Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Then spake Iesus to the people and to his disciples
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
sayinge. The Scribes and the Pharises sit in Moses seate.
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
All therfore whatsoever they byd you observe that observe and do: but after their workes do not:
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
For they saye and do not. Ye and they bynde hevy burthes and grevous to be borne and ley the on menes shulders: but they themsylfes will not heave at them with one of their fyngers.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
All their workes they do for to be sene of me. They set abroade their philateries and make large borders on there garmetes
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
and love to sit vppermooste at feastes and to have the chefe seates in the synagoges
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
and gretinges in the marketes and to be called of men Rabi.
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
But ye shall not suffre youre selves to be called Rabi. For one is youre master that is to wyt Christ and all ye are brethre.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
And call no man youre father vpon the erth for there is but one youre father and he is in heven.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Be not called masters for there is but one youre master and he is Christ.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
He that is greatest amoge you shalbe youre seruaunte.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
But whosoever exalteth himsilfe shalbe brought lowe. And he yt hubleth himsilfe shalbe exalted.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Wo be vnto you Scribes and Pharises ypocrites for ye shutte vp the kyngdome of heve before men: ye youre selves goo not in nether suffre ye them that come to enter in.
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
Wo be vnto you Scribes and Pharises ypocrites: ye devoure widdowes houses and that vnder a coloure of praying longe prayers: wherfore ye shall receave greater damnacion.
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
Wo be vnto you Scribes and Pharises ypocrites which compasse see and londe to bringe one in to youre belefe: and when he ys brought ye make him two folde more the chylde of hell then ye youre selves are. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
Wo be vnto you blynd gides which saye whosoever sweare by the teple it is no thinge: but whosoever sweare by the golde of the temple he offendeth.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
Ye foles and blinde? whether is greater the golde or the teple that sanctifieth ye golde.
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
And whosoever sweareth by the aulter it is nothinge: but whosoever sweareth by ye offeringe yt lyeth on ye aultre offendeth.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
Ye foles and blinde: whether is greater ye offeringe or ye aultre which sanctifieth ye offeringe?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
Whosoever therfore sweareth by ye aultre sweareth by it and by all yt there on is.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
And whosoever sweareth by the teple sweareth by it and by hym yt dwelleth therin.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
And he that sweareth by heve swereth by the seate of God and by hym that sytteth theron.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
Wo be to you Scribes and Pharises ypocrites which tythe mynt annyse and comen and leave the waygthtyer mattres of ye lawe vndone: iudgemet mercy and fayth. These ought ye to have done and not to have left the othre vndone.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
Ye blinde gydes which strayne out a gnat and swalowe a cammyll.
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
Wo be to you scribes and pharises ypocrites which make clene ye vtter syde of the cuppe and of the platter: but within they are full of brybery and excesse.
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
Thou blinde Pharise clense fyrst the outsyde of the cup and platter that the ynneside of them maye be clene also.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
Wo be to you Scribe and Pharises ypocrite for ye are lyke vnto paynted tombes which appere beautyfull outwarde: but are wt in full of deed bones and of all fylthynes.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
So are ye for outwarde ye appere righteous vnto me when within ye are full of ypocrisie and iniquite.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
Wo be vnto you Scribes and Pharises ypocrites: ye bylde the tombes of the Prophetes and garnisshe the sepulchres of the righteous
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
and saye: Yf we had bene in the dayes of oure fathers we wolde not have bene parteners with them in the bloud of the Prophetes.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
So then ye be witnesses vnto youre selfes that ye are the chyldren of them which killed the prophetes.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Fulfill ye lyke wyse the measure of youre fathers.
Yee serpentes and generacion of vipers how shuld ye scape ye dapnacio of hell? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Wherfore beholde I sende vnto you prophetes wyse men and scribes and of the ye shall kyll and crucifie: and of the ye shall scourge in youre synagoges and persecute from cyte to cyte
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
that vpon you maye come all the righteous bloude that was sheed vpon the erth fro the bloud of righteous Abell vnto ye bloud of zacharias the sonne of Barachias who ye slewe betwene the teple and ye altre.
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Verely I say vnto you all these thinges shall light vpon this generacion.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
Hierusalem hierusalem which kyllest prophetes and stonest the which are sent to the: how often wolde I have gadered thy chyldren to gether as the henne gadreth her chickes vnder her winges but ye wolde not:
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Beholde youre habitacio shalbe lefte vnto you desolate.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
For I saye to you ye shall not se me heceforthe tyll that ye saye: blessed is he that cometh in the name of ye Lorde.
