Від Матвія 12
1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
Lao esa, nandaa no atahori Yahudi ra fai hahae tao ues na, Yesus no ana mana tungga nara laoꞌ tungga atahori osin. Ana mana tungga nara ndoe, de ara etu rala are nggandum mbuleꞌ de raa lao-laoꞌ.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
Sia naa, hambu atahori hira mia partei agama Farisi feꞌe toꞌu rahereꞌ adat Yahudi. Rita Yesus ana mana tungga nara tao taꞌo naa, ma ara ai E rae, “Ana mana tungga mara etu are nggandum nandaa no fai hahae tao ues! Afiꞌ taꞌo naa! Te naa nalena-langga neu hita hohoro lalanen.”
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
Te Yesus nataa nae, “Taꞌo bee, o! Hei nda misinedꞌa baꞌi Daud dudꞌuit na sa, do? Baꞌi Daud no ana mana tungga nara ndoe de tei nara radꞌiro-dꞌoro huu ndoe rala seli. Boe ma ana nisiꞌ Lamatualain Lalaa hule-oꞌen rala, de haꞌi roti fo malangga agama ra fee neu Lamatuaꞌ ena, fo ara raa. Tao-tao te akaꞌ malangga agama ra bole raa roti naa. Atahori laen nda bole raa sa. Basa de baꞌi Daud se raa, te atahori nda rae ara sala sa. Hei onaꞌ nda baca mihine Lamatualain Susura Meumaren sa!
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
Te sia naa o nenesuraꞌ soꞌal malangga agama ra tao ues mete-seꞌu sia ume hule-oꞌe, nandaa no fai hahae tao ues. Te ara nda hambu salaꞌ saa sa boe.
6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
Rena, o! Dalahulun, ume hule-oꞌe na pantin, te aleꞌ ia hambu dalaꞌ sa pantin lenaꞌ, naeni, Au, Atahori Matetuꞌ ia.
7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
Sia Lamatualain Susura Meumaren, Lamatualain nae, ‘Au hihii-nanau ngga taꞌo ia: Au atahori nggara musi ratudꞌu susueꞌ esa no esa. Mete ma ara nda tao taꞌo naa sa, na, banda tutunu-hohotuꞌ fo ara rendi fee Auꞌ naa, nda naꞌena sosoa-ndandaaꞌ saa sa boe.’ Na, mete ma ama mihine malolole Lamatuaꞌ oꞌolan, neꞌo ama nda fee salaꞌ neu ana mana tungga ngga ra sa. Te ara nda tao sala saa sa boe!
8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
Te Au ia, Atahori Matetuꞌ a. Au uꞌena hak uꞌetuꞌ ae, atahori bole tao saa nandaa no fai hahae tao ues.”
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
Basa naa ma Yesus lao hela mamanaꞌ naa, de nisiꞌ sira ume hule-oꞌen.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
Sia naa, hambu touꞌ esa liman seri maꞌamateꞌ. Atahori Farisi naa ra rae sangga dalaꞌ fo fee salaꞌ neu Yesus, mete ma Ana tao nahaiꞌ atahori naa, nandaa no fai hahae tao ues. De ara ratane rae, “Tungga hita agaman hohoro-lalanen, atahori bole tao nahaiꞌ atahori nandaa no fai hahae tao ues, do hokoꞌ?”
11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
De Yesus nataa nae, “Mete ma atahori sa bibꞌin esa tudꞌa ndolaꞌ rala neu, nandaa no fai hahae tao ues, neꞌo tenu bibꞌiꞌ a neu oꞌo bibꞌi a dea neu, to?
12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
Naa! Lamatuaꞌ sue atahori lenaꞌ tenu bibꞌiꞌ a sue bibꞌin. Huu naa, atahori bole tao dala maloleꞌ nandaa no fai hahae tao ues.”
13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
Boe ma Ana olaꞌ no atahori lima maꞌamate seseriꞌ naa nae, “Aꞌa, e! Loo limam nema!” Boe ma ana loo lima maꞌamate seseriꞌ naa, boe ma liman hai neuꞌ ena, onaꞌ liman seriꞌ a.
