Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Then spake Jesus to the multitudes and to his disciples,
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
saying, The scribes and the Pharisees sit on Moses’ seat:
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
all things therefore whatsoever they bid you, [these] do and observe: but do not ye after their works; for they say, and do not.
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
Yea, they bind heavy burdens and grievous to be borne, and lay them on men’s shoulders; but they themselves will not move them with their finger.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
But all their works they do to be seen of men: for they make broad their phylacteries, and enlarge the borders [of their garments],
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
and love the chief place at feasts, and the chief seats in the synagogues,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
and the salutations in the marketplaces, and to be called of men, Rabbi.
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
But be not ye called Rabbi: for one is your teacher, and all ye are brethren.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
And call no man your father on the earth: for one is your Father, [even] he who is in heaven.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Neither be ye called masters: for one is your master, [even] the Christ.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
But he that is greatest among you shall be your servant.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
And whosoever shall exalt himself shall be humbled; and whosoever shall humble himself shall be exalted.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
But woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because ye shut the kingdom of heaven against men: for ye enter not in yourselves, neither suffer ye them that are entering in to enter.
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye compass sea and land to make one proselyte; and when he is become so, ye make him twofold more a son of hell than yourselves. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
Woe unto you, ye blind guides, that say, Whosoever shall swear by the temple, it is nothing; but whosoever shall swear by the gold of the temple, he is a debtor.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
Ye fools and blind: for which is greater, the gold, or the temple that hath sanctified the gold?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
And, Whosoever shall swear by the altar, it is nothing; but whosoever shall swear by the gift that is upon it, he is a debtor.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
Ye blind: for which is greater, the gift, or the altar that sanctifieth the gift?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
He therefore that sweareth by the altar, sweareth by it, and by all things thereon.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
And he that sweareth by the temple, sweareth by it, and by him that dwelleth therein.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
And he that sweareth by the heaven, sweareth by the throne of God, and by him that sitteth thereon.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye tithe mint and anise and cummin, and have left undone the weightier matters of the law, justice, and mercy, and faith: but these ye ought to have done, and not to have left the other undone.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
Ye blind guides, that strain out the gnat, and swallow the camel!
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye cleanse the outside of the cup and of the platter, but within they are full from extortion and excess.
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
Thou blind Pharisee, cleanse first the inside of the cup and of the platter, that the outside thereof may become clean also.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye are like unto whited sepulchres, which outwardly appear beautiful, but inwardly are full of dead men’s bones, and of all uncleanness.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
Even so ye also outwardly appear righteous unto men, but inwardly ye are full of hypocrisy and iniquity.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye build the sepulchres of the prophets, and garnish the tombs of the righteous,
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
and say, If we had been in the days of our fathers, we should not have been partakers with them in the blood of the prophets.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Wherefore ye witness to yourselves, that ye are sons of them that slew the prophets.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Fill ye up then the measure of your fathers.
Ye serpents, ye offspring of vipers, how shall ye escape the judgment of hell? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Therefore, behold, I send unto you prophets, and wise men, and scribes: some of them shall ye kill and crucify; and some of them shall ye scourge in your synagogues, and persecute from city to city:
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
that upon you may come all the righteous blood shed on the earth, from the blood of Abel the righteous unto the blood of Zachariah son of Barachiah, whom ye slew between the sanctuary and the altar.
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Verily I say unto you, All these things shall come upon this generation.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
O Jerusalem, Jerusalem, that killeth the prophets, and stoneth them that are sent unto her! how often would I have gathered thy children together, even as a hen gathereth her chickens under her wings, and ye would not!
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Behold, your house is left unto you desolate.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
For I say unto you, Ye shall not see me henceforth, till ye shall say, Blessed [is] he that cometh in the name of the Lord.
