti ka?
18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
wori cin nyimwom cibomkico na kiyerce
19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
kanbo ciyim kutile twomcinen twomange ki, cirom nii wo nin nii manki bwaranke wuro min cokkan mor dukume kambo ken kercer.
20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
ki kwwamawo durem liya wabembo kannge nubo durko cin bolum nubo cin yi ki a nyani nen kange Barnaba nin, a twalum Yeecu
21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“Вони ж відказали: „Варавву“.
dila dur liya meci kom cuiti a nya kumen kange? cin yi ki, Barnaba
22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
Bilatu yi ci ye ma ma Yeecu ninti woci cuwoti kiritti dila gwamceu cii ciya akulken co.
23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
lan yii ci, ye bwiye, bwiran kererde camane? di cin ciya ki diro duro dur, akulkenco
24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
kambo Bilatu to manica doldiker tiyeri wori kwobkanke atin kweni, duu mwembo nirim kemceko kabum nubem, yiki, mimanki bwiranke dor buyale niwo manki kwirankru komma dike komcuiye.
25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
nubo kwarub yiki, dila buyaleceu a yii ken dor nyo kange bi beyo lokyeun
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
la nya cinen Banaba dila ma Yeecu nin balyanyeri neken co cinen na yekom co
27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
la nob dakkeb liya dureko cintu Yeecu cin yaken ciko mor luwe liyako dur, lacin murou tangne nob dukkebo ducce
28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
cin marancinen meke na nyime ci dokcinen kulendo fiyere.
29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
cin me cinen lalam duwek cuakkek cin dok cinenti dorcer, yila cineco dango ciya tam kamce ko cal ciyere cin cunyii kabumce ci ma ci nen buuomti, ci yi ti ki dume mweu akutan nyi liya yafudawar'
30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
cin tuomcinenti betuombo bwitak, ci yom damngo ci mweco ciko dor
31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
kam cidim buo kace keri, cin cokum lalango cin dok ci nen kulencero, cin cin ca cin kaba ya ken kica fiye ciya kulen cotiyeu
32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
kambo ci ciro kalere, cin kwabti bue ni bakurame kange dencero caminu, woci dokco ayakangeci natum bwatiye kulkake
33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
cin lau fiye kange ci cuotiki goltau, wuro yitiye, kweldu wee,
34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
cine neco mwem mwerum kange dike tweitweyeu naci nom kanbo citwiyeri lako nobo
35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
kanbo ci kulken ceri, cin kabkannyum belleceu kimaka dacenek dor cer
36 І, посідавши, стерегли́ Його там.
lacin yiken ci too coti
37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
cin mulang dike kange cin yei ci nenti dor cer yiiki wonco liya yafudane
38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
cin yenkeco wari kange nob kub nyo yob, win neu kango cacci yerece wneu kango mwokece
39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
burombo cutiyeu too co t, fok doroti,
40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
laciti tokii, mwo muki mwom wurom lo kwamau yila mu mum mor kume ta'ar fulom dor mwero cile no munbi bwe kwamari yarau cuktom bwatiye nin
41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
nyoken durem nob wabebo macinen kange nob mulamgkab kange liyab bo durembo, ciyi tiki,
42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
fulom kangumbo la fueki fuloka dorek ceko co liya jorilawa. ciya yirau dor cuktum bwatiyem nabi ne bilinke fiye ciwuyeu
43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
kambo ca ciya kange kwama. kwama a cerco wori cinyi ciki cimbi bwe kwama
44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
nyo naco nob kubbowo nyo yob ci kulkenci wari yeu ci toce.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
ki kakukce kumta cileu cumuom bitineu kwarub yalam kene ta'ar na meece. ki kene taareri, Yeecu kun diro kibi kwan yikii, eli-eli lama cabak tani? ki tokki, kwamanin, kwamami, yebwi mu mirannye wiye?
46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
kanbo birombo timbo dmmen muwari nyeri, lacin yiki, nyi bicuor Iliyaro
48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
dangjang dangjang kange woom nacwak yatuu cukko dokti mor munge fuwar dokti dor damge tarcinen ciya nom
49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
latangneceu, dubomco nabito keno Iliya anbou na fulomcori
50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
la Yeecu kundiro kibi kwan cii neyee cola nyam kang yuwa tangbek ceko nin ne
51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
dila kuwabe kwama woram moro yob tamdi yiraken ciko bitini. bitrneu mikan nyi, bangtinimbo yaranngum,
52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
tuwe tinimbo wumangum, birombo wucakkeu darangum dameu cin kunangum
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
cin cirangum mor tuwe tinim kanbo ca kwenum meri, cin doken cinar loro wu cakke cin yau nubo nin kila.
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
ka dur nob dakkebo kange nubo wuro to Yeecu cin cwamtai kibi mikaka bitineko kange diko bwiyeuri, cin cwamtai kibi cuom cin yiki, bilinke wobi bwe kwama
55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
na tubo killa wofo Galili birombo bwangten Yeecu naci too ceu cin citi toi kutan
56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
morece mar yamu magdaliya, maryamu nee Yeecu kange yucufu, kange nii bibwe zabadi
57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
kimeri lani cwekaka ko kange inni armatiya bou, dencoro yucufu cekeneu inni bwanka Yeecu
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
ya bilatunin me aneco bwi Yeecu dila Bilatu ne nyaldo aneco
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
Yucufu tu bwi Yeecu cumuom ki lalango wucekke,
60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
la dokkenco mor tuweco ca wobi fwijeu mor la cin tungti tero nyi tuwe co cuwi
61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
Maryamu Magdaliya kange Maryamu wineu ciyim cunga ko wineri
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
cilfiniceu nawo kume yulangka ko cumeu, liya wabe kange faricawa cin muri kange Bilatu.
63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
cin yiki, tee luwe nyim kwabi ki kwama wo ni bibolero wuro kidu meu toki kii ki kume taardi
64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
man kwenum nyori ne nyaldo a to tuweti na kume yo bbece kebo nyori nob bwanka cebo anbou kumco, laci yi nubo, in kwennm tuwe. la buoko an la kaba ko ceu bwiraka
65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
Bilatu yici kom tu nob to kabo kamma tokako kibi kwan kumer gwam
66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.
la ci ya cito tuweti cin cumuom tuweu cin titi to ka kaning
