Від Матвія 20

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

— Qünki ǝrx padixaⱨliⱪi bir yǝr igisigǝ ohxaydu. Igisi üzümzarliⱪida ixlǝxkǝ adǝmlǝrni yallax üqün tang sǝⱨǝrdǝ sirtⱪa qiⱪiptu.

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

U ixlǝmqilǝr bilǝn künlüki üqün bir kümüx dinardin berixkǝ kelixip, ularni üzümzarliⱪiƣa ǝwǝtiptu.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

Saǝt toⱪⱪuzlarda u yǝnǝ sirtⱪa qiⱪip, bazarda bikar turƣan baxⱪa kixilǝrni kɵrüptu.

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

Ularƣa: «Silǝrmu üzümzarliⱪimƣa beringlar, ⱨǝⱪⱪinglarƣa tegixlikini berimǝn» — dǝptu.

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

Ular üzümzarliⱪⱪa beriptu. Qüxtǝ wǝ saǝt üqtimu u yǝnǝ qiⱪip yǝnǝ xundaⱪ ⱪiliptu.

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

Lekin [kǝqⱪurun] saǝt bǝxlǝrdǝ qiⱪⱪanda u yǝrdǝ turƣan yǝnǝ baxⱪilarni kɵrüp, ulardin: «Nemǝ üqün bu yǝrdǝ kün boyi bikar turisilǝr?» dǝp soraptu.

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

Ular: «Bizni ⱨeqkim yallimidi» dǝp jawab ⱪayturuptu. U ularƣa: «Undaⱪta, silǝrmu üzümzarliⱪimƣa berip ixlǝnglar» — dǝptu.

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

Kǝq bolƣanda, üzümzarliⱪ igisi ƣojidariƣa: «Ixlǝmqilǝrni qaⱪirip, ǝng ahirida kǝlgǝnlǝrdin baxlap ǝng awwal kǝlgǝnlǝrgiqǝ ⱨǝmmisining ix ⱨǝⱪⱪini bǝr» dǝptu.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

Awwal kǝqⱪurun saǝt bǝxtǝ ixⱪa kǝlgǝnlǝr kelip, ⱨǝrbiri bir kümüx dinardin eliptu.

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

Əng awwal yallap kelingǝnlǝrning nɵwiti kǝlgǝndǝ, ular: Tehimu kɵp ix ⱨǝⱪⱪi alimizƣu, dǝp oylixiptu; biraⱪ ularmu bir kümüx dinardin eliptu.

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

Ular ix ⱨǝⱪⱪini alƣini bilǝn yǝr igisidin aƣrinip:

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

«Bu ahirda kǝlgǝnlǝr pǝⱪǝt bir saǝtla ixlidi, biraⱪ siz ularni kün boyi japaliⱪ wǝ ⱪattiⱪ issiⱪni qǝkkǝn bizlǝr bilǝn barawǝr ⱨesablidingizƣu, dǝp ƣudurixiptu.

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

Lekin [yǝr igisi] ularning birigǝ jawab ⱪayturup: «Buradǝr, sanga naⱨǝⱪliⱪ ⱪilƣinim yoⱪ! Sǝn bilǝn bir kümüx dinarƣa kelixmigǝnmiduⱪ?

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

Ⱨǝⱪⱪingni elip ⱪaytip kǝtkin. Bu ahirda kǝlgǝngimu sanga ohxax bǝrgüm bar.

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

Ɵzümningkini ɵzüm bilgǝnqǝ ixlitix ⱨoⱪuⱪum yoⱪmu? Sehiy bolƣanliⱪimƣa kɵzüng ⱪiziriwatamdu?

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

Xundaⱪ ⱪilip «Aldida turƣanlar arⱪiƣa ɵtidu, arⱪida turƣanlar aldiƣa ɵtidu»; qünki qaⱪirilƣanlar kɵp, ǝmma tallanƣanlar az bolidu.

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

Əysa Yerusalemƣa qiⱪiwetip, yolda on ikki muhlisini bir qǝtkǝ tartip, ularƣa mundaⱪ dedi:

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

— Mana biz ⱨazir Yerusalemƣa qiⱪip ketiwatimiz. Insan’oƣli bax kaⱨinlar wǝ Tǝwrat ustazliriƣa tapxurulidu. Ular uni ɵlümgǝ mǝⱨkum ⱪilidu

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

andin uni mǝshirǝ ⱪilip, ⱪamqilap wǝ krestlǝxkǝ yat ǝlliklǝrgǝ tapxuridu. Lekin u üqinqi küni ⱪayta tirilidu.

