Від Матвія 20
1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.
天国如一位家主，清早出去雇请工人到他的葡萄园工作。
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.
他和工人说定一天的工钱是一个银币，然后派他们去葡萄园。
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
大约九点钟，他又出门看见还有人闲站在街市上。
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.
于是就对他们说：‘你们也到葡萄园来吧，我会给你们合理的工钱。’
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
于是他们便去工作了。大概在正午和下午三点钟，他又出门做同样的事。
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“
下午五点钟左右，他再出去，看见还有人站着，就问他们：‘你们为什么整天站在这里不去工作？’
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.
他们回答：‘没有人用我们。’他说：‘你们也到葡萄园来吧。’
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.
到了黄昏，葡萄园主对工头说：‘把工人都叫来，给他们工钱，从最后来的开始，最先来的排在最后。’
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.
那些下午五点钟才开始做工的人来了，每个人都领到一个银币。
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.
最先做工的人也来了，以为会多得一点，但每个人都领到一个银币。
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,
于是他们就埋怨家主，说：
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.
‘我们一整天都在烈日之下劳作，这些后来人只工作了一个小时，却得到跟我们一样的工钱。’
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?
家主回答他们说：‘朋友，我并没有亏待你。你我不是讲定了一个银币吗？
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.
拿你的工钱走吧！我给后来人的报酬和你们一样，我想这样做。
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“
难道我不可以照自己的想法使用我的财物吗？还是因为我想做善事，你就不高兴呢？’
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“
因此，先来者将在后，在后者将在前。”
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:
耶稣去耶路撒冷的途中，把十二门徒带到一边，一边走一边说：
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.
“我们现在要去耶路撒冷，人子要被交给祭司长和宗教老师，他们会定他死罪，
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“
把他交给异教徒凌辱鞭打，钉在十字架上。但他第三天就会复活。”
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
这时，西庇太之子的母亲带着她的两个儿子前来见耶稣，跪在耶稣面前求他。
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.
耶稣问她：“你想要什么？”她说：“求你下令，让我这两个儿子进入你的王国，一个坐在你的右边，一个坐在你的左边。”
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся )?“„Вони кажуть Йому: „Можемо“.
耶稣回答：“你们知道自己在求什么吗？我将要喝的东西，你们能喝吗？”他们回答：“能，我们能喝。”
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.
他对他们说：“你们当然会喝我所喝之物，但坐在我左右的权利并非我所能赐予，我父决定赐给谁，就赐给谁。”
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.
其他十个门徒听见了，对这兄弟二人很恼怒。
25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
耶稣把他们叫过来，说：“你们知道各国都有统治者管制，有强大领袖管辖。
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.
但你们不会如此。谁想在你们中间成为统治者，就会成为你们的奴仆。
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.
谁想在你们中间为首，就会变成奴隶。
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
正如人子来，并非为了被他人服侍，而是为了服侍他人，以自己的生命，来赎众人之命。”
29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.
他们离开耶利哥的时候，许多人跟着耶稣。
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
有两个盲人坐在路旁，听说耶稣经过就喊叫：“主啊，大卫的子孙，可怜一下我们吧！”
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
民众告诉他们不要出声，他们却愈加放声喊叫：“主啊，大卫的子孙，可怜我们吧！”
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“
耶稣站住，叫他们过来，说：“要我为你们做什么呢？”
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“
他们说：“主啊，求你让我们看见。”
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
耶稣怜悯他们，触摸他们的眼睛后，他们立刻看到，于是开始跟随耶稣。
