Від Матвія 26
1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
When Jesus had finished saying all these things, he said to his disciples,
2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
“You know that after two days the Passover is coming, and the Son of Man will be delivered up to be crucified.”
3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
Then the chief priests, the scribes, and the elders of the people were gathered together in the courtyard of the high priest, whose name was Caiaphas,
4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
and they plotted together to arrest Jesus by stealth and kill him.
5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
But they said, “Not during the feast, lest there be a riot among the people.”
6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
a woman came to him with an alabaster jar of very expensive ointment, and she poured it out on his head as he reclined at the table.
8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
When his disciples saw it, they were indignant and said, “For what purpose is this waste?
9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
This ointment could have been sold for a large sum, and the money could have been given to the poor.”
10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Aware of this, Jesus said to them, “Why are you causing trouble for this woman? For she has done a good deed to me.
11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
You always have the poor with you, but you do not always have me.
12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
She has put this ointment on my body to prepare me for burial.
13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
Truly I say to you, wherever this gospel is preached in the whole world, what this woman has done will also be spoken of as a memorial to her.”
14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
Then one of the twelve, the one called Judas Iscariot, went to the chief priests
15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
and said, “What are you willing to give me if I deliver him up to you?” So they set out for him thirty pieces of silver.
16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
And from then on he was looking for an opportunity to betray Jesus.
17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
On the first day of the Feast of Unleavened Bread, the disciples came to Jesus and said to him, “Where do yoʋ want us to make preparations for yoʋ to eat the Passover?”
18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
He said, “Go into the city to a certain man and say to him, ‘The Teacher says, “My time is near. I am going to keep the Passover with yoʋ, along with my disciples.”’”
19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
So the disciples did as Jesus had directed them and prepared the Passover.
20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
When evening came, Jesus was reclining at the table with the twelve.
21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
As they were eating, he said, “Truly I say to you, one of you will betray me.”
22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
Greatly distressed, they began to say to him one after another, “Surely not I, Lord?”
23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Jesus answered, “The one who has dipped his hand with me in the dish will betray me.
24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
The Son of Man indeed goes just as it is written of him, but woe to that man by whom the Son of Man is betrayed! It would have been better for that man if he had not been born.”
25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
Then Judas, who betrayed him, replied, “Surely not I, Rabbi?” Jesus said to him, “Yoʋ have said it yoʋrself.”
26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
As they were eating, Jesus took the bread, and when he had given thanks, he broke it, gave it to the disciples, and said, “Take and eat this bread; this is my body.”
27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
Then he took the cup, and when he had given thanks, he gave it to them, saying, “Drink of it, all of you,
28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
for this is my blood of the new covenant, which is poured out for many for the remission of sins.
29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
But I tell you, from this point forward I will certainly not drink again from this fruit of the vine until that day when I drink it with you anew in the kingdom of my Father.”
30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
And after singing a hymn, they went out to the Mount of Olives.
31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
Then Jesus said to them, “All of you will fall away because of me this night. For it is written, ‘I will strike the shepherd, and the sheep of the flock will be scattered.’
32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
But after I have been raised up, I will go ahead of you to Galilee.”
33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
Peter answered him, “Even if everyone else falls away because of yoʋ, I will never fall away.”
34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
Jesus said to him, “Truly I say to yoʋ that on this night, before a rooster crows, yoʋ will deny me three times.”
35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
But Peter said to him, “Even if I must die with yoʋ, I will certainly not deny yoʋ.” And all the disciples said the same thing.
36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
Then Jesus went with them to a place called Gethsemane, and he said to the disciples, “Sit here while I go over there and pray.”
37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
And taking with him Peter and the two sons of Zebedee, he began to be sorrowful and distressed.
38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
Then Jesus said to them, “My soul is very sorrowful, even to the point of death; stay here and keep watch with me.”
39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
And going a little farther, he fell on his face and prayed, “My Father, if possible, let this cup pass from me; nevertheless, not as I will, but as yoʋ will.”
