Від Матвія 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
At that time, Herod the tetrarch heard the report concerning Yeshua,
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
and said to his servants, “This is Yochanan the Immerser. He is risen from the dead. That is why these powers work in him.”
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
For Herod had arrested Yochanan, bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip’s wife.
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
For Yochanan said to him, “It is not lawful for you to have her.”
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
When he would have put him to death, he feared the multitude, because they counted him as a prophet.
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
But when Herod’s birthday came, the daughter of Herodias danced amongst them and pleased Herod.
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
Therefore he promised with an oath to give her whatever she should ask.
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
She, being prompted by her mother, said, “Give me here on a platter the head of Yochanan the Immerser.”
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
The king was grieved, but for the sake of his oaths and of those who sat at the table with him, he commanded it to be given,
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
and he sent and beheaded Yochanan in the prison.
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
His head was brought on a platter and given to the young lady; and she brought it to her mother.
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
His disciples came, took the body, and buried it. Then they went and told Yeshua.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
Now when Yeshua heard this, he withdrew from there in a boat to a deserted place apart. When the multitudes heard it, they followed him on foot from the cities.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
Yeshua went out, and he saw a great multitude. He had compassion on them and healed their sick.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „ Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
When evening had come, his disciples came to him, saying, “This place is deserted, and the hour is already late. Send the multitudes away, that they may go into the villages, and buy themselves food.”
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
But Yeshua said to them, “They don’t need to go away. You give them something to eat.”
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
They told him, “We only have here five loaves and two fish.”
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
He said, “Bring them here to me.”
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
He commanded the multitudes to sit down on the grass; and he took the five loaves and the two fish, and looking up to heaven, he blessed, broke and gave the loaves to the disciples; and the disciples gave to the multitudes.
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
They all ate and were filled. They took up twelve baskets full of that which remained left over from the broken pieces.
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
Those who ate were about five thousand men, in addition to women and children.
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
Immediately Yeshua made the disciples get into the boat and go ahead of him to the other side, while he sent the multitudes away.
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
After he had sent the multitudes away, he went up into the mountain by himself to pray. When evening had come, he was there alone.
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
But the boat was now in the middle of the sea, distressed by the waves, for the wind was contrary.
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
In the fourth watch of the night, Yeshua came to them, walking on the sea.
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“І від стра́ху вони закричали...
When the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, “It’s a ghost!” and they cried out for fear.
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“
But immediately Yeshua spoke to them, saying, “Cheer up! It is I! Don’t be afraid.”
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
Peter answered him and said, “Lord, if it is you, command me to come to you on the waters.”
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
He said, “Come!” Peter stepped down from the boat and walked on the waters to come to Yeshua.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
But when he saw that the wind was strong, he was afraid, and beginning to sink, he cried out, saying, “Lord, save me!”
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
Immediately Yeshua stretched out his hand, took hold of him, and said to him, “You of little faith, why did you doubt?”
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
When they got up into the boat, the wind ceased.
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
Those who were in the boat came and worshipped him, saying, “You are truly the Son of God!”
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
When the people of that place recognised him, they sent into all that surrounding region and brought to him all who were sick;
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.
and they begged him that they might just touch the fringe of his garment. As many as touched it were made whole.