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
Rita taꞌo naa ma, atahori Farisi ra ramue. De ara fela lao hela ume hule-oꞌe a, boe ma ara reu rala ralaꞌ sa rae, “Ata musi sangga dalaꞌ fo tisa E!”
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
Te Yesus bubꞌuluꞌ dudꞌuꞌa deꞌulaka nara, naa de Ana lao nisiꞌ mamanaꞌ laen. Atahori hetar tungga E, ma Ana tao nahaiꞌ basa atahori mamahedꞌiꞌ ra
16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
Te Ana ai se nae, “Ama afiꞌ mifadꞌe atahori laen soꞌal Au.”
17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
Ana tao taꞌo naa tungga saa fo Lamatualain nafadꞌe neu mana ola-olan Yesaya nae,
18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
“Mete dei! Eni ia, Au Atahori dedꞌenu ngga fo tengga alaꞌ a ena. Au sue E, ma Au umuhoꞌo ukundoo o E. Dei fo Au fee Dula-dale ngga neu E, fo neu nanori atahori sia basa nusaꞌ ra soꞌal Au dala masodꞌa ndoos ngga.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
Ana nda toꞌo tendan sa. Ana nda soꞌu-soꞌu aon sa.
20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
Ralan maloleꞌ. Ana nda naꞌasususaꞌ atahori sa. Ana nda helu tiku hau mana naeꞌa tiku sa. Ana nda fuu nisa lambu anaꞌ mana naeꞌa mate sa. Ana nanori atahori nakandooꞌ a, losa dodꞌoo ma basa nusaꞌ ra rahine de tungga Lamatuaꞌ dala masodꞌa ndoo-tetun boe.
21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
Dei fo atahori mia basa nusaꞌ ra ramahere neu E, huu rahine rae Eni, seka.”
22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
Lao esa, atahori ra rendi atahori nitu taoꞌ esa nisiꞌ Yesus. Atahori naa matan pokeꞌ ma nda olaꞌ nala sa. Boe ma Yesus oi hendi nitu de naꞌahahaiꞌ e. Boe ma, atahori naa nita ma olaꞌ neuꞌ ena.
23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
Rita taꞌo naa, ma basa atahori titindindiꞌ a. Ara ola-olaꞌ rae, “Mbei ma Eni ia, Daud tititi-nonosin, fo Lamatuaꞌ mana ola-ola nara suraꞌ memaꞌ mia lele uluꞌ a. Eni ia, neꞌo Atahori fo hita nea-neaꞌ a!”
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
Te leleꞌ atahori Farisi ra rena rala, ma ara nda simbo sa. Boe ma ara ola-olaꞌ rae, “Woe! Atahori ia bisa oi hendi nitu, huu nitu ra malanggan Balsebul mana fee E koasa.”
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
Te Yesus nahine atahori Farisi ra oꞌolan. Boe ma nafadꞌe se nae, “Hei oꞌolam naa, nda naꞌena sosoa-ndandaaꞌ sa! Mete ma sia nusaꞌ esa, rauinggu nara rafetu-raparu, taꞌo bee fo nusaꞌ naa naꞌatataaꞌ! Onaꞌ naa boe mete ma atahori sia kota esa, do sia ume sa rala, esa natofa no esa, neꞌo ara sea-saranggaa losa rambalulutu, o!
26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
Dadꞌi mete ma nitu ra bamusuꞌ ma esa oi esa, na, sira malanggan nda toꞌu parendaꞌ doo-doo sa ena!
27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
Misinedꞌa, e! Hei atahori mara o oi rahine nitu ra boe. Ara oi rendiꞌ nitu a koasan, do? Hokoꞌ! Dadꞌi ama afiꞌ olaꞌ leli mae, Au oi nitu ra endiꞌ nitu a koasan. Dei fo hei atahori mara raꞌetuꞌ ao nara rae, saa fo ama runduꞌ a, nda tebꞌe sa.
