Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Maniyakon Iyesus ash ashonat b́ danifwotssh hank'o ett b́ keewi,
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
«Nemo danifwotsnat ferisawino eteefwots Muse jorats bedek'rne.
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
Mansh eshe bo itsh bo keewts jamo k'alwere, korde'ere, bo bofinirwonmó fink'ayere, bo bokeewirwo finats jitsraknee,
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
Mangonat kic'its kuro tipdek't ash mangrats bokurifoni, botookishomó bojaabon t'awiyosh dab́ geeratsne.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
Bofin jamo asho boon b́bek'etwok'owa etniye bofiiniri. Ik'o bok'onor kitabiya genzit bo gawintsiri, Ik' nem kotirwok'o botahefonowere b́ guuratsi s'aaro shipdek'tni bo geenzifoni,
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
Jiwoke mang beyoko, ayhudiyots Ik' bok'onf mooke shints beyokoniye detso boshunfoni.
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
Jebatsnowere ash jamo boosh gup' gup'aar jamo boon aatr ‹Danifono!› err bo s'eegetuwok'owe bogefoni,
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
Itmó itko danifo ik s'uzo b́wottsotsnat it jametswere esshwwotsi it wottsotse ‹Danifono› eteyar s'eegek'ayere.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
Ando aaniy it itdetsts niho darotse ik s'uzo b́wottsosh datsatse konnor ‹Nihono› err s'eegk'ayere.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Iti danirwo Krstos s'uzi b́wottsosh ‹Daniruwono› err s'eegeyo k'ayere.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
Ititse eeno it guutso wotowe.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
B́ tooko dambaan detsetwo dashan aanitwe, b́ tooko dashan detsetwo dambaan wotitwe.»
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
«Asho dari mengstots b́ kindrawok'o, b́ fengesho is'iruwots it itgit alberetswotso, nemo danifuwotsnat ferisawino eteefuwotso! indowe itsha! it ittokoosh bíts kindratste, kindosh geyirwotsnowere bokindrawok'o bazirutee! [
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
Nem danifuwotsnat ferisawino etfwotso, be'ewosha etaat geenzidek'at Ik'o it k'onirwats weebdek'at t'oow máátsuwots detstso ishbaziruwotso indowe itsha! manshe itatse ikibog angsho bodetuwe.]
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
It took danaw nem danifwotsnat ferisawiwotso! indowe itsha! ayhudi woteraw ash iko ayhudi imnetiyo maants woniyosh datsatsno aats k'aratsno sha'at it gúriri, kindsh itdek'tsok'onowere, itiyere gitkisho ikibogo gahanemsh k'antso woshirutee! (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
«It jishiru dooguwotso! indowe itsha! ‹Asho Ik' k'oni moon b́taariyale, eegor woteratse› etfte, ‹Ik' k'oni mootsi awntson b́ taariyalmo taarman bín detsetwe› etirute,
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
It shiyawwotsnat doogwotso! awntsonat awnts s'ayintsitu Ik'i mootse ááw bogfa?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
Mank'o ‹Asho wosho t'intseyiru bewokoki t'arap'ezon b́ taariyal eegor woteratse, › woshman t'intseyiru k'ac'atse fa'a woshon b́taariyalmó taaro bín detsetwe etirute.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
It doogwotso! woshonat woshman s'ayintsitu wosh t'intseyiru t'arap'ezoniyere ááw bogfa?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
Eshe wosh t'intseyiru t'arap'ezon taarirwo, wosh t'intseyiru t'arap'ezonat wosh t'intseyiru t'arap'ezatse fa'a keew jamone b́taariri.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
Ik' moon taarituwo, Ik' moonat Ik'mootse fa'a Ik'one b́taariri.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
Daron taaritwonwere Ik'o mangi jooronat b́ jooratse beyirwonee b́ taariri.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
«It git alberets nem danifwotsnat ferisawiwotso! indowe itsha! arshudiko, k'ushuwiko, orobrikono tatslo imirutee, ernmó nemotse een eenwotsi k'azniye it k'riri, boowere kááw angshwotsi, orowe etonat amanetso wotoniye, ekeewi itk'ayawo hanoor k'alo itn geyife b́ teshi.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
It jishiru doogwotso! it úshiru jamwotso s'ungok'o muk'nana'a wottswotsi s'aldek'at it juwiri, kambulok'o een keewonmó it k'oot'iri!
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
«It git alberets nemo danifwotsnat ferisawiwotso! indowe itsha? B́rc'k'onat saniyon úriweertso s'ayintsirute, b́ gitsonmó biik'onat jaalon bín s'eenke,
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
Nee dog ferisawiyono! shin shino brc'uk'onat saniyon b́ gitso s'ayintswee, manoor b́bootsonúwere s'ayin wotituwe.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
«It git alberets nem danifwotsnat ferisawiwotsn indowe itsha! bogitsotse ash duuni mak'tsonat kim keewo bítse s'eents, bo úronmo nora eteets nas' k'alamiyo fuutere sheengiru doowwotsiye it ariye.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
Mank'owere it, úratse ashosh ash kááwo araatniye it be'eyiri, it gitsonmó git alberetsonat gondo s'eenwtsere.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
«It git alberets, nem danifwotsnat ferisawiwotso! indowe itsha! it nebiywots dowoniye it agiri, k'irts kááwwots hawltiyoniye it shengshiri.
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
‹Nonih shintswotsntoni noteshi wotink'ere nebiyiwots s'atso kuut'r bonton ikwoterawnk'one b́teshi› etirute.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Eshe, nebiyiwotsi úd'ts ashuwots nana'o it woto it tookon gawirute.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Eshe, it nihots dek' botuutso it were s'eentswere.
It dawnzwotso, dawnz nana'úwotso, gahanemits fayotse aawk'o k'alrniya oorosh it faliti? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Mansh hamb, taa nebiyiwotsi, dantelefetswotsi, danifwotsi it maants dowittwee, boyitse ik ikuwotsi úd'itutee, ik ikuwotsi jitetutee, ik ikwotsnowere bo Ik' k'oni mootse togetute, ik kitotse ik kitomaad gishitutee.
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
Manatse tuutson kááwo Abeel s'atsatse de'er Ik'i moonat wosh t'intseyiru t'rap'ezi dagotse it úd'tsok b́ borfetsosh Berakiyu naay Zekariyas s'atsats b́ borfetsosh datsats kud'ts kááwwots s'atsatse tuuts fayo itatsatse b́bodeti,
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Arikoniye itsh tkeewiri, fay jamaaniye, and dúranatse shuwetsanotsats bodetwe.»
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
Manats dabt́ hank'owa bíet, «Iyerusaleme, Iyerusaleme! nee nebiywotsi úd'irunee! nmaants woshetswotsi úd'at shútson togirunee! baaku b nana'o b gop'shots b kakufok'o, taawor n nana'o ikok kakuwosh ambtsote t geyi! itmó geratste.
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Eshe hambe, it moo bashar oritwe.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
Manshe ‹Doonzo shútson wetuwo deereke› it erfetsosh haniye il taan be'atste etirwe.»
