Від Матвія 13
1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
The same daye wet Iesus out of ye house and sat by the seesyde
2 І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
and moch people resorted vnto him so gretly yt he wet and sat in a shippe and all the people stode on ye shoore.
3 І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
And he spake many thynges to the in similitudes sayinge: Beholde ye sower wet forth to sowe.
4 І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
And as he sowed some fell by ye wayessyde and the fowlles came and devoured it vp.
5 Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
Some fell apo stony groude where it had not moche erth and a none it sproge vp because it had no depth of erth:
6 а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
and when ye sunne was vp it cauht heet and for lake of rotynge wyddred awaye.
7 А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
Some fell amoge thornes and the thornes sproge vp and chooked it.
8 Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
Parte fell in good groud and brought forth good frute: some an hudred fold some sixtie fold some thyrty folde.
9 Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
Whosoever hath eares to heare let him heare.
10 І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
And the disciples came and sayde to him: Why speakest thou to the in parables?
11 А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
He answered and sayde vnto them: it is geve vnto you to knowe ye secretes of the kyngdome of heve but to the it is not geve.
12 Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
For whosoever hath to him shall be geven: and he shall have aboundance. But whosoever hath not: fro hym shalbe takyn awaye even that he hath.
13 Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
Therfore speake I to them in similitudes: for though they se they se not: and hearinge they heare not: nether vnderstonde.
14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
And in the is fulfilled ye Prophesie of Esayas which prophesie sayth: with the eares ye shall heare and shall not vnderstonde and with the eyes ye shall se and shall not perceave.
15 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
For this peoples hertes are wexed grosse and their eares were dull of herynge and their eyes have they closed lest they shulde se with their eyes and heare with their eares and shuld vnderstonde with their hertes and shuld tourne that I myght heale them.
16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
But blessed are youre eyes for they se: and youre eares for they heare.
17 Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
Verely I say vnto you that many Prophetes and perfaicte me have desired to se tho thinges which ye se and have not sene the: and to heare tho thinges which ye heare and have not herde the.
18 Послухайте ж притчу про сіяча́.
Heare ye therfore ye similitude of the sower.
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
Whosoever heareth the worde of ye kingdome and vnderstondeth it not ther cometh the evyll ma and catcheth awaye yt which was sowne in his hert. And this is he which was sowne by the wayesyde.
20 А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
But he yt was sowne in ye stony groude is he which heareth the worde of God and anone wt ioye receaveth it
21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
yet hath he no rottes in him selfe and therfore dureth but a season: for assone as tribulacion or persecucion aryseth because of the worde by and by he falleth.
22 А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
He yt was sowne amoge thornes is he yt heareth ye worde of God: but the care of this worlde and the dissaytfulnes of ryches choke ye worde and so is he made vnfrutfull. (aiōn g165)
23 А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
He which is sowne in ye good grounde is he yt heareth ye worde and vnderstodeth it which also bereth frute and bringeth forth some an. C. folde some sixtie folde and some. xxx. folde.
24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
Another similitude put he forth vnto the sayinge: The kyngdome of heve is lyke vnto a man which sowed good seed in his felde.
25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
But whyll men slepte ther came his foo and sowed tares amoge ye wheate and wet his waye.
26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
When ye blade was sproge vp and had brought forth frute the appered ye tares also.
27 І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
The servauntes came to the housholder and sayde vnto him: Syr sowedest not thou good seed in thy closse fro whece the hath it tares?
28 А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
He sayde to the the envious ma hath done this. Then ye servauntes sayde vnto him: wilt thou then yt we go and gader them?
29 Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
But he sayde nay lest whill ye go aboute to wede out ye tares ye plucke vppe also wt them ye wheate by ye rottes:
30 Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
let bothe growe to gether tyll harvest come and in tyme of harvest I wyll saye to the repers gather ye fyrst ye tares and bind the in sheves to be bret: but gather the wheete into my barne.
31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
Another parable he put forthe vnto the sayinge. The kyngdome of heve is lyke vnto a grayne of mustard seed which a ma taketh and soweth in his felde
32 Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
which is ye leest of all seedes. But when it is groune it is the greatest amoge yerbes and it is a tree: so yt the bryddes of the ayer come and bylde in the brauches of it.
33 Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
Another similitude sayde he to them. The kyngdome of heven is lyke vnto leve which a woman taketh and hydeth in. iii. peckes of meele tyll all be levended.
34 Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
All these thynge spake Iesus vnto the people by similitudes and with oute similitudes spake he nothinge to them
35 щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
to fulfyll that which was spoke by the Prophet sayinge: I wyll ope my mouth in similitudes and wyll speake forth thinges which have bene kepte secrete from the begynninge of the worlde.
36 Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
Then sent Iesus ye people awaye and came to housse. And his disciples came vnto him sayinge: declare vnto vs the similitude of the tares of the felde.
37 А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
Then answered he and sayde to them. He that soweth the good seed is the sonne of man.
38 а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
And ye felde is the worlde. And the chyldre of the kingdome they are ye good seed. And the tares are the chyldren of ye wicked.
And the enemye that soweth the is ye devell. The harvest is ye end of the worlde. And the repers be ye angels. (aiōn g165)
For eve as the tares are gaddred and bret in ye fyre: so shall it be in ye ende of this worlde. (aiōn g165)
41 Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
The sonne of man shall send forth his angels and they shall gather out of his kyngdome all thinges that offende and them which do iniquite
42 і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
and shall cast them into a furnes of fyre. There shalbe waylynge and gnasshing of teth.
43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
Then shall the iuste men shyne as bryght as the sunne in ye kyngdome of their father. Whosoever hath eares to heare let him heare.
44 Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
Agayne ye kyngdome of heve is lyke vnto treasure hidde in the felde ye which a man fyndeth and hideth: and for ioy therof goeth and selleth all that he hath and byeth that felde.
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
Agayne ye kyngdome of heve is lyke vnto a marchaunt that seketh good pearles
46 а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
which when he had founde one precious pearle wet and solde all that he had and bought it.
47 Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
Agayne the kyngdome of heve is lyke vnto a neet cast into ye see yt gadereth of all kyndes of fysshes:
48 Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
which whe it is full men drawe to londe and sitte and gadre the good into vessels and cast the bad awaye.
So shall it be at the ende of the worlde. The angels shall come oute and sever the bad from the good (aiōn g165)
50 і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
and shall cast them into a furnes of fyre: there shalbe waylinge and gnasshynge of teth.
51 Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
Iesus sayde vnto them: vnderstonde ye all these thynges? They sayde ye Lorde.
52 І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
The sayde he vnto them: Therfore every scribe which is taught vnto the kyngdome of heve is lyke an housholder which bryngeth forth out of hys treasure thynges bothe new and olde.
53 І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
And it came to passe when Iesus had finisshed these similitudes yt he departed thece
54 І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
and came in to his awne coutre and taught them in their synagoges in so moche yt they were astonyed and sayde: whece cometh all this wysdome and power vnto him?
55 Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
Is not this the carpeters sonne? Is not his mother called Mary? and his brethre be called Iames and Ioses and Simo and Iudas?
56 І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
And are not his susters all here wt vs? Whece hath he all these thynge.
57 І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
And they were offended by him. The Iesus sayd to the a Prophet is not wt out honoure save in hys awne countre and amoge his awne kynne.
58 І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
And he dyd not many miracles there for there vnbelefes sake.