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

Xu qaƣda, Zǝbǝdiyning oƣullirining anisi ikki oƣlini elip, Əysaning aldiƣa kelip uningdin bir ixni tǝlǝp ⱪilmaⱪqi bolup sǝjdǝ ⱪildi.

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

Nemǝ tǝliping bar? — dǝp soridi u. Ayal uningƣa: — Xuni ǝmr ⱪilƣaysǝnki, sening padixaⱨliⱪingda bu ikki oƣlumdin biri ong yeningda, biri sol yeningda oltursun, — dedi.

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся )?“„Вони кажуть Йому: „Можемо“.

Əysa ularƣa jawabǝn: — Silǝr nemǝ tǝlǝp ⱪiliwatⱪininglarni bilmǝywatisilǝr. Mǝn iqixkǝ tǝmxǝlgǝn ⱪǝdǝⱨni iqǝlǝmsilǝr? Iqǝlǝymiz, — deyixti ular.

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

U ularƣa: — Silǝr ⱨǝⱪiⱪǝtǝnmu mening ⱪǝdǝⱨimdin ortaⱪ iqisilǝr. Biraⱪ ong yaki sol yenimda olturux nesiwisi mening ihtiyarimda ǝmǝs, bǝlki Atam kimlǝrgǝ tǝyyarliƣan bolsa, xularƣa nesip bolidu.

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

[Ⱪalƣan] on muhlis buningdin hǝwǝr tapⱪanda, ikki ⱪerindixidin hapa boldi.

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

Lekin Əysa ularni yeniƣa qaⱪirip, mundaⱪ dedi: — Silǝrgǝ mǝlumki, ǝllǝrdiki ⱨɵkümranlar ⱪol astidikidikilǝr üstidin buyruⱪwazliⱪ ⱪilip ⱨakimiyǝt yürgüzidu, wǝ ularning ⱨoⱪuⱪdarliri ularni hojayinlarqǝ idarǝ ⱪilidu.

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

Biraⱪ silǝrning aranglarda xundaⱪ bolmisun; bǝlki silǝrdin kim üstün boluxni halisa, silǝrning hizmitinglarda bolsun;

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

wǝ kim aranglardikilǝrning aldinⱪisi boluxni halisa, silǝrning ⱪulunglar bolsun.

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

Insan’oƣlimu dǝrwǝⱪǝ xu yolda kɵpqilik hizmitimdǝ bolsun demǝy, bǝlki kɵpqilikning hizmitidǝ bolay wǝ jenimni pida ⱪilix bǝdiligǝ nurƣun adǝmlǝrni ⱨɵrlükkǝ erixtürǝy dǝp kǝldi.

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

Ular Yeriho xǝⱨiridin qiⱪⱪanda, zor bir top adǝmlǝr uningƣa ǝgixip mangdi.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

Wǝ mana, yol boyida olturƣan ikki ǝma Əysaning u yǝrdin ɵtüp ketiwatⱪinini anglap: — I Rǝb, Dawutning oƣli, bizgǝ rǝⱨim ⱪilƣaysǝn, — dǝp towlidi.

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

Kɵpqilik ularni «Ün qiⱪarmanglar!» dǝp ǝyiblidi. Lekin, ular: — Ya Rǝb, i Dawutning oƣli, bizgǝ rǝⱨim ⱪilƣaysǝn! — dǝp tehimu ⱪattiⱪ towlidi.

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

Əysa ⱪǝdimini tohtitip, ularni qaⱪirip: — Silǝr üqün nemǝ ix ⱪilip beriximni halisilǝr? — dǝp soridi.

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

Ya Rǝb, kɵzlirimiz eqilsun! — deyixti ular.

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Əysa ularƣa iq aƣritip, ⱪolini ularning kɵzlirigǝ tǝgküziwidi, kɵzliri xuan ǝsligǝ kelip kɵridiƣan boldi; ular dǝrⱨal uningƣa ǝgixip mangdi.