Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Then Jesus spoke to the multitudes and His disciples,
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
saying, The scribes and Pharisees sat upon the seat of Moses;
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
therefore do and keep all things so many as they may speak to you, but do not according to their works; for they say, and do not.
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
But they bind heavy burdens, and place them on the shoulders of the people; and they themselves are not willing to touch them with their finger.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
And they do all their works to be seen by the people: for they broaden their phylacteries, and enlarge the borders of their garments,
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
and they love the first couch at the suppers, and the first seats in the synagogues,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
and salutations in the forums, and to be called by the people, ""Doctor.""
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
But be ye not called Doctor: for One is your teacher; and you are all brothers.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
And call no man father upon the earth: for One is your Heavenly Father.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Be not called teachers: because One is your teacher, Christ.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
And the great of you shall be your deacon.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
But whosoever shall exalt himself, shall be abased; and whosoever shall humble himself shall be exalted.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
But woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you shut up the kingdom of the heavens against the people: for you do not go in, neither do you permit those coming in to enter.
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you compass the sea and the dry land to make one proselyte, and when it may be done, you make him twofold more the son of hell than yourselves. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
Woe unto you, blind guides, who are saying, Whosoever may swear by the temple it is nothing; but whosoever may swear by the gold of the temple, he is debtor.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
Ye fools and blind: for which is the greater, the gold, or the temple sanctifying the gold?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
And, Whosoever may swear by the altar, it is nothing; but whosoever may swear by the gift upon it, is debtor.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
Ye blind: for which is the greater, the gift, or the altar which sanctifies the gift?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
Therefore the one swearing by the altar, swears by it, and by all things which are on it.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
And the one swearing by the temple, swears by it, and by Him who inhabited it.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
And the one swearing by heaven, swears by the throne of God, and by Him that sitteth upon it.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you tithe mint and anise and cummin, and pass by the weightier matters of the law, judgment, mercy, and faith: it behooves to do these and not to neglect those.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
Ye blind guides, who strain out the gnat, and swallow down the camel.
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you purify the exterior of the cup and the plate, and within they are full of extortion and impurity.
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
Ye blind Pharisee, first purify the inside of the cup, in order that its outside may be clean.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you are like whitened sepulchers, which are beautiful indeed externally, but within they are full of the hones of the dead people, and every impurity.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
So you also appear unto the people indeed righteous, but within you are full of hypocrisy and iniquity.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you build the tombs of the prophets, and ornament the sepulchers of the righteous,
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
and you say, If we were in the days of our fathers we would not have been their fellow-partakers in the blood of the prophets.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
So you witness to yourselves, that you are the sons of those who murdered the prophets.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
And you fill up the measure of your fathers.
Ye serpents, generations of vipers, how can you escape from the judgment of hell? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Therefore I send unto you prophets, and wise men, and scribes: you will kill and crucify some of them; and will scourge some of them in your synagogues, and will persecute them from city to city;
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
in order that all the righteous blood shed upon the earth, from the blood of righteous Abel, unto the blood of Zachariah the son of the blessed, whom they slew between the temple and the altar, may come upon you.
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Truly I say unto you, all these things shall come upon this generation.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
O Jerusalem, Jerusalem, thou that killest the prophets, and stonest them that have been sent unto thee! how frequently did I wish to gather together thy children, in the manner in which a hen gathers her brood under her wings, but ye were not willing!
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Behold, your house is left unto you desolate.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
For I say unto you, that ye can see me no more until you can say; Blessed is He that cometh in the name of the Lord.
