Від Матвія 22
1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
Nitaroñe am’iareo añ’ ohatse indraike t’i Iesoà, ami’ty hoe:
2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
Sareañe ami’ty mpanjaka nañalankañe sabadidan’ enga-vao i fifehean-dikerañey.
3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
Nahitri’e mb’amo nambarañe amy sabadidakeio o mpitoro’eo, fe tsy nisatrie’iereo ty homb’eo.
4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
Mbore nañitrike mpitoroñe ila’e ami’ty hoe, Taroño amo nambarañeo ty hoe: Ingo fa nihalankàñeko i sabadidakey, fa nandenta añombe naho voroñe, fonga veka’e: ehe mahavia mb’amy fañengàm-baliy.
5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
F’ie tsinambolitio’ iereo vaho niveve añe, teo ty nimb’ an-drova mb’eo, teo ty nimb’an-tolon-draha’e añe.
6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
Rinambe ty ila’e ka o mpitoro’eo, nahivivio’ iereo, naho navetra’ iereo.
7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Jinanji’ i mpanjakay, le nandofiry, naho rinoa’e añe i mpamono rezay vaho finorototo’e añ’afo ty anjomba’ iareo.
8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
Le hoe re amo mpitoro’eo: Fa hinajary i enga-vaoy, fe tsy mañeva o nambarañeo.
9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
Akia henaneo mb’amo lalañeo mb’eo, le ambarao ze tendreke hiatreke i sabadidan’ enga-valiy.
10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
Niavotse mb’amo lalañeo mb’eo o mpitoroñeo, le hene natontoñe ze nizoeñe ndra ty soa ndra ty raty vaho nifonitse mpikama i sabadidan’ enga-valiy.
11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
Nizilike ao i mpanjakay hisary o nikamao, naho nanjo ondaty tsy nisaroñe sikim-panambaliañe,
12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“Той же мовчав.
le hoe re tama’e: O rañetse, akore ty nimoaha’o atoañe, ihe tsy aman-tsarimbom-panambaliañe? F’ie nitsiñe.
13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
Le hoe i mpanjakay tamo mpitoro’eo: Rohizo o taña’e naho tombo’eo vaho ajorobo an-kerakeran-tsikeokeoke ao, am-paran-kalalefan-tsikeokeok’ ao; amy fangololoihañe naho ali-vazañey.
14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
Maro ty kinanjy, fa tsi-ampeampe ro joboñeñe.
15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
Niveve hey o Fariseoo, hikilily ty hampidreñam-pandrike aze an-tsaontsi’e.
16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
Le nirahe’ iereo mb’ama’e mb’eo ty ila’ o mpiana’ iareoo naho ty boak’ amo borizà’ i Herodao, hanao ty hoe: O Talè, apota’ay te migahin-dRehe, mañoke o lalan’ Añahareo an-dili-po, tsy an-kahembañe, vaho tsy mirihy.
17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
Isaontsio ty heve’o: Hake hao ty mandroroñe amy Kaisara, he tsie?
18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
Fe niarofoana’ Iesoà ty famañahia’ iareo, le hoe re, Ty soa-miatreke, ino ty anigiha’ areo ahy?
19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
Atorò ahy i bogady faroroñey. Le nindesa’ iereo drala sotra.
20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
Le hoe re tam’iereo: Sare ia naho vinta’ia v’itoy?
21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
Hoe iereo: A i Kaisara. Le hoe t’i Iesoà tam’ iereo: Ampolio amy Kaisara ze a i Kaisara, naho aman’ Añahare ze an’ Andrianañahare.
22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
Nahajanjiñe iereo le nilatsa naho nisitake aze vaho nibioñe.
23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
Tamy àndro zay, nifañaoñe ama’e o Tsadokeo, o mandietse ty fitroarañ’ an’ kavilasio, le nañontane aze
24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
ty hoe: O Talè, toe nisaontsie’ i Mosè aman-tika, t’ie mitrao-pimoneñe ty mpirahalahy naho mihomake ty raike tsy aman’ ana-dahy, le ty rahalahi’e ty hañenga i nivali’ey hampitroara’e tiry ho a i rahalahi’ey.
25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
Inao, t’ie fito mirahalahy aman-tika, nañenga valy ty zoke’e le nivetrake tsy nampipoke tiry, le nengae’ i rahalahi’ey i vali’ey.
26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
Nanao zay ka i faha-roey naho ty faha-telo, pak’amy faha-fitoy.
27 А по всіх вмерла й жінка.
Ie añe, nihomake i rakembay.
28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
Aa kanao fanaña’ iareo iaby, ia amy fito rey ty ho vali’e?
29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
Tinoi’ Iesoà ty hoe iereo: Mandilatse nahareo naho tsy mahafohiñe ndra o pinatetseo ndra ty haozaran’ Añahare.
30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
Ie amy androm-pampivañonan-ko veloñey, tsy hañenga ampela ty lahilahy, ndra lahilahy ty ampela, fa hanahake o anjelin’ Añahare andindìñeo.
31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
Tsy vinaki’ areo hao, ty amy fampitroarañe o vilasioy, i nitsara’ Iehovà ama’ areoy ty hoe:
32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
Zaho Iehovà ro Andrianañahare’ i Abraàme, naho t’i Andrianañahare’ Isaka, naho t’i Andrianañahare’ Iakobe? Kanao izay, le tsy Andrianañahare’ o nihomakeo re, fa a o veloñeo.
33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
Ie nahajanjiñe zay i lahialeñey le nilatsa amy hihi’ey.
34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
Aa ie nirendre’ o Fariseoo te tsy nanan-kavale o Tsadokeo, le nifanontoñe,
35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
le hoe ty ontane’ ty mpahay Hake ama’e hitsoke aze:
36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
O Talè, inoñe ty lily lohà’e amy Hake ao?
37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
Le hoe re tama’e: Kokò t’Iehovà Andrianañahare’o an-kaampon’ arofo naho an-kaliforam-piaiñe vaho an-kaozara’o iaby.
38 Це найбільша й найперша заповідь.
Zay ty lohà’e.
39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
Hambañ’ama’e ty faha-roe: Kokò ondatio manahake ty vata’o.
40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
Amy lily roe rey ro iantehera’ t’i Hake iaby naho o Mpitokio.
41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
Nifandrimboñe o Fariseoo, le nañontanea’ Iesoà
42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“Вони Йому кажуть: „Давидів“.
ty hoe, Akore ty safiri’ areo ty amy Norizañey? T’ie ana’ ia? Tinoi’ iereo ty hoe: Ana’ i Davide.
43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
Hoe re tam’ iereo: Aa vaho akore t’i Davide, ie añamy Arofo Masiñey ro nikanjy aze ty hoe: Talè,
44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
amy pinatetse ty hoe: Nitsara amy Talèko t’Iehovà ami’ty hoe: Mitoboha an-tañako havana etoa ampara’ te anoeko atimpahem-pandia’o o rafelahi’oo?
45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
Aa kanao natao’ i Davide: Talè, inoñe ty maha ana’e aze.
46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Tsy nahatoiñe aze ndra volan-draike iereo, le tsy teo henane zay ty nahavany nañontane aze ndra inoñ’inoñe.