40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
Then he came to the disciples and found them sleeping, and said to Peter, “So you could not keep watch with me for one hour?
41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
Keep watch and pray, lest you enter into temptation. The spirit indeed is willing, but the flesh is weak.”
42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
Again, he went away for a second time and prayed, “My Father, if this cup cannot pass from me unless I drink it, may yoʋr will be done.”
43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
Then he came and found them sleeping again, for their eyes were heavy.
44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
So he left them and went away again and prayed for a third time, saying the same thing.
45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
Then he came to his disciples and said to them, “Sleep on now and take your rest! Behold, the hour has drawn near, and the Son of Man is delivered up into the hands of sinners.
46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
Rise, let us go. Behold, my betrayer has drawn near.”
47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
While he was still speaking, behold, Judas, one of the twelve, came. With him was a large crowd with swords and clubs, sent from the chief priests and elders of the people.
48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
Now his betrayer had given them a sign, saying, “Whomever I kiss, he is the one; arrest him.”
49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
Immediately he went up to Jesus and said, “Greetings, Rabbi!” And he kissed him.
50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
Jesus said to him, “Friend, for what purpose have yoʋ come?” Then they came forward, took hold of Jesus, and arrested him.
51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
And behold, one of the men with Jesus stretched out his hand and drew his sword. He struck the servant of the high priest and cut off his ear.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
Then Jesus said to him, “Put yoʋr sword back into its place, for all who take the sword will die by the sword.
53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
Or do yoʋ think that I cannot call on my Father right now, and he will provide me with more than twelve legions of angels?
54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
How then would the Scriptures be fulfilled that say it must happen this way?”
55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
In that hour Jesus said to the crowds, “Have you come out to arrest me with swords and clubs as you would against a robber? I sat daily with you, teaching in the temple courts, and you did not arrest me.
56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
But all this has taken place so that the Scriptures of the prophets would be fulfilled.” Then all the disciples left him and fled.
57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Now those who had arrested Jesus led him away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.
58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
But Peter was following him at a distance, coming as far as the courtyard of the high priest. After going inside, he sat with the officers to see the outcome.
59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Now the chief priests, the elders, and the whole Sanhedrin were seeking false testimony against Jesus, so that they could put him to death,
60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
but they did not find any. Even though many false witnesses came forward, they did not find any.
61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
But at last two false witnesses came forward and declared, “This man said, ‘I am able to destroy the temple of God and rebuild it in three days.’”
62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
So the high priest stood up and said to him, “Do yoʋ make no answer? What are these men testifying against yoʋ?”
63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
But Jesus was silent. Then the high priest said to him, “I adjure yoʋ by the living God to tell us if yoʋ are the Christ, the Son of God.”
64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
Jesus said to him, “Yoʋ have said it yoʋrself. Nevertheless I say to you, from now on you will see the Son of Man sitting at the right hand of Power and coming on the clouds of heaven.”
65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
Then the high priest tore his garments and said, “He has blasphemed! What further need do we have of witnesses? Behold, you have now heard his blasphemy.
66 Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
What do you think?” They answered, “He deserves death.”
67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
Then they spit in his face and struck him. Others slapped him,
68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
saying, “Prophesy to us, yoʋ Christ! Who is it that struck yoʋ?”
69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
Now Peter was sitting outside in the courtyard, and a servant girl came to him and said, “Yoʋ also were with Jesus the Galilean.”
70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
But he denied it before them all, saying, “I do not know what yoʋ are talking about!”
71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
Then he went out to the gateway, and another servant girl saw him and said to those who were there, “This man also was with Jesus of Nazareth.”
72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
But again he denied it with an oath: “I do not know the man.”
73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
After a little while, those who were standing there came up and said to Peter, “Truly yoʋ also are one of them, for even yoʋr accent gives yoʋ away.”
74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
Then he began to invoke curses and to swear: “I do not know the man.” And immediately a rooster crowed.
75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
Then Peter remembered what Jesus had said to him: “Before a rooster crows, yoʋ will deny me three times.” And he went out and wept bitterly.
