Від Матвія 26
1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
Cuando Jesús terminó todas estas palabras, dijo a sus discípulos:
2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
“Sabéis que dentro de dos días viene la Pascua, y el Hijo del Hombre será entregado para ser crucificado.”
3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
Entonces los jefes de los sacerdotes, los escribas y los ancianos del pueblo se reunieron en el patio del sumo sacerdote, que se llamaba Caifás.
4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
Se pusieron de acuerdo para prender a Jesús con engaño y matarlo.
5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
Pero dijeron: “No durante la fiesta, para que no se produzca un motín en el pueblo”.
6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
Estando Jesús en Betania, en casa de Simón el leproso,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
se le acercó una mujer con un frasco de alabastro de ungüento muy caro, y se lo derramó sobre la cabeza mientras estaba sentado a la mesa.
8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
Al ver esto, sus discípulos se indignaron diciendo: “¿Por qué este derroche?
9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
Porque este ungüento podría haberse vendido por mucho y haberse dado a los pobres”.
10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Sin embargo, sabiendo esto, Jesús les dijo: “¿Por qué molestáis a la mujer? Ella ha hecho una buena obra para mí.
11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
Porque siempre tenéis a los pobres con vosotros, pero a mí no me tenéis siempre.
12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
Porque al derramar este ungüento sobre mi cuerpo, lo hizo para prepararme para la sepultura.
13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
Os aseguro que dondequiera que se predique esta Buena Noticia en todo el mundo, también se hablará de lo que ha hecho esta mujer como un recuerdo de ella.”
14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
Entonces uno de los doce, que se llamaba Judas Iscariote, fue a los jefes de los sacerdotes
15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
y les dijo: “¿Cuánto estáis dispuestos a darme si os lo entrego?” Y le pesaron treinta monedas de plata.
16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
Desde entonces buscó la oportunidad de traicionarlo.
17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
El primer día de los panes sin levadura, los discípulos se acercaron a Jesús y le dijeron: “¿Dónde quieres que te preparemos para comer la Pascua?”
18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
Dijo: “Ve a la ciudad a cierta persona y dile: “El Maestro dice: “Se acerca mi hora. Celebraré la Pascua en tu casa con mis discípulos””.
19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
Los discípulos hicieron lo que Jesús les mandó y prepararon la Pascua.
20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
Cuando llegó la noche, estaba sentado a la mesa con los doce discípulos.
21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
Mientras comían, dijo: “Os aseguro que uno de vosotros me va a traicionar”.
22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
Estaban muy apenados y cada uno comenzó a preguntarle: “No soy yo, ¿verdad, Señor?”.
23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Él respondió: “El que mojó su mano conmigo en el plato me entregará.
24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
El Hijo del Hombre va como está escrito de él, pero ¡ay de aquel hombre por el que el Hijo del Hombre es entregado! Más le valdría a ese hombre no haber nacido”.
25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
Judas, el que lo traicionó, respondió: “No soy yo, ¿verdad, rabino?” Le dijo: “Tú lo has dicho”.
26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
Mientras comían, Jesús tomó el pan, dio gracias por él y lo partió. Se lo dio a los discípulos y les dijo: “Tomad, comed; esto es mi cuerpo”.
27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
Tomó la copa, dio gracias y se la dio a ellos, diciendo: “Bebed todos de ella,
28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
porque ésta es mi sangre de la nueva alianza, que se derrama por muchos para la remisión de los pecados.
29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
Pero os digo que desde ahora no beberé de este fruto de la vid, hasta aquel día en que lo beba de nuevo con vosotros en el Reino de mi Padre.”
30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
Cuando cantaron un himno, salieron al Monte de los Olivos.
31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
Entonces Jesús les dijo: “Esta noche todos vosotros tropezaréis por mi causa, porque está escrito: “Heriré al pastor, y las ovejas del rebaño se dispersarán.
32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
Pero cuando haya resucitado, iré delante de vosotros a Galilea”.
33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
Pero Pedro le contestó: “Aunque todos tropiecen por tu culpa, yo no tropezaré jamás”.
34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
Jesús le dijo: “Te aseguro que esta noche, antes de que cante el gallo, me negarás tres veces”.
35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
Pedro le dijo: “Aunque tenga que morir contigo, no te negaré”. Todos los discípulos también dijeron lo mismo.
36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
Entonces Jesús vino con ellos a un lugar llamado Getsemaní, y dijo a sus discípulos: “Sentaos aquí, mientras voy allí a orar.”
37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
Tomó consigo a Pedro y a los dos hijos de Zebedeo, y comenzó a entristecerse y a angustiarse gravemente.
38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
Entonces les dijo: “Mi alma está muy triste, hasta la muerte. Quedaos aquí y velad conmigo”.
39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
Se adelantó un poco, se postró sobre su rostro y oró diciendo: “Padre mío, si es posible, haz que pase de mí esta copa; pero no lo que yo quiero, sino lo que tú quieres.”
