< Від Матвія 25 >

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
फिरी यीशुऐ अपणे चेलयां ने बोलया, जालू मैं, माणुऐ दे पुत्रे बापस ओणा है, तालू स्वर्गे दा राज्य ऐसा होणा है: दसां कुआरियां अपणिया मशालां लेईकरी लाड़े जो मिलने तांई उदे बियाये जो जाणा।
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
उना चे पंज जणियां मुर्ख कने पंज समझदार थियां।
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
उना मुर्ख कुआरियां अपणिया मशालां तां लियां, पर अपणे सोगी जादा तेल नी लांदा।
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
पर समझदार कुआरियां अपणियां मशालां सोगी अपणिया-अपणिया कुपियाँ च तेल भी भरी लांदा।
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
जालू लाड़े जो ओणे च देर होई, तां सै बोर होणा लगियां, कने सै सोई गियां।
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
पर अधिया राती रोल्ला पिया, कि दिखा, लाड़ा ओआ दा है, उसला मिलणे तांई चला।
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
तालू सै सारियां कुंवारियां उठी करी अपणिया-अपणिया मशालां ठीक करणा लगियां।
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
कने मुर्खां समझदारां ने बोलया, अपणे तेले च थोड़ा सांझो भी दिया, क्योंकि साड़ियां मशालां बुझी जा दियां न।
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
पर समझदारां जबाब दिता, कि ऐ साड़े कने तुहाड़े तांई कदी पूरा नी होणा; ठीक तां ऐ है, कि तुसां बेचणे बाले बाल जाई करी अपणे तांई खरदी लिया।
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
जालू सै खरीदणा जा दियां थियां, तां लाड़ा आई रिया, कने जड़ियां तैयार थियां, सै उदे सोगी बियाह बाले घरे जो चली गियां कने घरे दा दरबाजा बंद करी दिता।
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
“इदे बाद सै दुईयां कुआरियां भी वापिस आई करी रोंदे होऐ लाड़े जो सदणा लगियां, है स्वामी, है स्वामी, साड़े तांई दरबाजा खोली दिया।”
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
“उनी जबाब दिता, कि मैं तुसां ने सच्च बोलदा है कि, मैं तुहांजो नी जाणदा है।”
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
“इस तांई जागदे रिया, क्योंकि तुसां नी जाणदे मेरे बापस ओणा दा रोज, कने सेह बकत कालू ओणा है।”
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
“फिर यीशु ने इक होर कहाणी दसी कि मैं जालू बापस ओणा है, तालू स्वर्गे दा राज्य ऐसा होणा: इक माणु था जिनी परदेस जांदे बेले अपणे नोकरां जो सदीकरी अपणी सारी जमीन जयादात उना जो देई दिती।”
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
उनी इकी जो पंज तोड़े, दुज्जे जो दो, कने तरिये जो इक, हर इकी जो उदिया शक्तिया दे अनुसार दिता, कने फिरी परदेस चली गिया।
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
तालू जिसयो पंज तोड़े मिलयो थे, उनी झट जाई करी उना ने लेंन-देंन किता, कने पंज तोड़े होर कमाई ले।
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
इसी तरीके ने जिसयो दो मिलयो थे, उनी भी दो होर कमाई ले।
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
पर जिसयो इक ही तोड़ा मिलया था, उनी जाई करी मिटी खूणी, कने अपणे मालिके दे पेसे लुकाई दिते।
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
मते रोजां बाद मालिके आई करी उना नोकरां जो गिठे सदया कि उना उदे पैसयां ने क्या किता।
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
जिसयो पंज तोड़े मिलयो थे, उनी पंज तोड़े होर आंणी करी बोलया, है मालिक, तू मिंजो पंज तोड़े दिते थे, दिख मैं पंज तोड़े होर कमायो न।
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
उदे मालिके उसयो बोलया, धन्य, तू खरा कने भरोसे दे लाइक नोकर है, तू थोड़े पैसयां जो सम्भालने कने भरोसे दे लाइक रिया है; मैं तिजो होर मतियां चिजा दा अधिकारी बणाणा है। अपणे मालिके सोगी खुश हो।
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
कने जिसयो दो तोड़े मिलयो थे, उनी भी आई करी बोलया, है मालिक तू मिंजो दो तोड़े दिते थे, दिख, मैं दो तोड़े होर कमायो न।
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
उदे मालिके उसयो बोलया, धन्य, तू खरा कने भरोसे दे लाइक नोकर है, तू थोड़े पैसयां जो सम्भालने कने भरोसे दे लाइक रिया, मैं तिजो मतियां चिजा दा अधिकारी बणांगा। अपणे मालिके सोगी खुश हो।
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
तालू जिसयो इक तोड़ा मिलया था, उनी आई करी बोलया, हे मालिक, मैं तिजो जाणदा था कि तू बड़ा सकत माणु है: तु दुजे लोका दे कम्मे ला फायदा कमाणे दी आस रखदा है, कने जिथू तू नी खलारदा है ओथु तू बटोलदा है।
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
