Від Матвія 21
1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
kanbo Yeecu kange bi bei tomangeceu dadom kange wurcalimari, ci yaken betafaji fiye bang jaitun ne. co Yeecu tuom bibei tomange ce ci yob.
2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
co yii ci ko doken muan loro kakumeu, kan to kelba kange be ce ci wari. ko kwiu ci kom bou men ciko.
3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
na kange nii yii kom dike kange dor nyo di, ko yi co Teluwe cui citi. nii co an tomu kom kici danjang.
4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
wo mani nyo na din dukum nii duku membo toke
5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
ko yi bi butobo ci yo na, ko to liya kume bouti kumen nii cukka duwek yim dor kelbar dor be lunjuge kelbar.
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
co bi bei tomangeceu cu yaci ma dike Yeecu yi ciye.
7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
ya cin ki kelbau kange be kelbau ci miranti kulenciro cere, Yeecu kwii la yii ti dor kulenro nin.
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
dur nuber mirang ti kulen ciyero dor nurer, kangem bo kiyangu alu tiniu cin miranti nure.
9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
nubo mwerum we kaco kange buiceu, cin kung dirciyero citi toki Hocana fiye bi bwe Dauda wiye, ni bibuiyere co, wuro bou ti mor dene Teluweu. Hocana fiye Teluwe wiyeu,
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
kambo Yeecu doken wurcalima cinarloro dim, la ci merangi we wo?
11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
nubo lankar cinen, won Yeecu, nii durkume wo Najaret mor Galili.
12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
co Yeecu, doken mor bi kurwabere, con yuwabkan nubo miyaran diker tiye kange buro ten dikerti moreu. co yalangum dengila nubo wo fuion kiyemer tiyeu, kange kutile nubo miye nagum fiye tiyeu.
13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви, “а ви робите з нього „печеру розбійників“.
con yii mulangum mulange lomi a yila lo dilor, lakom yilam buwak nob kub ciko.
14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
co fukmatini kange kilenti bourangu cinene mor bi kur waber, con twan ci.
15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
lanob bi wabero durko kange nob meranka werfunereu, cin to diker nyumankaro wo co manange cin nuwa tenbibeyo ci kun dirciro ti mor bikur waber, tokti Hocana fiye bibwe Dauda wiyeu, cin nuwa buwarum nem.
16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу“?
coki yii ce, mo nuwa dike ci tok tiye? Yeecu ciya ci oo laka nuwambowika, nyibibeyo bi du wadinim an buro no yiir tiyeu man dokti dur tangkako wi?
17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
la Yeecu dubom ci cerum mor cinan lor yaken betani kuma co ca da'a wi.
18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
la con buri kanbo ca yilau cinan loreri co nuwa wuranti
19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“І фіґове дерево зараз усохло. (aiōn g165)
la con to tii nyingcin kong nure, con ya dimertironin laca fiya bituti mani kan layu. lacon yii tiye, betuti no nin we munen tak, danjang ko cuwo tii nyingcin dor kwicim (aiōn g165)
20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
bibei tomange ceu tonyori, cin nyumangi ciki manyi tii nying cindo kwiddim dangjang nye.
21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
Yeecu yila yii ci, bicom ma yii kom tii na kom wiki bilanke kwaneri manidi, kebo ka ma tii nyingcin do nine ka ma tiye, lakom toki bwen nan co bang ko wori, kom ki akom co dii, na mob ken mor caji, la an manyo
22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
bwen na yeka keneri, kone bilenkerirti, kam nyo.
23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
kambo Yeecu bou mor kur bi waberedi, liya wabe nubo dur nubero bonrangn cinen kambo co ma meranka tiyeu, cin toki, ki bikwan kerero wuni moma dike buro tiye, we nenen bikwan kero ce?
24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
la Yeecu yii ci, na miu keneu man me kom ker. na kom yii yeri, man yii kom keno ki bi kwan kerero wini ma manan dike buro ti cike.
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
yuka mwengek yuwanako yau fe? yau dii kwama kaka, yau nubo nin? la cin tokkangi bwiti ci, ciki na bou yii boki dii kwama an yibo, ye bwi ka ne nebo bilener kange ce?
26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
bwen bo yi bou ki bou nubo nindi, bou cuwa nuboti, wori ci gwam citu Yuwana na nii dukume.
27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
co co la ci yii Yeecu ciki nya nyombo. co keneu con yii ci, mikeneu mani ma yii komti keno kibi kwando wini ma manangum dike buroti yeu.
28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
lan ye ka kwabe? nii wi manangen do take duwen
29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
bweu yii co mani ma ya ti, la ki con fulong nercero con yaken.
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
la nii wo ya be yobe nin tok dike co yiwo kabau. lacon manciya Tee laco yabo.
31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
wemor be beyo wo ma dike teciye cuitiye? ciki wo kabau, Yeecu yii ci, bicom ma yii kom ti nuboyo dorti kange nob burotume an do kenten liyar kwamaro namimde kom.
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
Yawana bou kumen kin nure cak-cak ka ne bo bilenker kange co nubo yõ dor tiyeu. kange natub ma burotum tiyeu ne bilenker cinen. lakume bwiko wo ka tom dike wo mane, ka yoloten bo ki bui nako ne bilenker kange co.
33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
ko cuwa tu kange danke. ma kange ni take, con fi fik take nin, con kwarum takeu, con wob bicunge yamka inabikowi, con mu dengila cuwen cuweme wo atom take tiyeu, lacon neken nubo kangem takeu kambo ci tokkangum kiyemereu, lacon cu kange bitine kange.
34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
kambo cuwa kiye inabi ko lameri con tom canga ce kangem na yo cinen carin cari to co mor takeu.
35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
la nob nangenebo wo tacanga buro buk wineu, ci tualum wineu, mobang wine ki ter
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
nii ta'ake tung ten kangem cangam, lawo ki kabau, la nob nange nebo ma cinen na wo ki kabau.
37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
bwiko cuwo nii taãke tuom ten bibwe ce, cinenr, tokti
38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
kambo nob nagenebo to bibwi nii ta'ake di citi tokkangi buiti ci, won co nii aca kwali to tiyeu kom bou bi twalum cona bou cam kwalito,
39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
la cin tam bweu, ci mobkenco buim taken laci tualum co.
40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
la nii ta'akeu boudi, ye cama nob nangenebo wuro nin tiye?
41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
la cin yico, an tualangum, na yila ta'ake ne nangene bo bwirko buro ki mare cilong cilonge, na yila ta'ake ne kangem nob nageneb buro a yam co tiki cuakiyar inabikeu.
42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
Yeecu yii ci ka tobo mor bifimere, tero wo nobo nin kuweti koweu, coyilan ter culangere. woki no Teeluwe nin, la yilam diker nyiman kar nuwebe?
43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
na weu ma yi komti, antum liyar kwamaro kumer, na bitine wo ne bituti tiyeru.
44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
nii wo yarti dor terero wori can yakcangum ki fiti. la nii wo tero yae cineti dore di ankuwan co.
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
la nii liya re kange faricawa cin kwa ki dike ci toktiyeri la cin nyom ki tok kange ci.
46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
ci do tika cekori, lacin cuwa tai nubo mwerum meu, wori nubo tum co con nii dukume.