28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
Te mete ma Au tebꞌe-tebꞌeꞌ oi nitu endiꞌ koasa mia Lamatuaꞌ Duladꞌalen, na natudꞌu nae, Lamatuaꞌ memaꞌ Maneꞌ mana sia hei mata mara ena.
29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
Mete ma atahori rae rema ramanaꞌo sudꞌiꞌ a saa sia atahori maꞌadꞌereꞌ sa umen, na, ana musi futu-paꞌa nahereꞌ atahori naa dei. Dei fo, ana namanaꞌo nala atahori naa sudꞌiꞌ a saa nara.
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
Misinedꞌa malolole! Te atahori nda mana partei no Au sa, bamusuꞌ no Au. No atahori nda mana tao afiꞌ neu Au ue-tatao ngga sa, ana taoꞌ a nemue-neanggiꞌ.
31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
Dadꞌi rena malolole Au oꞌola ngga ia! Lamatualain sadꞌia fee ambon neu atahori sala-kilu nara ena. Ma mete ma atahori olaꞌ nda malole soꞌal atahori laen, na, Lamatualain feꞌe sadꞌia fee ambon neu e. Te mete ma atahori nambarani olaꞌ nda maloleꞌ soꞌal Lamatualain Dula-dale Meumaren, na Lamatualain nda fee ambon neu sala-kilun sa.
32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
Mete ma atahori olaꞌ deꞌulakaꞌ soꞌal Au, Atahori Tebꞌeꞌ-tebꞌeꞌ ia, Lamatuaꞌ sadꞌia fee ambon neu e. Te mete ma atahori olaꞌ naꞌamuti-naꞌamuu labꞌan Lamatuaꞌ Duladꞌale Meumaren, na, Lamatualain nda fee ambon neu salan naa sa losa fai mateteꞌen!” (aiōn g165)
33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
Basa ma Yesus olaꞌ nakandoo neu atahori Farisi ra nae, “Dudꞌuꞌa malolole! Hau hu maloleꞌ nabꞌoa boa maloleꞌ. Te hau hu nda maloleꞌ a sa nabꞌoa boa nda maloleꞌ sa, Hu mia hau a boan, atahori bisa bubꞌuluꞌ rae, hau huuꞌ na, maloleꞌ do hokoꞌ.
34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
Te hei ia ra onaꞌ mengge mana peko-lelekoꞌ! Ama nda bisa olaꞌ dala-dala maloleꞌ ra sa. Huu saa nenembedaꞌ sia atahori ralan, na, ana kalua tungga bafan.
35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
Atahori maloleꞌ, tantu olaꞌ dala maloleꞌ, huu hambu dala-dala maloleꞌ nenembedaꞌ sia ralan. Te atahori deꞌulakaꞌ, olaꞌ a deꞌulakaꞌ, hu hambu dala-dala deꞌulakaꞌ nenembedaꞌ sia ralan.
36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
Mimihere neu Au! Te dei fo losa fai mateteꞌen, Lamatualain paresaꞌ basa atahori tatao-nonoꞌin. Leleꞌ naa, atahori esa-esaꞌ musi nataa eni dedꞌea-oꞌolan mana nda ma nggunaꞌ a sa.
37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
Dadꞌi maꞌabꞌebꞌesa, e! Te dei fo Lamatualain timba-tai dedꞌea-oꞌola mara, no naꞌetuꞌ nae, ama hambu huku-dokiꞌ do hokoꞌ.”
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
Rena Yesus olaꞌ naꞌo naa ma, hambu meser agama hira ro atahori Farisi ra roꞌe mbali E rae, “Ama Meser! Hai mae mita Amaꞌ tao manadadꞌiꞌ, fo dadꞌi bukti oi, Amaꞌ koasan tebꞌe-tebꞌeꞌ mia Lamatualain.”
