Від Матвія 10
1 І закли́кав Він дванадцятьо́х Своїх у́чнів, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровля́ли всіляку неду́гу та неміч всіляку.
A venawh thlanghqa hlai hih tloek ce khy nawh qaih chekhqi hqek thainaak ingkaw tlawhnat soepkep qoei sak thainaak ce pehy.
2 А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його;
Ceityih thlanghqa hlaihih tloek ang mingkhqi taw; Lamma cyk awh, (Piter tinawh amik khy) Simon ingkaw ana Andrew; Zebedi a caqawi Jakop ingkaw ana Johan;
3 Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й;
Philip ingkaw Batholomu; Thomas ingkaw mangmu ak cawi Mathai; Alfai capa Jakob ingkaw Thaddai,
4 Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський, що й видав Його.
Zealot ami ti Simon ingkaw amah thlang a kut awh ak pekung Judah Isakariot vetloek ve khy hy.
5 Цих Дванадцятьо́х Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самаря́нського міста не входьте,
Vawhkaw thlanghqa hlaihih tloek ve Jesu ing tyi nawh vemyihna yn khqi hy: Gentelkhqi venawh koeh cet unawh Samaria khaw khuiawh awm koeh lut uh.
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого.
Tuu ak qeeng Isarelkhqi venawh cet uh.
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне.
Nami ceh awh, khawkkhan taw zoe hawh hy, tinawh kqawn uh.
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте.
Thlak tlokhqi qoei sak uh, thlak thikhqi thawh uh, mynqaaikhqi caih sak uh. A zoe na nami huh ce, a zoe na pe lawt uh.
9 Не беріть ані золота, ані срі́бла, ані мідякі́в до своїх поясів,
Sui awm tangka awm am awhtaw qawhum awm cawi zennaak awh koeh khyn uh;
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робі́тник своєї поживи.
Khin cehnaak aham sawngsa, angki pakkhih, khawmyk ingkaw sawnghqawl awm koeh khyn uh; kawtih bi ak bi ingtaw amah ang khuut qunaak ce huh aham tyng hy.
11 А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розві́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете.
Khawk bau awh am awhtaw vangca awh aw nami kunnaak hoei awh, nami pahnaak aham ak tyng im ce sui unawh cawh ce pah uh, ak chang na nami ceh hlan khui awhtaw cawh ce awm poe uh.
12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир дому цьому́!“
Ipkhui pynoet oet awh nami lut awh ce, awih leek ing voem law uh.
13 І коли буде достойний той дім, — нехай зі́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться.
Ce a im awh ngaihqepnaak a awm aham a tyng awhtaw ngaihqepnaak ce pe law uh; cehlai ama tyng awhtaw ngaihqepnaak ce lat tlaih uh.
14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх.
U ingawm amni ym unawh namik awi awm ama ming ngai awhtaw, cawhkaw im am awhtaw ce a khaw ce nami cehtaak awh, thlak thawlh na awm unawh awidengnaak a mi huh aham awm hy tice huhsaknaak aham nami khaw awhkaw dekpli ce khqoek sih uh.
15 Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́!
Awitak kak nik kqawn peek khqi, awidengnaak nyn awh Sodom ingkaw Gamorah khaw taw ce a khaw anglakawh ana boe bet kaw.
16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки́. Будьте ж мудрі, як змі́ї, і невинні, як голу́бки.
Ngentangkhqi anglakawh tuu myihna ni tyi khqi nyng. Cedawngawh khqui a myihna nami cyih ta unawh khqukkhqu a myihna awm moel moel uh.
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть.
Thlang awh ce naming ngaih ta uh; awidengnaak kung awh ni khyn khqi kawm usaw Sinakawk khqi awh ni vyk khqi kawm uh.
18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на сві́дчення їм і пога́нам.
Kai a simpyikung na a mingmih ingkaw Gentelkhqi venawh ami awm naak thai aham qam ukkungkhqi ingkaw sangpahqang khqi venawh nangmih ce ni sawi khqi kaw.
19 А коли видава́тимуть вас, не журі́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити,
Cehlai nangmih ce a mim tu khqi awh, kawk awi nu kqawn nawh ikawmyihna kak kqawnnaak kaw, tice koeh mawn uh. Namik kqawn hly kawi ce amah cawh qoe awh ni pek khqi bit kaw,
20 бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме.
kawtih nangmih ing am kqawn kawm u tiksaw, nangmih a Pa ang Myihla ing ni nangmih awhkawng ak kqawn hly.
21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають.
Koeinaa ing a koeinaa, ami pakhqi ing a cakhqi thih sak aham thlang a kut awh pe kawm uh; cakhqi ing nu a pakhqi qaal na kawm usaw thih sak aham thlang a kut awh pe kawm uh.
