Від Матвія 18
1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“
In that hour the disciples came to Jesus, saying, "Who then is greatest in the kingdom of heaven?"
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
He called a little child to himself, and set him in the midst of them,
3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!
and said, "Truly I tell you, unless you turn, and become as little children, you will in no way enter into the kingdom of heaven.
4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
Whoever therefore humbles himself as this little child, the same is the greatest in the kingdom of heaven.
5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
Whoever receives one such little child in my name receives me,
6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.
but whoever causes one of these little ones who believe in me to stumble, it would be better for him that a huge millstone should be hung around his neck, and that he should be sunk in the depths of the sea.
7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!
"Woe to the world because of stumbling blocks. For there will always be something to cause people to stumble, but woe to the person through whom the stumbling block comes.
8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. (aiōnios g166)
If your hand or your foot causes you to stumble, cut it off, and cast it from you. It is better for you to enter into life maimed or crippled, rather than having two hands or two feet to be cast into the everlasting fire. (aiōnios g166)
9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. (Geenna g1067)
If your eye causes you to stumble, pluck it out, and cast it from you. It is better for you to enter into life with one eye, rather than having two eyes to be cast into the fire of hell. (Geenna g1067)
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
See that you do not despise one of these little ones, for I tell you that in heaven their angels always see the face of my Father who is in heaven.
11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?
"What do you think? If someone has one hundred sheep, and one of them goes astray, does he not leave the ninety-nine, go to the mountains, and seek that which has gone astray?
13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.
If he finds it, truly I tell you, he rejoices over it more than over the ninety-nine which have not gone astray.
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.
Even so it is not the will of my Father who is in heaven that one of these little ones should perish.
15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.
"If your brother sins against you, go, show him his fault between you and him alone. If he listens to you, you have gained back your brother.
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“
But if he does not listen, take one or two more with you, that at the mouth of two or three witnesses every word may be established.
17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!
If he refuses to listen to them, tell it to the church. If he refuses to hear the church also, let him be to you as an unbeliever or a tax collector.
18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.
Truly I tell you, whatever you bind on earth will be bound in heaven, and whatever you loose on earth will be loosed in heaven.
19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!
Again, truly I tell you, that if two of you agree on earth concerning anything that they will ask, it will be done for them by my Father who is in heaven.
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.
For where two or three are gathered together in my name, there I am in the midst of them."
21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“
Then Peter came to him and said, "Lord, how often can my brother sin against me, and I forgive him? Up to seven times?"
22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
Jesus said to him, "I do not tell you up to seven times, but up to seventy times seven.
23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.
Therefore the kingdom of heaven is like a certain king, who wanted to reconcile accounts with his servants.
24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.
When he had begun to reconcile, one was brought to him who owed him ten thousand talents.
25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.
But because he could not pay, his lord commanded him to be sold, with his wife and children, and all that he had, and payment to be made.
26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“
The servant therefore fell down and kneeled before him, saying, 'Lord, have patience with me, and I will repay you all.'
27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.
The lord of that servant, being moved with compassion, released him, and forgave him the debt.
28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“
"But that servant went out, and found one of his fellow servants, who owed him one hundred denarii, and he grabbed him, and took him by the throat, saying, 'Pay what you owe.'
29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“
"So his fellow servant fell down at his feet and begged him, saying, 'Have patience with me, and I will repay you all.'
30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.
He would not, but went and cast him into prison, until he should pay back that which was due.
31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.
So when his fellow servants saw what was done, they were exceedingly sorry, and came and told to their lord all that was done.
32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
Then his lord called him in, and said to him, 'You wicked servant. I forgave you all that debt, because you begged me.
33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“
Should you not also have had mercy on your fellow servant, even as I had mercy on you?'
34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
His lord was angry, and delivered him to the tormentors, until he should pay all that was due.
35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів “.
So my heavenly Father will also do to you, if you do not each forgive your brother his trespasses from your heart."