40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
Vino a los discípulos y los encontró durmiendo, y dijo a Pedro: “¿Qué, no habéis podido velar conmigo una hora?
41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
Velad y orad, para que no entréis en tentación. El espíritu, en efecto, está dispuesto, pero la carne es débil”.
42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
Otra vez se fue y oró diciendo: “Padre mío, si esta copa no puede pasar de mí si no la bebo, hágase tu voluntad”.
43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
Volvió y los encontró durmiendo, pues los ojos de ellos estaban cargados.
44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
Los dejó de nuevo, se fue y oró por tercera vez, diciendo las mismas palabras.
45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
Entonces se acercó a sus discípulos y les dijo: “¿Todavía estáis durmiendo y descansando? He aquí que se acerca la hora, y el Hijo del Hombre es entregado en manos de los pecadores.
46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
Levantaos, vamos. He aquí que se acerca el que me traiciona”.
47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
Mientras aún hablaba, he aquí que vino Judas, uno de los doce, y con él una gran multitud con espadas y palos, de parte de los sumos sacerdotes y de los ancianos del pueblo.
48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
El que le entregaba les había dado una señal, diciendo: “Al que yo bese, ése es. Apresadle”.
49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
Inmediatamente se acercó a Jesús y le dijo: “¡Saludos, Rabí!”, y le besó.
50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
Jesús le dijo: “Amigo, ¿qué haces aquí?” Entonces vinieron y le echaron mano a Jesús, y le prendieron.
51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
He aquí que uno de los que estaban con Jesús extendió la mano y sacó la espada, e hirió al siervo del sumo sacerdote y le cortó la oreja.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
Entonces Jesús le dijo: “Vuelve a poner tu espada en su sitio, porque todos los que toman la espada morirán a espada.
53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
¿O acaso crees que no podría pedirle a mi Padre, y que incluso ahora me enviaría más de doce legiones de ángeles?
54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
¿Cómo, pues, se cumplirían las Escrituras que deben ser así?”
55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
En aquella hora, Jesús dijo a las multitudes: “¿Habéis salido como contra un ladrón con espadas y palos para prenderme? Yo me sentaba todos los días en el templo a enseñar, y no me habéis arrestado.
56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
Pero todo esto ha sucedido para que se cumplan las Escrituras de los profetas.” Entonces todos los discípulos le dejaron y huyeron.
57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Los que habían prendido a Jesús lo llevaron al sumo sacerdote Caifás, donde estaban reunidos los escribas y los ancianos.
58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
Pero Pedro le siguió de lejos hasta el patio del sumo sacerdote, y entró y se sentó con los oficiales para ver el final.
59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Los jefes de los sacerdotes, los ancianos y todo el consejo buscaban falsos testimonios contra Jesús para condenarlo a muerte,
60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
y no los encontraron. Aunque se presentaron muchos testigos falsos, no encontraron ninguno. Pero al fin se presentaron dos testigos falsos
61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
y dijeron: “Este hombre dijo: ‘Puedo destruir el templo de Dios y reconstruirlo en tres días’.”
62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
El sumo sacerdote se levantó y le dijo: “¿No tienes respuesta? ¿Qué es esto que estos testifican contra ti?”
63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
Pero Jesús guardó silencio. El sumo sacerdote le respondió: “Te conjuro por el Dios vivo que nos digas si eres el Cristo, el Hijo de Dios.”
64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
Jesús le dijo: “Tú lo has dicho. Sin embargo, te digo que después de esto verás al Hijo del Hombre sentado a la derecha del Poder, y viniendo sobre las nubes del cielo.”
65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
Entonces el sumo sacerdote se rasgó las vestiduras, diciendo: “¡Ha dicho una blasfemia! ¿Para qué necesitamos más testigos? Mirad, ahora habéis oído su blasfemia.
66 Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
¿Qué os parece?” Ellos respondieron: “¡Es digno de muerte!”
67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
Entonces le escupieron en la cara y le golpearon con los puños, y algunos le abofetearon,
68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
diciendo: “¡Profetízanos, Cristo! ¿Quién te ha pegado?”
69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
Pedro estaba sentado fuera, en el patio, y se le acercó una criada diciendo: “¡También tú estabas con Jesús, el galileo!”
70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
Pero él lo negó ante todos, diciendo: “No sé de qué estáis hablando”.
71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
Cuando salió al pórtico, otro lo vio y dijo a los que estaban allí: “Este también estuvo con Jesús de Nazaret.”
72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
De nuevo lo negó con un juramento: “No conozco al hombre”.
73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
Al cabo de un rato, los que estaban allí se acercaron y dijeron a Pedro: “Seguramente tú también eres uno de ellos, pues tu discurso te da a conocer.”
74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
Entonces empezó a maldecir y a jurar: “¡No conozco a ese hombre!”. Inmediatamente cantó el gallo.
75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
Pedro se acordó de la palabra que Jesús le había dicho: “Antes de que cante el gallo, me negarás tres veces”. Entonces salió y lloró amargamente.