22 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний.
Kai a dawngawh thlang boeih ing ni sawh nak khqi kaw, cehlai a dytnak dy ak yh ak thlang taw hul na awm kaw.
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський.
Hun pynoet awh a ni thekhanaak khqi awhtaw ak chang na centa patoe uh. Awitak ka nik kqawn peek khqi, thlanghqing Capa a law hlanawh Isarel khawk baukhqi am hqil boeih kawm uk ti.
24 Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого́.
Ak cawngkung ing cawngpyikung ak khan awh am awm hy, tyihzoeih awm a boei ak khan awh am awm hy.
25 Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його!
Ak cawngkung ing cawngpyikung myihna, tyihzoeih ing a boei myihna a awm ce khoek hy. Im ak takung za Belzabub tinawh amik khy awhtaw, a cakawkhqi khqoet ikawmyihna amik khy paikaw!
26 Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться.
Cedawngawh cekkhqi ve koeh kqih uh. Kawtih ikaw awm a mang dang naak aham dah khoep ingkaw ama sim naak aham thuh thai am awm kaw.
27 Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х.
Than awh ka nik kqawn peek khqi ve dai awh kqawn lah uh; nami haakung awh ang hyp na ka nik kqawn peek khqi ve, iptih nakawng kqawn uh.
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні. (Geenna g1067)
Pum taw him thai hlai uhy, Myihla amak him thai khqi ce koeh kqih uh. Cehlai Myihla ingkaw pum pakkhih na hell khuina ak qeeng sak thai ce kqih khqoet lah uh. (Geenna g1067)
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого.
Hqitca pakkhih ce qawhum tangka pekhat na zawi unawh nu? Cehlai khawk khan awhkaw nangmih a Pa kawngaih am awhtaw pynoet ca awm dek na am tla hy.
30 А вам і волосся все на голові пораховано.
Nangmih a lu awhkaw lusam awm noet boeih hy.
31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.
Cedawngawh koeh kqih uh; nangmihtaw hqitca anglakawh nami phu tlo khqoet hy.
32 Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
Thlang a haiawh kai anik dyih pyi taw khawk khan na ka Pa haiawh dyih pyi lawt kawng.
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
Cehlai u awm thlang a haiawh anik qoeng taw, khawk khan na ka Pa haiawh qoeng lawt kawng.
34 Не ду́майте, що Я прийшов, щоб мир на землю прине́сти, — Я не мир прине́сти прийшов, а меча.
Khawmdek awh qoepnaak awm sak aham kai ve law hy, tinawh koeh poek uh. Qoepnaak am haw law nyng saw, cimca ni ka haw law.
35 Я ж прийшов „порізни́ти чоловіка з батьком його, дочку́ з її матір'ю, і невістку з свекру́хою її“.
Kawtih kai a dawngawh “thlang ing a pa ce qaal nakaw, canu ing a nu ce qaal na nawh, langa ing a ci ce qaal nakaw-
36 І: „вороги́ чоловікові — домашні його!“
a ipkhui nawn awhkaw thlang ce amah a qaal na awm sak aham nani,” ka law.
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
U awm kai anglakawh a pa aw a nu aw ak lungnaak ak thlang taw kai ak thlang na am kawih hy; u awm a canu aw a capa aw kai anglakawh ak lungnaak thlang taw kai ak thlang na am kawih hy;
38 І хто не ві́зьме свого хреста, і не пі́де за Мною слідом, той Мене недостойний.
u awm amah a thinglam kawh doena kai a hu awh amak bat ak thlang taw kai ak thlang na am kawih hy.
39 Хто душу свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу свою́, — той зна́йде її.
U awm a hqingnaak ak hul ak thlang taw a hqingnaak ce hlawng kawmsaw, u awm kai a dawngawh a hqingnaak ce ak hlawng ak thlang ingtaw hu kaw.
40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене.
”Nangmih anik do thlang taw kai a nik do thlang na awm nawh, kai anik do thlang taw kai anik tyikung ak do thlang na awm hy.
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу.
U awm tawngha ce tawngha na a awm dawngawh ak do thlang taw tawngha a kutdo hu kaw. U awm thlak dyng ce thlak dyng na a awm dawngawh ak do ak thlang taw thlak dyng a kutdo ce hu lawt kaw.
42 І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“.
U ingawm vawhkaw thlak zawicakhqi khui awhkaw thlang pynoet a venawh kai a hubat na a awm dawngawh tuihding boet oet awm a peek awhtaw, awitak ka nik kqawn peek khqi, kutdo ce am myh tikaw,” tina hy.
