Від Матвія 12
1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
Matungo nanso ailuhiku la Sabato u Yesu akakiila mumigunda. Ia manyisigwa akwe aiatite nzala akandya kubunanga uilo nukulya.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
Iafarisayo naiaona nanso ikamuila u Yesu goza iamanyisigwa ako akituma imilimo iyi nisinga itung'wa uluhiku nula Sabato.”
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
U Yesu akaaila magemile ni kuona, u Daudi naiwitumile, matungo naukete inzala, palung'wi niantu naine.
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
Naiwingie munyumba ang'wi Tunda nukulya, imikate iyo nisinga augombigwe palung'wi niantu naine. Kulya nanso aiagombigwe kulya iakuhani du?
5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
Iza mukili ne kuona muuziipilya wa nkani uluhiku la Sabato, iadimi mitekeelo ituma ubi, musabato, kululo shaiiailigwa kina itumile ubi?
6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
Kululo kulunga kitalanyu kina uyu nu mukulu kukila itekeelo ukoli hapa.
7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
Angamuze uulingile iko nikukiligitya kintuni, ndoilwe ulekelwa singa isongeelyo. Singa aimuzeakenkya iantu ulamulwa,
8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
Kunsoko ung'wana wang'wa Adamu yuyo Mukulu wa Sabato.”
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
Sunga u Yesu akahega pang'wanso akalongola mitekeelo lao.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
Goza aukoli muntu amulwae wigandi la mukono, ia Farisayo ikamukolya u Yesu ikalunga. Iza tai ne kuaguna iantu uluhiku la Sabato? Kunsoko ahume kumsemela nukituma imilandu.
11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
U Yesu akaila nyenyu kitalanyu nuhumile kuhita kumipumya mikombo inko nigwie uluhiku la Sabato.
12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
Nikiule nikiza nikikilinkie, kukila inkolo! kululo igombigwe kituma nimaza uluhiku la Sabato.
13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
Sunga u Yesu akamuila umuntu nuanso, goola umukono nuanso, akaugoola ukakomya anga uuya.
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
Kululo ia Farisayo ikapuma kunzi ahume kunonya nzila ya kumulimansilya, akenda kunzi akatula duma nzila akumubulaga ule.
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
U Yesu naiwalinga ili akahega pang'wanso. Antu idu ikamutyata, hangi akaaguna idu.
16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
Akaaligiilya kina singa ntakile manyike kuantu nia ngiza.
17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
Kina ikondaniligwe itai iyo nailigitigwe nu munyakidagu u Isaya akalunga,
18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
Goza umitumi wane nainumuholanilye, mlowa wane kukiila ng'wenso. Inkolo ane iloeigwe kuika inkolo ane kitalakwe, hangi ukutanantya ulamulwa kuantu ihi mihi.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
Shukusiga hangi singa ukupumya ululi lakwe, hangi tile umuntu nukija ululi lakwe munzila.
20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
Shukubunanga ulumuli, shukulimisa ulutambi nuipumya ilyuki sunga nuzeleta ulamulwa uhume.
21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
Nao nishaizaahuie azetula agimya kukiila lina lakwe.
22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
Aukole muntu ai mupoku kuna aze kimume, aiwingiwe nu mintunga akatwala pantongeela ang'wa Yesu. Akamuguna, sunga umuntu nuanso akaligitya nukuona.
23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
Umilundo wihi ukakuilwa, nukulunga, “Ihumikile umuntu yu ng'wana wang'wa Daudi?”
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
Ingi gwa ia Farisayo naiija uukuilwa uwu, akalunga uyu shukenda azunsa iamintunga na ngulu yakwe, weenda azunsa kukiila mkulu wa amintunga.
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
U Yesu akalinga imasigo ao akaaila utemi nuutemanukile, wigazika, ni kisali ang'wi nyumba nitemanukile singa imika.
26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
Ang'wi umubi ukumuheja umubi, ingi ukigilya ung'wenso munkolo akwe.
27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
Ukimika ule utemi wakwe? Ang'wi nizunsa iamintunga kungulu ya mkulu wa amintunga, aiantu anyu iazunsa kungulu yang'wa nyenyu? Kunsoko aili azetula alamuli anyu.