39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
Te Yesus bua se nae, “Wuih! Hei atahori aleꞌ ia, nda nau tao rerenaꞌ neu Lamatuaꞌ sa! Ama mihineꞌ a tao deꞌulakaꞌ! Mae ama moꞌe manadadꞌiꞌ o, Au nda fee sa. Huu feꞌesaꞌan Lamatuaꞌ fee manadadꞌiꞌ nendiꞌ mana ola-olan Yunus. Naa dai ena!
40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
Yunus leo rereloꞌ telu, ma tetembaꞌ telu mia uꞌu monaeꞌ a ambun rala. Au o onaꞌ naa boe, Atahori Tetebꞌes ia. dei fo Au leo rereloꞌ telu, ma tetembaꞌ telu sia lua fatuꞌ, atahori mates ra mamanan.
41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
Dei fo sia fai mateteꞌen, mete ma Lamatuaꞌ dadꞌi mana nggero-furi, na, atahori Niniwe ra rambariiꞌ dadꞌi sakasii fo rundu nggi rae, ‘Basa hei ia, nggoaꞌ!’ Feꞌesaꞌan, atahori Niniwe ra rena Lamatuaꞌ mana ola-olan Yunus, de ara doaꞌ ma lao hela sala-kilu nara. Te hei hokoꞌ. Tao-tao te, aleꞌ ia hambu Atahori sia hei taladꞌa mara manaseliꞌ lena Yunus, naeni Au ia. Te ama nda nau tao afiꞌ neu Au mbei sa boe.
42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
Dei fo sia fai mateteꞌen, mete ma Lamatuaꞌ dadꞌi mana nggero-furi, na, ina mane Seba mia seriꞌ ona o, nambarii dadꞌi sakasii. Ana dudꞌu fo rundu basa mana masodꞌa aleꞌ ia nae, ‘Basa hei ia ra, nggoaꞌ, e!’ Feꞌesaꞌan, ina maneꞌ a nema mia dodꞌoo fo nita no mata aon mane Soleman mahinen. Tao-tao te, aleꞌ ia hambu Atahori sia taladꞌa mara manaseliꞌ lenaꞌ mane Soleman, naeni Au ia. Te ama nda tao afiꞌ mbei neu Au sa boe.”
43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
“Mete ma nitu neneoi hendiꞌ mia atahori esa, nitu a neu nisiꞌ mamana rouꞌ fo sangga mamana hahaeꞌ. Te ana nda hambu mamana maloleꞌ sa.
44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
Boe ma ana dudꞌuꞌa nae, “Hee! Nda hambu mamanaꞌ sa, de malole lenaꞌ au baliꞌ isiꞌ atahori fo feꞌesaꞌan au leo miaꞌ a.’ Basa ma ana baliꞌ, ma nita mamanaꞌ naa, meuꞌ ma nene tao maloleꞌ ena.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
Boe ma nitu naa neu noꞌe nonoon hitu, deꞌulaka nara seli lenaꞌ e fai. Boe ma basa se reu leo sia atahori naa, ma ara poko-paru randaa e. Dadꞌi aleꞌ ia, atahori naa masodꞌan deꞌulakan seli. Onaꞌ naa boe, atahori sia fai-fai maꞌabꞌuiꞌ ia ra.”
46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
Leleꞌ naa, Yesus feꞌe olaꞌ no atahori hetar. Boe ma maman no odꞌi nara rema rae randaa ro E. Ara riirii mia ume deaꞌ de denu atahori reu roꞌe E.
47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
Boe ma atahori reu rafadꞌe rae, “Amaꞌ, e! Amaꞌ maman no odꞌi mara sia dean. Ara rae randaa ro Amaꞌ.”
48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
De Yesus nataa nae, “Au mama ngga, seka? Ma Au toronoo ngga, seka?”
49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
Boe ma Ana dudꞌu atahori mana tungga E, de nafadꞌe nae, “Mete, huu ia ra Au mama ngga ma toronoo ngga ra.
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
Huu atahori mana tao tungga Au Ama ngga sia sorga hihii-nanaun, sira Au bobꞌonggi matetu nggara.”
