Від Матвія 13
1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
Later that day Jesus left the house, and sat down to teach beside the lake.
2 І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
So many people gathered around him that he got into a boat and sat down there to teach, while all the crowds stood on the beach.
3 І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
He explained many things to them, using stories as illustrations. “The sower went out to sow,” he began.
4 І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
“As he was sowing, some of the seeds fell on the path. The birds came and ate them up.
5 Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
Other seeds fell on stony ground where there wasn't much earth where they sprouted quickly.
6 а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
The sun rose and scorched them and they withered because they had no roots.
7 А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
Other seeds fell among thorns that grew up and choked them.
8 Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
Still other seeds fell on good soil. They produced a harvest—some one hundred, some sixty, and some thirty times what had been planted.
9 Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
Anybody who has ears should be listening!”
10 І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
The disciples came to Jesus and asked him, “Why do you use illustrations when you speak to the people?”
11 А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
“You're privileged to have revealed to you the mysteries of the kingdom of heaven, but they're not given such insights,” Jesus replied.
12 Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
“Those who already have will have more given to them, more than enough. But those who don't have, whatever they have will be taken away from them.
13 Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
That's why I speak to them in illustrations. For even though they see, they do not see; and even though they hear, they do not hear; nor do they understand.
14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
The prophecy of Isaiah is fulfilled in them: ‘Even though you hear, you won't understand, and even though you see, you won't perceive.
15 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
They have a hard-hearted attitude, they don't want to listen, and they've closed their eyes. If they didn't they might be able to see with their eyes, hear with their ears, and understand in their minds. Then they could return to me and I would heal them.’
16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
Your eyes are blessed, for they see. Your ears are blessed too, for they hear.
17 Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
I'm telling you, many prophets and good people longed to see what you're seeing, but didn't see it. They longed to hear what you're hearing, but didn't hear it.
18 Послухайте ж притчу про сіяча́.
So listen to the story of the sower.
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
When people hear the message about the kingdom and don't understand it, the evil one comes along and rips out what was sown in them. This is what happens to the seeds sown on the path.
20 А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
The seeds sown on stony ground are people who hear the message and happily accept it straight away.
21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
They last for a while, but because they don't have roots, when problems and troubles come, they quickly fall away.
22 А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
The seeds sown among thorns are people who hear the message, but then life's worries and the temptation of money choke the message so that they become fruitless. (aiōn g165)
23 А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
The seeds sown on good soil are people who hear the message, and understand it, and who produce a good harvest—some one hundred, some sixty, and some thirty times what was sown.”
24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
Then he told them another illustrated story: “The kingdom of heaven is like a farmer who sowed good seeds in his field.
25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
But while his workers were sleeping, an enemy came and sowed weed seeds on top of the wheat. Then they left.
26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
So when the wheat grew and produced ears of grain, the weeds also grew up.
27 І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
The farmer's workers came and asked him, ‘Sir, didn't you sow good seeds in your field? Where did the weeds come from?’
28 А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
‘Some enemy has done this,’ he replied. ‘Do you want us to go and pull up the weeds?’ they asked him.
29 Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
‘No,’ he answered, ‘as you pull up the weeds, you might uproot the wheat too.
30 Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
Let them both grow until harvest, and then at harvest-time I'll tell the reapers to first gather the weeds, tie them up into bundles and burn them, and then gather the wheat and store it in my barn.’”
31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
He gave them another illustration: “The kingdom of heaven is like a mustard seed that a farmer sowed in his field.
32 Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
Even though it's the tiniest of seeds it grows much bigger than other plants. In fact it grows into a tree big enough for birds to roost in its branches.”
33 Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
He told them another illustrated story: “The kingdom of heaven is like yeast that a woman mixed with a large quantity of flour, until all the dough was raised.”
34 Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
Jesus explained all these things to the crowds using illustrated stories—in fact he didn't speak to them without using stories.
35 щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
This fulfilled the prophet's words: “I will speak using stories, and I will explain things hidden from the creation of the world.”
36 Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
Then he left the crowds and went into a house. His disciples came over to him, and asked him, “Please explain to us the story about the weeds in the field.”
37 А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
“The one who sows the good seed is the Son of man,” Jesus explained.
38 а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
“The field is the world. The good seeds are the children of the kingdom. The weed seeds are the children of the evil one.
The enemy that sowed the weed seeds is the devil. The harvest is the end of the world. The reapers are angels. (aiōn g165)
Just as the weeds are harvested and burned so it will be at the end of the world. (aiōn g165)
41 Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
The Son of man will send out his angels, and they will gather up every sinful thing and everyone who does evil,
42 і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
and will throw them into the blazing furnace, where there will be weeping and grinding of teeth.
43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
Then those who live right will shine like the sun in the kingdom of their father. Anybody with ears should be listening!
44 Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
The kingdom of heaven is like treasure hidden in a field. A man found it, reburied it, and then full of joy went and sold all he had and bought that field.
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
The kingdom of heaven is also like a trader looking for good pearls.
46 а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
When he found the most expensive pearl ever he went and sold all he had and bought it.
47 Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
Once more, the kingdom of heaven is like a fishing net thrown into the sea that caught all kinds of fish.
48 Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
When it was full it was dragged ashore. The good fish were put into baskets while the bad ones were thrown away.
That's the way it will be when the end of the world comes. The angels will go out and separate the evil people from the good, (aiōn g165)
50 і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
and throw them into the blazing furnace where there will be weeping and grinding of teeth.
51 Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
Now do you understood everything?” “Yes,” they replied.
52 І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
“Every religious teacher who's learned about the kingdom of heaven is like a house-owner who brings out from his storeroom both new and old treasures,” Jesus said.
53 І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
After Jesus finished telling these stories, he left.
54 І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
He went back to his home town and taught in the synagogue there. People were amazed, and asked, “Where does he get his wisdom and miracles from?
55 Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
Isn't this the carpenter's son? Isn't his mother's name Mary, and his brothers James, and Joseph, and Simon, and Judas?
56 І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
Don't his sisters live here among us? So where does he get all this from?”
57 І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
And so they refused to believe in him. “A prophet is honored everywhere except in his homeland and in his family,” Jesus told them.
58 І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
Since they failed to trust in him, he did not do many miracles there.
