Від Матвія 25
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
Из них пять было мудрых и пять неразумных.
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих.
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
И как жених замедлил, то задремали все и уснули.
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
Но в полночь раздался крик: вот, жених идет, выходите навстречу ему.
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
Тогда встали все девы те и поправили светильники свои.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
Неразумные же сказали мудрым: дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут.
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
А мудрые отвечали: чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе.
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились;
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
после приходят и прочие девы, и говорят: Господи! Господи! отвори нам.
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
Он же сказал им в ответ: истинно говорю вам: не знаю вас.
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа, в который приидет Сын Человеческий.
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
Ибо Он поступит, как человек, который, отправляясь в чужую страну, призвал рабов своих и поручил им имение свое:
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и тотчас отправился.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
Получивший пять талантов пошел, употребил их в дело и приобрел другие пять талантов;
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
точно так же и получивший два таланта приобрел другие два;
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
получивший же один талант пошел и закопал его в землю и скрыл серебро господина своего.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
По долгом времени приходит господин рабов тех и требует у них отчета.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
И, подойдя, получивший пять талантов принес другие пять талантов и говорит: господин! пять талантов ты дал мне; вот, другие пять талантов я приобрел на них.
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
Подошел также и получивший два таланта и сказал: господин! два таланта ты дал мне; вот, другие два таланта я приобрел на них.
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
Подошел и получивший один талант и сказал: господин! я знал тебя, что ты человек жестокий, жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпал,
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
и, убоявшись, пошел и скрыл талант твой в земле; вот тебе твое.
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
Господин же его сказал ему в ответ: лукавый раб и ленивый! ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал;
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
посему надлежало тебе отдать серебро мое торгующим, и я, придя, получил бы мое с прибылью;
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
итак, возьмите у него талант и дайте имеющему десять талантов,
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов. Сказав сие, возгласил: кто имеет уши слышать, да слышит!
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Когда же приидет Сын Человеческий во славе Своей и все святые Ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
и соберутся пред Ним все народы; и отделит одних от других, как пастырь отделяет овец от козлов;
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
и поставит овец по правую Свою сторону, а козлов - по левую.
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира:
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня;
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне.
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
Тогда праведники скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим и накормили? или жаждущим и напоили?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
когда мы видели Тебя странником и приняли? или нагим и одели?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
когда мы видели Тебя больным или в темнице и пришли к Тебе?
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
И Царь скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне.
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его: (aiōnios g166)
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня;
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня.
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
Тогда и они скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице и не послужили Тебе?
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
Тогда скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне.