तांई तां मैं डरी गिया कि अगर मैं तेरा पैसा गवाई दिता तां तू मिंजो सजा देणी, इस तांई जाई करी मैं तेरा तोड़ा मिटिया च लुकाई दिता; दिख, जड़ा तेरा है, सै ऐ है।
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
उदे मालिके उसयो जबाब दिता, हे दुष्ट कने आलसी नोकर; तिजो पता था कि, मैं दुजे लोका दे कम्मे ला फायदा कमाणे दी आस रखदा है।
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
तां तिजो ऐसा करणा चाईदा था कि, मेरा पैसा सर्राफों जो देई दिन्दा, फिरी मैं आई करी अपणा पैसा उना ला ब्याजे समेत लेई लेंदा।
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
तालू मालिके बाकी नोकरां जो बोलया, “तोड़े जो इसला लेई लिया, कने जिदे बाल दस तोड़े न, उसयो देई दिया।
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
जिना बाल समझणे दी इच्छा है जड़ा परमेश्वर सिखांदा है, उसयो परमेश्वरे होर समझ देणी, पर जड़ा समझणे दी इच्छा नी रखदा, कि मैं क्या सिखादां, तां सै जड़ा समझया है, परमेश्वरे सै भी उसला लेई लेणा।”
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
कने इस नकमे नोकरे जो नेरे च पाई दिया, जिथू उनी रोंणा कने दंद पींणे।
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
“जालू मैं, माणुऐ दे पुत्रे अपणिया महिमा च ओंणा है, कने स्वर्गदूते उदे सोगी ओणा, तालू लोकां दा न्याय करणे तांई उनी अपणे महिमा दे सिहांसने पर विराजमान होणा।”
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
कने सारियां जातियां मेरे सामणे गिठियां करणियां न; जियां पुहाल भेडां जो बकरियां ला लग करी दिन्दा है, तियां ही उनी भी उना जो इक दुजे ला लग करणा है।
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
कने मैं धर्मी लोका जो अपणे सजे पासे कने अधर्मियां लोका जो खबे पासे खरेड़ना है।
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
“तालू मैं राजे अपणे सजे पासे बोणे बालयां ने बोलणा कि, हे मेरे पिता दे धन्य लोको, ओआ, कने उस राज्य दे अधिकारी बणी जा, जड़ा संसारे दे शुरू होंणे ला तुहाड़े तांई तैयार कितया है।”
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
क्योंकि मैं जालू भूखा था, तां तुसां मिंजो खांणे जो खाणा दिता, जालू मैं प्यासा था, तां तुसां मिंजो पांणी पियाया, मैं इक परदेसी था, तुसां मिंजो अपणे घरे रियाया।
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
जालू मैं नगां था, तुसां मिंजो कपड़े दिते, मैं बिमार था, तुसां मेरा हाल चाल पुछया, मैं जेला च था, तां तुसां मिंजो ने मिलणा आये।
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
“तालू धर्मियां उसयो जबाब देणा, कि प्रभु जी, असां कालू तिजो भूखा दिखया कने खुआया? या प्यासा दिखया, कने पांणी पियाया?”
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
असां कालू तिजो परदेसी दिखया कने अपणे घरे रियाया या नंगा दिखया, कने कपड़े दिते?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
असां तिजो कालू बिमार कने जेला च दिखया, कने तिजो ने मिलणा आये?
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
“तालू मैं राजे उना जो जबाब देणा, मैं तुसां ने सच्च बोलदा है, कि जड़ा तुसां मेरे इना छोटे ला छोटे चेले चे कुसी इकी दे सोगी कितया है, सै ही मेरे सोगी कितया है।”
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
“तालू उनी खबे पासे बालयां ने बोलणा है, हे श्रापित लोको मेरे सामणे ला इसा कदी नी बुझणे बालिया अग्गी च चली जा, जड़ी शैताने कने उदे दूतां तांई परमेश्वरे तैयार कितया है।” (aiōnios g166)
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
क्योंकि मैं भूखा था, तुसां मिंजो खांणे जो नी दिता, मैं प्यासा था, कने तुसां मिंजो पांणी नी पियाया;
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
मैं परदेसी था, कने तुसां मिंजो अपणे घरे नी रियाया; मैं नंगा था, कने तुसां मिंजो कपड़े नी दिते; कने मैं बिमार कने जेलां च था, तां तुसां मेरा हाल चाल नी पुछया।
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
“तालू उना जबाब देणा, कि प्रभु जी, असां तिजो कालू भूखा, या प्यासा, या परदेसी, या नंगा, या बिमार, या जेला च दिखया, कने तेरी सेबा या टहल नी किती?”
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
“तालू मैं उना जो जबाब देणा, मैं तुसां ने सच्च बोलदा है कि तुसां जड़ा इना छोटे ला छोटे चेले चे कुसी इकी दे सोगी नी कितया है, से मेरे सोगी भी नी किता है।”
46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. (aiōnios g166)
कने सै जड़े खबे पासे न इना जो हमेशा दी सजा मिलणी है पर धर्मी लोका हमेशा दिया जिन्दगिया च प्रवेश करणा है। (aiōnios g166)

< Від Матвія 25 >