Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
ENTÓNCES habló Jesus á las gentes, y á sus discípulos,
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
Diciendo: Sobre la cátedra de Moisés se sentaron los escribas y los Fariséos;
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
Así que todo lo que os dijeren que guardais, guardad[lo] y haced[lo; ] mas no hagais conforme á sus obras: porque dicen y no hacen.
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
Porque atan cargas pesadas, y difíciles de llevar, y [las] ponen sobre los hombros de los hombres; mas ni aun con su dedo las quieren mover.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
Antes todas sus obras hacen para ser mirados de los hombres: porque ensanchan sus filacterias, y extienden los flecos de sus mantos;
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
Y aman los primeros asientos en las cenas, y las primeras sillas en las sinagogas;
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
Y las salutaciones en las plazas, y ser llamados de los hombres: Rabí, Rabí.
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
Mas vosotros, no querais ser llamados Rabí; porque uno es vuestro Maestro, el Cristo, y todos vosotros sois hermanos.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
Y vuestro padre no llameis [á nadie] en la tierra; porque uno es vuestro Padre, el cual [está] en los cielos.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Ni seais llamados maestros: porque uno es vuestro Maestro, el Cristo.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
El que es el mayor de vosotros, sea vuestro siervo.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
Porque el que se ensalzare, será humillado; y el que se humillare, será ensalzado.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Mas ¡ay de vosotros, escribas y Fariséos, hipócritas! porque cerrais el reino de los cielos delante de los hombres; que ni vosotros entrais, ni á los que están entrando dejais entrar
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
¡Ay de vosotros, escribas y Fariséos hipócritas! porque comeis las casas de las viudas, y por pretexto haceis larga oracion: por esto llevaréis más grave juicio.
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
¡Ay de vosotros, escribas y Fariséos, hipócritas! porque rodeais la mar y la tierra por hacer un prosélito; y cuando fuere hecho, le haceis hijo del infierno doble más que vosotros. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
¡Ay de vosotros, guias ciegos! que decís: Cualquiera que jurare por el templo, es nada; mas cualquiera que jurare por el oro del templo, deudor es.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
Insensatos, y ciegos; porque ¿cuál es mayor, el oro, ó el templo, que santifica al oro?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
Y: Cualquiera que jurare por el altar, es nada; mas cualquiera que jurare por el Presente que [está] sobre él, deudor es.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
Necios y ciegos: porque, ¿cuál es mayor, el Presente, ó el altar, que santifica al Presente?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
Pues el que jurare por el altar, jura por él, y por todo lo que [está] sobre él.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
Y el que jurare por el templo, jura por él, y por Aquel que habita en él.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
Y el que jurare por el cielo, jura por el trono de Dios, y por Aquel que está sentado sobre él.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
¡Ay de vosotros, escribas y Fariséos, hipócritas! porque diezmais la menta, y el eneldo, y el comino, y dejásteis lo que es lo más grave de la ley, [es á saber, ] el juicio, y la misericordia, y la fé: esto era menester hacer, y no dejar lo otro.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
Guias ciegos, que colais el mosquito, mas tragais el camello.
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
¡Ay de vosotros, escribas y Fariséos, hipócritas! porque limpiais lo [que está] de fuera del vaso, y del plato; mas de dentro están llenos de robo y de injusticia.
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
Fariséo ciego, limpia primero lo [que está] dentro del vaso y del plato, para que tambien lo [que está] fuera se haga limpio.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
¡Ay de vosotros, escribas y Fariséos, hipócritas! porque sois semejantes á sepulcros blanqueados; que de fuera, á la verdad, se muestran hermosos, mas de dentro están llenos de huesos de muertos, y de toda suciedad.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
Así tambien vosotros, de fuera, á la verdad, os mostrais justos á los hombres, mas de dentro, llenos estais de hipocresía é iniquidad.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
¡Ay de vosotros, escribas y Fariséos, hipócritas! porque edificais los sepulcros de los profetas, y adornais los monumentos de los justos;
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
Y decís: Si fuéramos en los dias de nuestros padres, no hubiéramos sido sus compañeros en la sangre de los profetas:
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Así que testimonio dais á vosotros mismos, que sois hijos de aquellos que mataron á los profetas.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Vosotros tambien henchid la medida de vuestros padres.
Serpientes, generacion de víboras ¿cómo evitaréis el juicio del infierno? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Por tanto hé aquí, yo envio á vosotros profetas, y sabios, y escribas; y de ellos [á unos] mataréis y crucificaréis, y [á otros] de ellos azotaréis en vuestras sinagogas, y perseguiréis de ciudad en ciudad:
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
Para que venga sobre vosotros toda la sangre justa que se ha derramado sobre la tierra, desde la sangre de Abel el justo, hasta la sangre de Zacarías, hijo de Barachías, al cual matásteis entre el templo y el altar.
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
De cierto os digo, que todo esto vendrá sobre esta generacion.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
Jerusalem, Jerusalem, que matas á los profetas, y apedreas á los que son enviados á tí; ¡cuántas veces quise juntar tus hijos, como la gallina junta sus pollos debajo de las alas, y no quisisteis.
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Hé aquí vuestra casa os es dejada desierta.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
Porque os digo, que desde ahora no me veréis, hasta que digais: Bendito el que viene en el nombre del Señor.