28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
Ang'wi kuzunsa iamintunga kungulu yang'wa ng'waung'welu wang'wi Tunda, ingi gwa utemi wang'wi Tunda wazaa kitalanyu.
29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
U muntu uhumile ule kingila mito la munyangulu nukia, ahite kumtunga hanza umunyangulu? Pang'wanso ukuhuma kia gwa imiantu nakule mung'wanso.
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
Uyu nisingaiza kigombiliye singaizukoli palung'wi nunene, nuyu nishawilingiila palung'wi nunene wisambailya.
31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
Kululo kulunga iti kitalanyu, milandu nuimeli iantu azizalekilwa imilandu, ingi gwa kumumela ung'waung'welu shuzizalekelwa imilandu.
32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
Muntu wihi nuipiula ukani la ng'wana wang'wa Adamu, wilekilwa imilandu ingi gwa uyu nuipiula inkani ya ng'waung'welu nuanso shawilekelwa imilandu, muunkumbigulu uwu nuo nuuzile. (aiōn g165)
33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
Ang'wi unonye umuti kutula uza nindya yakwe nza, ang'wi uugazanje umuti nuludya lakwe, kunsoko umuti wimanyika kulu dya lakwe.
34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
Unye wileli wa nzoka miabi, muhumile uli kuligitya inkani ninza? Kunsoko ikimilo kimaligitya ayo nakoli munkolo.
35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
Umuntu numuza nikiuto nikiza nikankolo akwe kipumya nimaza, numuntu numubi mukiuto nikibi nikankolo akwe, kipumya nikibi.
36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
Kumuila kina uluhiku la ulamulwa iantu azepumya intendo yao izo naiituma nisingaaiza nziza.
37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
Kua nkani yako uzeailigwa tai, hangi kuankani yako uzepegwa ulamulwa wako.”
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
Iaika nkani ni Mafarisayo, akamuila u Yesu akalunga “Mumanyisi azakuloilwe kuona kilingasilyo kitalako”
39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
Ingi gwa u Yesu akasusha akaila, “Wileli nuabi nuausambo kikuduma kilingasiilyo. Kutile ikilingasiilyo nikikupumigwa kitalao, ingi kiki naikipumiigwe nu munyakidagu u Yona.
40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
Anga umunyakidagu u Yona naukole munda ansamaki mahiku atatu utiku nu mung'wi. Kuiti uu ung'wana wang'wa Adamu uzize ukole mukati ihi mahiku atatu mung'wi nuutiku.
41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
Antu a Ninawi akimika pantongeela aulamulwa palung'wi nu wileli wa antu awa apegwe ulamulwa wao. Kunsoko aialekile imilandu pautananti wang'wa Yona. Goza ukole muntu mukulu kukila u Yona apa.
42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
Musungu wa mutemi nuakutakama ukuuka muulamulwa palung'wi niantu awileli uwu, nukukipa ulamulwa. Auzile kupuma mumpele ihi kuza kija uhugu wang'wa Selemani, hangi goza ukole muntu mukulu kukila Selemani ukoli apa.
43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
Matungo numintunga numubi nuimlekela umuntu, wikiila pana kutile imazi, wizeduma kusupya shawipaona.
44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
Sunga wilunga kusuka munyumba ane nazampumie, nusukile wihanga inyumba akondaniligwa kupyagulwa.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
Sunga wilongola kuityata nkolo ngiza mpungate nimbi kukila nuanso, yize yikie yihi apo. Hangi witula mubi kukukila nuang'wandyo. Ite uu uzetula muwileli uwu nubi.
46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
Matungo u Yesu naukuligitya numilundo, goza, unyinya nianyandugu akwe akimika kunzi, akazeduma kuligitya nung'wenso.
47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
Muntu ung'wi akamuila, uyiaaka nialuna ake imikile kunzi, akaduma kuligitya nuewe.”
48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
U Yesu akamuila umuntu nuanso uiane nyenyu? Nialuna ane anyenyu?
49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
Akagoda umukono wakwe kuamanyisigwa akwe akalunga, goza awa ingi lane nianya ndugu ane!
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
Kunsoko wihi nuituma ulowa wang'wa Tata ane nuakigulu, nuanso yuyo munyandugu ane ng'waitu nu iane.”
