Від Матвія 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

At the same time came the disciples to Jesus, saying, Who is the greatest in the kingdom of heaven?

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

And Jesus called a little child to him, and set him in the midst of them,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

And said, Verily I say to you, Except ye be converted, and become as little children, ye shall not enter into the kingdom of heaven.

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

Whoever therefore shall humble himself as this little child, the same is greatest in the kingdom of heaven.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

And whoever shall receive one such little child in my name, receiveth me.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

But whoever shall cause one of these little ones who believe in me, to sin, it were better for him that a millstone were hanged about his neck, and [that] he were drowned in the depth of the sea.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

Woe to the world because of offenses! for it must needs be that offenses come; but woe to that man by whom the offense cometh!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. (aiōnios g166)

Wherefore, if thy hand or thy foot causeth thee to sin, cut them off, and cast [them] from thee: it is better for thee to enter into life halt or maimed, rather than having two hands or two feet, to be cast into everlasting fire. (aiōnios g166)

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. (Geenna g1067)

And if thy eye causeth thee to sin, pluck it out, and cast [it] from thee: it is better for thee to enter into life with one eye, rather than having two eyes, to be cast into hell-fire. (Geenna g1067)

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

Take heed that ye despise not one of these little ones: for I say to you, that in heaven their angels do always behold the face of my Father who is in heaven.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

For the Son of man is come to save that which was lost.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

How think ye? if a man hath a hundred sheep, and one of them is gone astray, doth he not leave the ninety and nine, and go to the mountains, and seek that which is gone astray?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

And if he findeth it, verily I say to you, he rejoiceth more over that [sheep], than over the ninety and nine which went not astray.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

Even so it is not the will of your Father who is in heaven, that one of these little ones should perish.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

Moreover, if thy brother shall trespass against thee, go and tell him his fault between thee and him alone: if he shall hear thee, thou hast gained thy brother.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

But if he will not hear [thee], [then] take with thee one or two more, that in the mouth of two or three witnesses every word may be established.

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

And if he shall neglect to hear them, tell [it] to the church: but if he shall neglect to hear the church, let him be to thee as a heathen and a publican.

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

Verily I say to you, Whatever ye shall bind on earth, shall be bound in heaven: and whatever ye shall loose on earth, shall be loosed in heaven.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

Again I say to you, That if two of you shall agree on earth, concerning any thing that they shall ask, it shall be done for them by my Father who is in heaven.

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

For where two or three are assembled in my name, there am I in the midst of them.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

Then came Peter to him, and said, Lord, how often shall my brother sin against me, and I forgive him? till seven times?

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

Jesus saith to him, I say not to thee, Until seven times: but, Until seventy times seven.

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

Therefore is the kingdom of heaven likened to a certain king who would take account of his servants.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

And when he had begun to reckon, one was brought to him who owed him ten thousand talents.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

But as he had not ability to pay, his lord commanded him to be sold, and his wife and children, and all that he had, and payment to be made.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

The servant therefore fell down, and worshiped him, saying, Lord, have patience with me, and I will pay thee all.

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

Then the lord of that servant was moved with compassion, and loosed him, and forgave him the debt.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

But the same servant went out, and found one of his fellow-servants, who owed him a hundred pence: and he laid hands on him, and took [him] by the throat, saying, Pay me what thou owest.

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

And his fellow-servant fell down at his feet, and besought him, saying, Have patience with me, and I will pay thee all.

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

And he would not: but went and cast him into prison, till he should pay the debt.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

So when his fellow-servants saw what was done, they were very sorry, and came and told to their lord all that was done.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

Then his lord, having called him, said to him, O thou wicked servant, I forgave thee all that debt, because thou desiredst me:

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

Shouldst thou not also have had compassion on thy fellow-servant, even as I had pity on thee?

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

And his lord was wroth, and delivered him to the tormentors, till he should pay all that was due to him.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів “.

So likewise shall my heavenly Father do to you, if ye from your hearts forgive not every one his brother their trespasses.