Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Então Jesus falou às multidões e aos seus discípulos,
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
dizendo: Os escribas e os fariseus se sentam sobre o assento de Moisés.
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
Portanto, tudo o que eles vos disserem, fazei e guardai. Mas não façais segundo as suas obras, porque eles dizem e não fazem.
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
Eles amarram cargas pesadas, e as põem sobre os ombros das pessoas; porém eles mesmos nem sequer com o seu dedo as querem mover.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
E fazem todas as suas obras a fim de serem vistos pelas pessoas: por isso alargam seus filactérios, ) e fazem compridas as franjas.
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
Eles amam os primeiros assentos nas ceias, as primeiras cadeiras nas sinagogas,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
as saudações nas praças, e serem chamados: “Rabi” pelas pessoas.
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
Mas vós, não sejais chamados Rabi, porque o vosso Mestre é um: e todos vós sois irmãos.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
E não chameis a ninguém na terra vosso pai; porque o vosso Pai é um: aquele que está nos céus.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Nem sejais chamados mestres; porque o vosso mestre é um: o Cristo.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
Porém o maior de vós será vosso servo.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
E o que a si mesmo se exaltar será humilhado; e o que a si mesmo se humilhar será exaltado.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Mas ai de vós, escribas e fariseus, hipócritas! Porque fechais o Reino dos céus em frente das pessoas; pois nem vós entrais, nem permitis a entrada do que estão para entrar.
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
Ai de vós, escribas e fariseus, hipócritas! Porque rodeais o mar e a terra para fazerdes um prosélito; e quando é feito, vós o tornais filho do inferno duas vezes mais que a vós. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
Ai de vós, guias cegos, que dizeis: “Qualquer um que jurar pelo templo, nada é; mas qualquer um que jurar pelo ouro do templo, devedor é”.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
Tolos e cegos! Pois qual é maior: o ouro, ou o templo que santificou o ouro?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
Também [dizeis]: “Qualquer um que jurar pelo altar, nada é; mas quem jurar pela oferta que [está] sobre ele, devedor é”.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
Cegos! Pois qual é maior: a oferta, ou o altar que santifica a oferta?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
Portanto, quem jurar pelo altar, jura por ele, e por tudo o que está sobre ele.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
E quem jurar pelo templo, jura por ele, e por aquele que nele habita.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
E quem jurar pelo Céu, jura pelo trono de Deus, e por aquele que sobre ele está sentado.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
Ai de vós, escribas e fariseus, hipócritas! Porque dais o dízimo da hortelã, do endro, e do cominho, e desprezais o que é mais importante da Lei: a justiça, a misericórdia, e a fidelidade; estas coisas devem ser feitas, sem se desprezar as outras.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
Guias cegos, que coais um mosquito, e engolis um camelo!
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
Ai de vós, escribas e fariseus, hipócritas! Porque limpais o exterior do copo ou do prato, mas por dentro estão cheios de extorsão e cobiça.
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
Fariseu cego! Limpa primeiro o interior do copo, para que também o exterior deles fique limpo.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
Ai de vós, escribas e fariseus, hipócritas! Porque sois semelhantes aos sepulcros caiados, que por fora realmente parecem belos, mas por dentro estão cheios de ossos de cadáveres, e de toda imundícia.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
Assim também vós, por fora, realmente pareceis justos às pessoas, mas por dentro estais cheios de hipocrisia e de injustiça.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
Ai de vós, escribas e fariseus, hipócritas! Porque edificais os sepulcros dos profetas, adornais os monumentos dos justos,
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
e dizeis: “Se estivéssemos nos dias dos nossos pais, nunca teríamos sido cúmplices deles quando derramaram o sangue dos profetas”.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Assim vós mesmos dais testemunho de que sois filhos dos que mataram os profetas.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Completai, pois, a medida de vossos pais.
Serpentes, ninhada de víboras! Como escapareis da condenação do inferno? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Por isso, eis que eu vos envio profetas, sábios, e escribas; a uns deles matareis e crucificareis, e a [outros] deles açoitareis em vossas sinagogas, e perseguireis de cidade em cidade;
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
para que venha sobre vós todo o sangue justo que foi derramado sobre a terra, desde o sangue do justo Abel, até o sangue de Zacarias, filho de Baraquias, ao qual matastes entre o templo e o altar.
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Em verdade vos digo que tudo isto virá sobre esta geração.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
Jerusalém, Jerusalém, que matas os profetas, e apedrejas os que te são enviados! Quantas vezes eu quis ajuntar os teus filhos, como a galinha ajunta os seus pintos debaixo das asas; porém não quisestes!
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Eis que vossa casa vos será deixada.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
Pois eu vos digo que a partir de agora não me vereis, até que digais: “Bendito aquele que vem no nome do Senhor”.
